Київ – В українській поліції можуть з’явитись детективи. Такі співробітники займатимуться розслідуванням кримінальних справ та об’єднають функції і повноваження слідчих та оперативників. Відповідний пілотний проект стартував у січні цього року на Київщині, а тепер його вирішили розширити ще на сім областей. В експертному середовищі, однак, зауважують: про результати цього нововведення говорити ще рано, а об’єднання функцій силовиків без належного судового контролю може спричинити зловживання.
Поліцейські детективи вперше з’явились на базі Бориспільського відділу поліції, тепер проект поширюватиметься на вісім відділів у восьми областях. Загалом 95% всіх розслідувань проводять у Національній поліції, і метою експерименту є спрощення бюрократичних процедур всередині відомства та підвищення ефективності слідства, зауважує міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Зараз розслідування поділяється на дві частини: є оперативники і є слідчий. А детектив це об’єднуєАрсен Аваков
«Зараз розслідування поділяється на дві частини: є оперативники, які збирають докази, які ведуть спостереження і так далі, і є слідчий, який аналізує факти і намічає кроки. А зараз детектив це об’єднує», – пояснює міністр.
За даними Консультативної місії Європейського союзу, яка сприяє впровадженню проекту в Україні, інститут поліцейських детективів вже діє у Чехії, Литві, Польщі та Румунії. Голова місії Кястутіс Ланчінскас переконаний, що об’єднання слідчих і оперативників підвищить рівень особистої відповідальності представників обох підрозділів за результати розслідувань, які передаються до суду.
Щоб не було листування між двома підрозділами, які сидять у кабінетах один навпроти одного в одному коридоріКястутіс Ланчінскас
«І щоб не було листування між двома підрозділами, які сидять у кабінетах один навпроти одного в одному коридорі, і спілкуються між собою паперами», – каже він.
«Бориспільський експеримент» ще триває – Вакуленко
Між тим, заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко наголошує на тому, що «бориспільський експеримент» ще не завершений. На його думку, є певні позитивні зрушення, але минуло занадто мало часу від початку роботи детективів у пілотних регіонах, щоб робити остаточні висновки.
Із тим, що ще рано говорити про результати, погоджується юрист ініціативи «Поліція під контролем» Євген Крапивін.
Є низка законодавчих та інституційних проблемЄвген Крапивін
«Є низка законодавчих та інституційних проблем, – зауважує він. – Законодавчих, бо треба вносити зміни до Кримінального процесуального кодексу, оскільки зараз, якщо об’єднувати оперативну і слідчу роботу, потрібно розширювати повноваження детектива, тобто вносити зміни щодо його статусу. По-друге, є проблема взаємодії між детективом і прокурором: все ж таки, прокурор дуже обмежує слідчого, детектива – детектив вимушений із ним погоджувати дуже багато процесуальних питань».
Найбільша проблема, на думку Крапивіна, орієнтованість системи на «показник розкриття» – ту кількість справ, яку вдається передати до суду із обвинувальним вироком, що породжує зловживання з боку слідчих. За словами активіста, детективи із цією системою також зіткнуться.
Інша проблема – система розподілу справ: один і той же слідчий має розслідувати і убивства, і, скажімо, крадіжку велосипеда, каже Крапивін.
Навантаження величезне: зараз у провадженні середньостатистичного слідчого – приблизно 400 справЄвген Крапивін
«Навантаження величезне: зараз у провадженні середньостатистичного слідчого – приблизно 400 справ. Якщо це буде детектив, і в нього – теж 400 справ, але при цьому він ще виконує оперативну роботу, то це – ще більше навантаження і ще менше ефективності».
За детективами потрібен ефективний судовий контроль – Захаров
Створення інституції детективів дійсно може піти на користь, але якщо не створити дієвих запобіжників і системи контролю, об’єднання повноважень «в одних руках» може спричинити зловживання, переконаний голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Ну, наприклад, такий негласний слідчо-розшуковий захід як прослуховування телефонів. Це можливо у тих випадках, коли особа обвинувачується у скоєнні тяжких і особливо тяжких злочинів. І має бути отриманий дозвіл на апеляційного суду на проведення таких заходів. Але процедура розписана погано, ніякого контролю за цими заходами фактично немає, і це призводить до того, що прослуховують у значно більших обсягах, аніж це дозволено санкціями. А ніякого громадського контрою за цим заходом немає, оскільки статистичні дані про його використання засекречені», – каже правозахисник.
За словами Арсена Авакова, якщо експеримент із впровадженням інституції поліцейських детективів покаже хороші результати, міністерство має намір звертатися до Верховної Ради для внесення змін до закону про Нацполіцію та Кримінального процесуального кодексу.
