Доступність посилання

ТОП новини

Сам собі кредитор: журналісти виявили, ймовірно, нові фіктивні позики «Приватбанку»


Центр дослідження корупції та організованої злочинності оприлюднив розслідування, відповідно до якого, «Приватбанк» видав кредитів на майже мільярд доларів фірмам, що мають ознаки фіктивності. Тепер після націоналізації їх доведеться закривати облігаціями державної позики. Водночас, коментуючи попереднє розслідування на цю ж тему журналістів проекту «Схеми», один із колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський заявляв, що гроші з банку насправді нікуди не поділись.

​Екс-таксист, колишній співробітник аеропорту та директор турагентства виявились серед дев’яти людей, які напередодні націоналізації «Приватбанку» позичили там понад мільярд доларів – про це йдеться у розслідуванні журналіста Грехема Стека, оприлюдненого Центром дослідження корупції та організованої злочинності (OCCPR). За інформацією розслідувача, всі ці люди пов’язані із одним із двох колишніх основних акціонерів – Ігорем Коломойським.

Радіо Свобода надіслало запит щодо цього до прес-служби установи та до Міністерства фінансів, яке наразі володіє «Приватбанком», і очікує на відповідь.

Напередодні розслідування про 30 «фірм-одноденок», які взяли кредити у «Приваті» на понад сотню мільярдів гривень і щезли, опублікував спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший» «Схеми».

За версією журналістів, «Приватбанк» працював, як пилосос: отримуючи грошові вклади від населення, він видавав їх наближеним до керівництва фірмам.

Тоді, реагуючи постфактум на публікацію, Ігор Коломойський у коментарі «ТСН» заявив, що ці гроші нікуди не зникли, бо «їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників».

Про таку ж ситуацію і у цьому випадку говорить у коментарі Радіо Свобода президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко. На його думку, згадані кредитні мільярди можуть лежати на депозитних рахунках у цьому ж банку.

Олександр Охріменко
Олександр Охріменко
Вони видали «схематичні кредити» – і в результаті вони показник проблемних кредитів зменшили до того рівня, який хотів НБУ
Олександр Охріменко

«Вони як розуміли: є певна кількість проблемних кредитів, які були видані до Майдану, які фактично були украдені – самі розумієте: Крим, Донецьк. Для того, щоб НБУ їх не закрив, для того, щоб НБУ не чіплявся щодо зменшення кількості проблемних кредитів, вони не справжні кредити видали, вони видали «схематичні кредити» – і в результаті вони показник проблемних кредитів зменшили до того рівня, який хотів НБУ. Все», – зазначає Охріменко.

Банк переважно кредитував сам себе, свої бізнеси – Кушнірук

Дійсно, гроші не обов’язково були виведені із балансу банку, згодом, зокрема, через закордонні рахунки їх могли «повернути» як банківські зобов’язання, погоджується економіст Борис Кушнірук. Водночас, за його словами, тут повинна насторожувати сама ситуація фіктивного кредитування самого себе.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук
Він переважно кредитував сам себе, свої бізнеси
Борис Кушнірук

«Це класична тактика Коломойського: він будь-який актив насичує такою кількістю лайна, щоб будь-хто, захотівши на них зазіхнути, отримував би це лайно, а не активи. Але ще питання полягає от у чому: що таке ситуація, коли банк займається фіктивним кредитуванням? Він переважно кредитував сам себе, свої бізнеси. Це вже закладає проблему, пов’язану з тим, що ці бізнеси у будь-який момент, якщо вони накриваються, можуть завдати банку серйозної шкоди», – каже економіст.

За словами Кушнірука, за такою схемою працював не тільки «Приватбанк».

«Згадайте банк «Фінанси і кредит», згадайте інші банки», – зауважує він.

Щодо підприємств, згаданих у матеріалі Грехема Стека, українські силовики не оприлюднювали поки що ніякої реакції. Ігор Коломойський також не публікував жодної.

Раніше Генеральна прокуратура України заявила про проведення обшуків у фірмах, які описали журналісти «Схем», і підтвердили відсутність за адресами цих підприємств жодної господарської діяльності.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG