До третьої річниці арешту кримського антифашиста Олександра Кольченка група «Комітет солідарності» оголосила про проведення акції під назвою #CatsForTundra. Активісти закликали користувачів соціальних мереж намалювати для політв'язня кота і розмістити на своїй сторінці. На цей заклик відгукнулися десятки людей, у тому числі відомі українські художники. Кореспондент Крим.Реалії розпитав учасників акції про їхні малюнки і про те, чому вони вирішили підтримати Олександра.
Акція #CatsForTundra стартувала 16 травня – коли виповнилося рівно три роки відтоді, як співробітники ФСБ у центрі окупованого Росією українського Сімферополя схопили Олександра Кольченка. Зараз кримський активіст перебуває у виправній колонії міста Копейськ Челябінської області Росії. Його засудили за «тероризм» на 10 років колонії суворого режиму, а іншого фігуранта справи – кінорежисера Олега Сенцова – на 20 років.
За минулі три роки відбулось безліч акцій на підтримку Олександра і Олега по всьому світу. У березні цього року одна з них відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно Docudays UA. Діти, які прийшли з батьками на кінопокази, підписували листівки для Сенцова і Кольченка. Волонтери фестивалю з подивом виявили, що на них Олег зображений з камерою, а Олександр – із котом.
«Це здалося нам символічним, тому що чорна кішка, наприклад, є анархістським символом (як знак неоголошеного страйку), і взагалі свободи (адже гуляє сама по собі). Саша Кольченко відомий як анархіст і антифашист», – розповіли учасники групи «Комітет солідарності».
Активісти вирішили, що гарною ідеєю буде підтримати Олександра творчо, і закликали користувачів соціальних мереж намалювати свого кота для кримчанина. На цей заклик відгукнулися десятки людей, які розмістили на своїх акаунтах роботи, виконані в різних жанрах: фото, графіка, живопис, вишивка. Малюнки, створені в рамках акції, показали на виставці в Києві, що відбулась15 червня.
Серед учасників акції виявилися в тому числі відомі українські художники. Деякі з них прокоментували для Крим.Реалії свою участь в акції #CatsForTundra, відповівши на два ключових запитання: чому ви вирішили взяти участь в акції на підтримку Кольченка і яка історія вашого малюнка?
Микита Кадан:
Кольченко – живе нагадування про те, що путінська репресивна машина працює зовсім поруч з нами, що знищує вона нам подібнихМикита Кадан
– Підтримка Кольченка абсолютно важлива. На ньому був продемонстрований весь жах путінської машини репресій. Кольченко – живе нагадування про те, що ця машина працює зовсім поруч з нами, що знищує вона нам подібних і що, наприклад, державний кордон може виявитися слабким захистом від неї.
Ще: ми підтримуємо Кольченка, Сенцова та інших українських заручників російської влади. Але особливість Кольченка в тому, що він майже невидимка для нинішньої (в тому числі й української) мас-медійної оптики і способів висвітлення російсько-українського протистояння. Він – анархіст, антифашист (у справжньому, а не путінсько-пропагандистському сенсі), фігура «дивних поглядів» як на наші часи. Він ніби ламає своєю присутністю ту просту модель, в якій з одного боку російське імперство, а з іншого – український націонал-ліберальний консенсус. Тому, щоб Кольченко залишався в зоні видимості (а інакше його становище стане набагато страшніше), потрібно зосередитися на його нехарактерності, інакшості і знайти для неї засоби опису.
Історія мого малюнка така: правозахисник Максим Буткевич написав мені про цю акцію, а я згадав про те, що в київській академії мистецтв, де я вчився, одним із завдань був анімалістичний начерк (правда, я не пам'ятаю, чи було це завдання тільки у скульпторів, чи й у нас, живописців). Тому я зробив кілька малюнків саме в дусі академічного натурного начерку (ні, чорної кішки по сусідству не було, але завданням було зробити саме «в дусі»). Здається, це дуже відрізняється від стилізованого зображення «анархістської чорної кішки» (таких зображень у цій акції було більшість, вони здаються тут найточнішими). Але нехай будуть і ці начерки, хоча б для кількості й різноманітності.
Алевтина Кахідзе:
– Намалювати символ волелюбного створення – кішку – на знак підтримки людини, без підстав позбавленої волі – так мало, що я могла зробити для нього і для всіх, хто не згоден з його ув'язненням!
Я відклала всі справи і зробила малюнок С'юзі – тварини, яка жила з нами 14 років і три місяці. Чому вона? С'юзі дала мені і чоловікові наступне знання – розмір не має значення у вимірі віри у власну свободу. Її віра в свободу була неодноразово підтверджена такими чудесами. Перше: їй відкривалися двері будинку, причому всередину кімнат і назовні (вона стрибала на ручки дверей, щоб відкрити їх). Друге: її пересуванню будинком не перешкоджав жоден величезний алабай, що живе в будинку. Якщо вона кудись йшла, вони давали дорогу або зупинялися.
Володимир Кузнецов:
– Вважаю, що важливо брати участь у правозахисних акціях. Або малюнками з котами, або будь-якими іншими засобами привертати увагу громадськості до порушення прав людини. Нагадувати як Росії, так і заручникам, що ми боремося за їхнє звільнення.
Я використовував частину моєї роботи «Ці». У 2015 році вона брала участь у виставці First Cut, в рамках бієнале Art Encounters 1st edition в Румунії.
Ганна Щербина:
– Підтримувати подібні акції важливо. Потрібно знову і знову привертати увагу до того факту, що українських громадян незаконно тримають в Росії. Я сподіваюся, що Сашу незабаром звільнять, і у мене з'явиться можливість познайомитися з ним особисто.
На підтримку Саші я намалювала кота, який готовий постояти за себе. Адже у котів не тільки пухнаста шерстка, а й гострі кігті!
Матвій Вайсберг:
– Я зазвичай беру участь в акціях солідарності, поготів у тих, що стосуються в'язнів совісті. Те, що відбувається з Сенцовим і Кольченком, взагалі не вкладається в жодні рамки. Шкода тільки, що ці акції поки не можуть безпосередньо вплинути на їхню долю.
Власне, немає ніякої особливої історії у картинки. Я взагалі часто малюю тварин, перед цим, як правило, фотографуючи їх. Ось із котами якось не складалося. Цього кота я «зловив» у київському зоопарку, думав потім намалювати – а тут акція, ну я і «обробив» фото. Кіт виявився незалежним, саме те, що треба.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
