Доступність посилання

ТОП новини

Якщо так піде далі, через 3-4 роки ніхто не говоритиме українською в Криму – світова преса


Інтернет-видання EUobserver розповідає про життя у Криму після російської окупації. Американський аналітичний центр The Atlantic Council розмірковує над тим, наскільки сильним є вплив Росії у країнах центральної та східної Європи. А незалежний аналітичний центр Eurasia Review аналізує наслідки спроб російського втручання у країни західної демократії.

Незалежне інтернет-видання EUobserver розповідає про життя у Криму після російської окупації – витіснення української мови, незаконні переслідування людей, арешти та перешкоджання журналістській діяльності. Автор пише, що наразі «зелених чоловічків», які свого часу брали участь в анексії півострова, можна побачити повсюди – на вулицях у вигляді пам’ятників, намальованими на плакатах і стінах вулиць, а також біля портретів президента Росії Володимира Путіна.

Автор розповідає, що «громадянські культурні заходи українською мовою часто заборонені, так само як і покладання квітів до пам’ятника українському письменнику Тарасу Шевченку у Сімферополі», а музей Лесі Українки у Ялті наразі закритий. Посилаючись на слова голови Українського центру у Сімферополі Леоніда Кузьміна, видання повідомляє, що центр все ще займається організацією уроків української мови, але їх відвідує лише близько 70 осіб, і «якщо це продовжуватиметься, то вже через 3 чи 4 роки ніхто не буде розмовляти українською у Криму».

Також у статті звертають увагу на те, що кримські татари постійно перебувають під тиском нового уряду, піддаючись адміністративним арештам, незаконним обшукам та сумнівним умовам затримання, які вони намагаються оскаржити у кримських «судах», але спроби марні. Як пише видання, Люфтіє Зюдієван, яка працює в асоціації для дітей татарської меншини і батька якої заарештували декілька днів потому, повідомляє, що в нього навіть немає права на юридичний захист.

Автор також посилається на слова кримськотатарської журналістки Лілії Буджурової, яка повідомила, що діяльність журналістів в Криму постійно контролюється, та вона не втрачає надії, що кращі часи попереду. За її словами, насправді небагато татар залишили півострів після окупації, і що вони й досі складають 12% населення.

Колишній заступник голови вже забороненого в Росії Меджлісу Наріман Джелял повідомив виданню про те, що нові закони забороняють говорити щось проти Росії, а багато кримських татар наразі перебувають під вартою. За ним уважно стежать, очікуючи моменту, щоб заарештувати його.

Американський аналітичний центр The Atlantic Council розмірковує над тим, наскільки сильним є вплив Росії у державах центральної та східної Європи – журналісти центру посилаються на результати звіту Kremlin Influence Index, що оцінює вплив Москви на публічний дискурс у різних країнах.

Видання доходить висновку, що уряди та ЗМІ деяких країн є досить неефективними у боротьбі з пропагандою і дезінформацією Кремля, та найкращим захистом від неї є активна діяльність громадянського суспільства.

У статті, зокрема, згадують Чехію і звертають увагу на те, що не зважаючи на активні спроби Кремля розширити свій вплив на цю країну, активне громадянське суспільство Чехії та уряд діють ефективно у блокуванні цих спроб. Україна, у свою чергу, вважається лідером у боротьбі із кремлівською пропагандою: уряд України вжив заходів щодо обмеження транслювання російських телеканалів та заблокував російські соціальні мережі, що зробило доступ російської пропаганди до громадян країни складнішим. Також зазначається, що лише 8% українців дивляться російське телебачення, у той час, як близько 1% довіряє його новинам, а українське громадянське суспільство є дуже активним у боротьбі із російською пропагандою.

Також у Грузії російські ЗМІ не є особливо популярними, та «низка місцевих ЗМІ просувають антизахідні, ксенофобські настрої або проросійські позиції», а Альянс патріотів Грузії, який має досить промосковську риторику, нещодавно пройшов до парламенту, тим часом як сам уряд країни не робить чітких кроків, щоб забезпечити інформаційну безпеки Грузії, – мовиться у статті. А уряд Угорщини, тим часом, постійно «демонструє свою дружелюбність щодо Кремля і не хоче робити ніяких політичних змін, щоб зменшити вплив його пропаганди».

Видання підсумовує, що особливо тривожним є той факт, що уряди країни, на які Кремль намагається розповсюдити свій вплив, не роблять необхідних кроків для того, щоб «підвищити рівень знань громадян про те, як працює пропаганда, як ЗМІ можуть маніпулювати населенням, або як відрізнити справжню історію від підробки».

Незалежний аналітичний центр Eurasia Review аналізує наслідки спроб російського втручання у країни західної демократії. Видання пояснює, що на додачу до українського конфлікту, відносини між Заходом та Кремлем також зіпсувалися через втручання останнього «у внутрішні політичні сфери провідних західних демократій»: наприклад, у вибори країн, таких як Німеччина, Франція та навіть США, з метою підірвати вплив тих політиків, які є недружніми до позицій Кремля, та підтримати тих, які симпатизують Росії.

Автор зазначає, що серед інструментів втручання Кремля у справи інших країн є державні ЗМІ, що діють у західних країнах, такі як RT або Sputnik, кібератаки, відкрита підтримка певних політиків та партій у західних країнах, активність у соціальних мережах та створення неурядових організацій.

У статті зазначають, що якщо метою Кремля справді є налагодження відносин із Заходом, то дії – такі як втручання в справи інших країн – є контпродуктивними, адже навіть для тих політиків на Заході, які теж хотіли б потепління відносин з Росією, стає все далі складнішим підтримувати цю ідею через дії Кремля.

Автор зазначає, що разом із «політичною війною, Кремль додав ще один аспект конфлікту між Росією і Заходом», і якщо російські дії в Україні або Сирії «ще якось толеруються деякими політиками», то втручання у внутрішні справи інших країн вважається «перетинанням червоної лінії». Видання підсумовує, що «в очах все більшого числа спостерігачів Росія виступає у ролі ковбоя, що становить загрозу основним інститутам демократичного життя західного суспільства», що істотно ускладнює закривання очей на суттєві розбіжності з позиціями Кремля та майже унеможливлює співпрацю в суттєвих міжнародних питаннях.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG