Агресія Росії викликала потребу в законодавчому захисті української мови – Цибулько

Держслужбовці, передовсім депутати, повинні володіти українською мовою. Це засадничий принцип, без якого держава даватиме збої у функціонуванні, вважає політичний експерт Володимир Цибулько. Тому парламент повинен ухвалити законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Водночас письменник і видавець Віталій Капранов переконаний: державна мова не повинна бути «каменем спотикання», бо це лише інструмент, який гарантує державі, що всі громадяни її зрозуміють.

​– На Вашу думку, наскільки принципово, якою мовою говорять громадяни країни, якщо вони працюють на країну і не здійснюють антидержавницької діяльності?

​Володимир Цибулько: Це засадничі речі, без яких не функціонує держава взагалі. Тому в сучасному світі, особливо в Євросоюзі, де після держави-нації створена держава-регіонів або держава-громад хвиля сплеску самоідентифікації набула особливого змісту.

Україна вийшла з імперії і 25 років не отримувала стимулів захисту власної ідентичності. А по суті, політичний клас тримав Україну на політичній розтяжці між національною ідентичністю і «сірою зоною», передбанником російської ідентичності. Тому після Революції гідності й російської агресії виникла потреба терапевтичних заходів стосовно української національної ідентичності.

У першу чергу мова йде про функціонування державного апарату – там, де є бюджетні кошти, де є державна вертикаль – тут має бути яскраво виражена національна ідентичність, підкреслена й інвестована. Тобто мова йде про те, що держава вибудовує свій управлінський апарат так, щоб він був повчальним для цілого суспільства.

– Якої реакції на мовний законопроект можна чекати від суспільства?

Віталій Капранов: Реакція суспільства залежить від того, як це подається. Сьогодні мова, на жаль, є каменем спотикання, точкою дискусії і розбрату. Але державна мова, і це ми маємо донести і до суспільства, і до держави, є всього-на-всього інструментом держави.

Державна мова – це мова, що гарантує державі, що всі громадяни її зрозуміють. І саме тому держава безкоштовно всіх навчає мові.

Це мова спілкування з державою, мова офіційного інформаційного простору. Відповідно, якщо це інструмент держави, то ніхто не може сказати, що вдома мене примушують розмовляти державною мовою. Ні, звісно, вдома можна розмовляти будь-якою мовою.

– Як Ви ставитеся до пропозиції розробників законопроекту запровадити штрафи і навіть арешти за порушення мовного законодавства?

​Володимир Цибулько: Ми бачимо багато побутових конфліктів між держслужбовцями із громадянами, коли на держслужбі опиняються люди, які зневажливо ставляться до національної ідентичності, що травмує громадян. Це неприпустимі речі, тим більше на тлі російської агресії. Хоча, справді, серед захисників, героїв України багато російськомовних, але мова йде про державний апарат.

– Коли йдеться про роботу мовних інспекторів, передбачених законопроектом, уява малює багато комічних картин, але насправді як відбуватиметься їхня робота, кого насамперед контролюватимуть ці 27 людей?

Віталій Капранов: Нічого нового насправді в цьому законі немає, коли мером Києва був Олександр Омельченко, то в його адміністрації була відповідна служба, яка займалася саме таким контролем. І побачивши вивіску іноземною мовою, можна було написати заяву й відповідно йшов інспектор, який перевіряв і штрафував за порушення.

Тобто ми лінуємося згадати, що таке було, й починаємо демонізувати саме явище. Якщо закон існує, значить, повинні бути люди, які контролюють його виконання і накладають санкції за невиконання.

– Якщо обговорюваний законопроект стане законом, який дійсно працюватиме, то навряд чи обійдеться без того, що хтось втратить роботу через небажання чи нестачу здібностей до вивчення української мови. Наскільки це стало б масштабним явищем?

​Володимир Цибулько: Насправді держаний апарат не такий великий. Більш принципово, щоб депутатський корпус повністю перейшов на спілкування українською. Так, є територіальні особливості, є національні меншини – це зрозуміло, але володіння українською мовою обов’язкове для депутатського корпусу. Не може бути обранцем будь-якого рівня, крім рівня громади, людина, які не володіє державною мовою.

– Закон передбачає санкції і штрафи, в тому числі за порушення застосування української мови в сфері книговидання. Вас це не насторожує?

Віталій Капранов: Нас це не насторожує, бо ми й так видаємо українською. Але ми рекомендували б розробникам закону не чіпати книговидання взагалі, тому що воно дано врегульоване й унормоване на міжнародному рівні. Справа в тому, що права на переклад книжок продається не на територію, а на мову. Відповідно, левова частка всіх прав перекладу російською мовою купується Росією. І якщо ми сьогодні унормуємо питання книжкового імпорту, то це питання зніметься саме собою.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі