Процес децентралізації в Україні перебуває на середньому етапі, до кінця року регіони матимуть половину від запланованої кількості об’єднаних територіальних громад. Про це в ефірі радіо Свобода повідомив заступник міністра фінансів Сергій Марченко. Зважаючи на 25 років застою, результати реформи поки не так помітні. Але позитивні зміни є: у багатьох містах стартували інраструктурні проекти – громади з нуля будуть садочки та відновлюють транспортну інфраструктуру, зауважує виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
– На якому етапі децентралізації перебуває Україна?
Сергій Марченко: Ми зараз перебуваємо приблизно на середині етапу створення об’єднаних територіальних громад. Очікується, до кінця року на регіон ми матимемо 50% громад від запланованої кількості.
– Що децентралізація змінює у відносинах центральної влади та місцевого самоврядування?
Сергій Марченко: Чітке розмежування повноважень між центральною владою та органами місцевого самоврядування. Якщо раніше всі рішення приймалися в Києві, то зараз більшість – ухвалюють на місцях. Харків, Дніпро, Одеса, Львів – ці громади настільки самодостатні, що повністю себе забезпечують.
– Невже раніше вони не були настільки самодостатні?
Сергій Марченко: Раніше була залежність через систему бюджетних трансфертів. З одного боку, незалежні, а з іншого – очікують, поки їм виділять кошти з державного бюджету на виконання делегованих повноважень. Сьогодні держава повністю забезпечує фінансування медицини та освіти, а всі інші витрати громади забезпечують або власним ресурсом, або перерозподілом державних податків.
– Децентралізація – це не тільки повноваження, але й відповідальність. Кому підзвітні органи місцевого самоврядування і чи створено достатньо механізмів для того, щоб їх контролювати?
Потрібне унормування питання аудиту місцевих бюджетівСергій Марченко
Сергій Марченко: Якщо жителі певних громад обрали неефективного менеджера, то є механізми його усунення і вони визначені законодавчо. Щодо неефективного використання коштів, звичайно, потрібне унормування питання аудиту місцевих бюджетів.
Зараз більшість міст і органів місцевого самоврядування отримують величезні ресурси, але бояться їх використовувати. Тому вони зберігають їх на депозитах. Отримати ресурс і не вкладати в інфраструктуру – це неправильно. Тому питання контролю має йти паралельно з питанням прийняття рішень.
– Критики децентралізації часто стверджують, що це процес розділення України, підпорядкування її окремих частин місцевим «князькам». Як Ви заперечите такі твердження?
Сергій Марченко: Якщо уряд самостійно ухвалює рішення і ділиться своїми повноваженнями, надаючи більше повноважень на місцях – я не бачу в цьому особливої проблеми. Тим більше, що загальнодержавні функції залишаються за урядом і він несе повну відповідальність в економічній сфері держави
– Чи готові громадяни брати на себе відповідальність та брати активну участь у житті громади?
Сергій Марченко: Ми успадкували ситему патерналізму. Виховання іншої якості громадян України – це питання перспективи. Це не може бути зроблено за рік децентралізації. Це може бути зроблено тільки за певний період часу. Але ці процеси мають пройти, бо інакше це жорстко централізована система прийняття рішень. Я думаю, що не таку країну хочуть бачити більшість громадян.
– А чи є якісь регіональні особливості в процесах децентралізації?
Сергій Марченко: За регіональною ознакою я б не ділив процес децентралізації. В більшості регіонів процес відбувається більш-менш рівномірно. Дійсно, є селища, що не бажають об’єднуватись. Яскравий приклад, це та ж Київська область, де досить заможні села та селища. Вони кажуть, що їм не треба об’єднуватись, у них достатньо ресурсу для себе.
– А якщо немає ресурсу, до кого територіальна громада може звертатися?
Сергій Марченко: Для нас була би чудова ситуація, якби всі громади були би податкоспроможні, не було необхідності дотувати громади. Але ситуації різні, особливо є територіальні ознаки, наприклад, високогірні території. Міністерство фінансів готове підтримувати саме ті громади, які за тими чи іншими причинами не можуть на сьогодні самостійно себе утримувати. Ми передбачали додатковий ресурс. Приміром, у 2017 році – це близько 15 мільярдів гривень саме для тих громад, що не мають можливостей себе самостійно утримувати.
– Чи відчули окремі міста України результати поступу у децентралізації? Які приклади можете навести?
Олександр Слобожан: У багатьох містах почалися серйозні інфраструктурні проекти, але враховуючи двадцять років застою, цього недостатньо для того, щоб реалізувати та повністю оновити інфраструктуру. В деяких містах почали з нуля будувати садочки, відновлювати водогони, рухомий склад транспорту. Яскравий приклад: у 2015-2016 році був місцевий акцизний податок з продажу нафтопродуктів, який дав сильний поштовх для ремонту та будівництва доріг. У деяких містах, приміром у Балті на Одещині, відновились програми соціальної допомоги соціально-незахищеним верствам – додатково до тих соціальних гарантій, які надає держава.
– А ці два роки децентралізації показали, над чим ще треба працювати і що треба вдосконалювати у процесі децентралізації?
Порівняно із попередніми періодами збільшилися частина капітальних видатків і видатків розвиткуОлександр Слобожан
Олександр Слобожан: Порівняно із попередніми періодами збільшилися частина капітальних видатків і видатків розвитку. Але враховуючи перевиконання місцевих бюджетів, які спрямовували на соціальні гарантії, виникає питання недореформування, постійні спроби повернутись назад. У бюджетному кодексі була записана норма про те, що держава за рахунок субвенцій гарантує пільговий проїзд окремих категорій громадян. Але у 2016 році в державному бюджеті не була передбачена ця субвенція, тобто держава наче б то гарантує, бере на себе зобов’язання, а грошей на це не дає. Зрозуміло, що органи місцевого самоврядування вимушені були відволікати на це власні ресурси.
ЕФІР «РАНКОВОЇ СВОБОДИ» ПОВНІСТЮ:
