Грузинська газета The Financial пише про те, що наразі в Україні недостатньо кваліфікованих працівників, які відповідали б сучасним вимогам на ринку праці. Британський журнал The Economist пише про підготовку до масового протесту в Росії опозиційним лідером Олексієм Навальним. А американський журнал з міжнародних відносин The National Interest розмірковує над питанням, чи була б війна між Росією та НАТО ядерною у разі військового протистояння.
Посилаючись на результати нещодавнього звіту Світового банку, грузинська газета The Financial пише про те, що наразі в Україні є проблема нестачі кваліфікованих працівників, які відповідали б сучасним вимогам на ринку праці. Зазначається, що проблема полягає, перш за все, у тому, що українська система освіти та підготовки кадрів не відповідає вимогам ринку. Пояснюється, що наразі в освіті дуже важливим є поєднання когнітивних навичок (грамотність та вміння рахувати), соціально-емоційних (наприклад, як навчитися бути відповідальним і творчим) та навичок, притаманних конкретній роботі.
Стаття цитує регіональну директорку Всесвітнього банку по Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен: «Ми вважаємо, що система української освіти повинна мати кращій та прямішій зв’язок із приватними компаніями. Вжиття заходів з реформування, яке краще пов’яже майбутніх працівників та роботодавців, матиме велике значення у майбутньому».
Також цитують слова голови департаменту Світового банку з питань соціального захисту та праці у Європі та Центральній Азії Ендрю Мейсона, який зауважив, що критичним також є «покращення навичок вже задіяної робочої сили та зняття бар’єрів до внутрішньої міграції, щоб робітники могли їхати туди, де вони потрібні».
Британський журнал The Economist пише про підготовку до масового протесту в Росії опозиційним лідером Олексієм Навальним. Автор зазначає, що ані нещодавній напад на Навального із зеленкою, ані спроби перешкоджання його участі у президентських виборах не зупиняють діяльність його команди, яка лише за останні кілька місяців зуміла мобілізувати добровольців, в основному через соціальні мережі, та відкрити 77 штабів кампаній в 65 регіонах. Повідомляється, що «така швидкість захопила Кремль зненацька».
У виданні зазначається, що 26 березня пану Навальному вдалося мобілізувати тисячі людей на вулицях 90 міст Росії, які протестували проти корупції. Раніше, як нагадує автор, у Навального кидали яйця або помідори майже у кожному місті, де він з’являвся, з метою створення образу, «щоб він здавався непопулярним», та ця тактика не спрацювала.
Автор пояснює, що за останні 6 років суттєво змінилися настрої протестів – якщо у 2011 вони були досить «добрими, проходили в основному в Москві» без чіткого політичного лідера, то зараз протести стали більш агресивними, охоплюючи все більше міст, та включають велику кількість молоді, яка мітингувала зі слоганами «корупція краде наше майбутнє».
Попри те, що Навальний досить рідко з’являється на телебаченні, більшість росіян впізнають його, а якщо взяти до уваги той факт, що на останніх парламентських виборах не голосувало 52% громадян, то навіть якщо чверть цих людей підтримали б Навального на очікуваних виборах, то політичний ландшафт Росії міг би зазнати суттєвих змін – пише видання.
Стаття підсумовує, що, як кажуть у команді опозиціонера, наразі основною метою є переконання людей у тому, що Навальний міг би замінити Путіна, що він і збирається робити під час мітингів.
Американський журнал з міжнародних відносин The National Interest розмірковує над питанням, чи була б війна між Росією та НАТО ядерною у разі військового протистояння. Видання зазначає, що за даними деяких останніх оцінок російської військової сили, наразі її ядерний арсенал є куди меншим, ніж він був у часи Холодної війни, та Росія наразі прагне військової модернізації, постійно тестуючи сучасні технології.
За даними статті, під час Холодної війни військовий бюджет Росії складав майже половину загальних витрат країни, та сьогодні ці витрати складають значно менший відсоток від національних витрат. Тим не менш, зазначається, що її військові витрати знову почали зростати – у період між 2006 та 2009 роками вони виросли з 25 мільярдів доларів США на 50 мільярдів, а у 2013 військовий бюджет був оцінений в 90 мільярдів.
Також підкреслюється, що попри думку сучасних експертів про те, що НАТО переважає Росію у військовій силі за розміром, технологіями та могутністю, це все одно не змінює того факту, що, наприклад, якщо Росія здійснить військове вторгнення у країни Балтії, це поставить НАТО у дуже скрутне становище, адже «структура збройних сил НАТО в Східній Європі в останні роки не змогла б витримати російське вторгнення в сусідню Латвію, Литву й Естонію». Посилаючись на нещодавні дослідження, автор припускає думку, що «стрімкий напад на країни Балтії залишить НАТО з декількома привабливими варіантами, в тому числі, масивної ризикованої контратаки, погрози використання ядерної зброї або просто дозволу Росії анексувати країни». Беручи до уваги оцінку вразливості країн Балтії, вважається, що НАТО повинно вжити заходи з вирішення цієї проблеми, наприклад, шляхом забезпечення більшої присутності у країнах східної Європи.
