«Безвіз» і кордон із Польщею. Маємо 8 пунктів контролю, а потрібно хоча б 30 – Логінов

Варшава – Від 11 червня у польських митників побільшало роботи, адже із введенням безвізового режиму між ЄС та Україною польсько-український кордон перетинатиме ще більше українських громадян, ніж це було дотепер. Утім, вважають польські експерти, зростання прикордонного руху буде не надто великим. Багато українців, які хотіли подорожувати до Польщі, уже це роблять, і саме вони давно відчули дошкульний брак нових прикордонних переходів. На сьогодні на польсько-українському кордоні довжиною 535 кілометрів діє 8 пунктів його перетину. А для того, щоб подорожні не чекали на кордоні в довжелезних чергах, таких місць потрібно втричі більше, твердять експерти.

Польські митники готові до того, щоб обслуговувати більшу кількість громадян, які перетинатимуть польсько-український кордон. У цьому Радіо Свобода запевнила Національна фінансова адміністрація Польщі, у відомстві якої перебуває митна служба цієї країни.

«У нас є підписані з Україною процедури на випадок кризових ситуацій та відповідні процедури реагування. Кількість працівників, необхідних для обслуговування посиленого руху, – достатня. У нас уже є досвід обслуговування посиленого руху через кордон – під час «Євро-2012» та Світових днів молоді, що відбувалися у Кракові», – зазначила Ева Шкодзінська з Міністерства фінансів Польщі.

За її словами, у польській митній службі є кадровий резерв, який можна використати в разі необхідності. Шкодзінська наголосила, що, готуючись до 11 червня, Польща проводила консультації з українською стороною як на центральному, так і на місцевому рівні. Водночас вона зауважила, що завдання польських митників – це не тільки забезпечення нормального перетину кордону, але й охорона Польщі та ЄС від контрабанди, наркотиків і зброї.

У 2016 році громадяни України перетнули польсько-український кордон 20 мільйонів разів

Польські експерти, які займаються питаннями польсько-українського кордону, твердять, що значного зростання прикордонного руху годі сподіватися – принаймні в перші дні після запровадження «безвізу». Йоанна Конєчна-Саламатин, соціолог із Варшавського університету, нагадує, що у 2016 році громадяни України перетнули кордон Польщі понад 20 мільйонів разів. «Це досить багато, тому я не думаю, що після 11 червня буде якесь стрибкоподібне збільшення кількості перетинів. Причому половина цих показників відображає активність мешканців зони малого прикордонного руху, тож «безвіз» не вплине на цю статистику якось істотно», – пояснює соціолог.

Конєчна-Саламатин нагадує, що для безвізового перетину кордонів ЄС українські громадяни повинні мати біометричні паспорти. А, наскільки їй відомо, система видачі таких паспортів в Україні шкутильгає.

Мацей Пйотровський, ініціатор акції «Пішохідні прикордонні переходи», нагадує, що, крім біометричного паспорта, є низка інших вимог щодо охочих перетнути кордон без візи. Потрібно, наприклад, вказати мету поїздки і підтвердити наявність коштів на перебування за кордоном. «Тому навряд чи драматична ситуація на польсько-українському кордоні після 11 червня стане ще більш драматичною», – розмірковує Пйотровський.

Водночас він наголошує: «Незалежно від того, є візи чи їх нема, – пропускна спроможність кордону мусить бути більшою, бо рух через нього точно зростатиме, адже дедалі більше українців оселяється в Польщі, вони створюють тут сім’ї. Крім цього, ми сподіваємося на збільшення туристичного потоку з України, зрештою, це відбувається вже тепер».

За словами Пйотровського, польська та українська сторони не підготувалися на належному рівні до безвізового режиму, хоч про його впровадження говорили вже кілька років тому. На його думку, для того, щоб розвантажити наявні прикордонні пункти пропуску, потрібно відновити залізничне сполучення Рава-Руська – Гребенне, яке припинили у 2005 році.

Маємо 8 пунктів контролю, а потрібно хоча б 30 – Логінов

Якуб Логінов, журналіст, який спеціалізується на проблемах польсько-українського кордону, твердить, що підстав для оптимізму небагато. Він розмірковує: «Прикордонних переходів і переїздів однозначно замало. Там уже тепер довжелезні затори, а після 11 червня вони стануть ще більшими. І це не вина «безвізу», бо про нього говорили вже під час Помаранчевої революції, тож у нас було 12 років, щоб підготуватися, збудувати нові пункти, але цього не зробили».

Логінов нагадує, що 12 років тому на польсько-українському кордоні було 6 пропускних пунктів, а сьогодні – 8. «Це абсурд, адже на такому кордоні їх повинно бути не 8, а хоча б 30. Свого часу на польсько-словацькому кордоні, який за довжиною порівнянний із польсько-українським, таких місць було 50. Я маю на увазі й невеличкі переходи для туристів, які можна обладнати навіть у контейнерах», – говорить журналіст.

Логінов розповів Радіо Свобода, що польський уряд на розбудову пунктів пропуску вздовж усієї східної межі країни виділив 25 мільйонів злотих. Журналіст порахував, що цих грошей вистачатиме на те, щоб раз на п’ять років збудувати один пункт перетину кордону. А цього надто мало, щоб збільшити його пропускну спроможність.

Журналіст каже, що прискорити рух через кордон можна з допомогою спільних пропускних пунктів, які обслуговували б українські та польські прикордонні служби разом. Між Польщею та Україною є домовленість про те, що кожна зі сторін збудує по три такі пункти на своїй території. Польща вже збудувала два такі переходи і будує третій.

Логінов розповідає: «Згідно з цією домовленістю, наступні три переходи, які будуть спільними, повинна збудувати Україна. Та Україна цього не зробила, хоч зобов’язалася, бо не має грошей, а навіть якби хотіла, то й так не може цього зробити, бо ЄС дотепер не змінив правової бази, згідно з якою євросоюзні функціонери митних та прикордонних служб не мають права виконувати свої обов’язки на території третіх країн». Таким чином, пояснює Логінов, склалася патова ситуація.

На думку Логінова, довгі черги на кордоні можуть знеохотити до закордонних подорожей тих громадян України, які хотіли б відвідати Польщу з туристичною метою. Та й загалом, хронічні затори на переїздах між двома державами не сприяють добросусідським відносинам. Він вважає, що питання нових прикордонних переходів повинно стати одним із голових пріоритетів у двосторонніх польсько-українських відносинах.