Багато українських виробників готові хоч зараз здійснювати експорт до європейських країн. І якість продукції висока, і попит на неї є. Але вдома, в Україні – занадто багато бар’єрів на шляху експорту: застарілі закони, жорсткі нормативи регулювання і контролю, заплутана бюрократія. Прибирати перепони на шляху українського бізнесу допомагає програма Агентства США з міжнародного розвитку. Фінансована агентством програма «Лідерство в економічному врядуванні» сприяє лібералізації зовнішньоекономічної діяльності.
Микола Гордійчук керує компанією «Агріко Україна». Його фірма вирощує на Київщині картоплю, яка відповідає найвищим європейським стандартам. Фермер каже – готовий експортувати свою продукцію до ЄС, але поки що не може. Бо в Україні ще не така, як в Європі, система фітосанітарного моніторингу.
У нас повинна бути система моніторингу, якій повірять в ЄСМикола Гордійчук
«Через те що в Україні не виконуються певні санітарні заходи, ми не можемо поставляти картоплю до країн ЄС. Господарство виконує всі нормативи. Вони такі ж, як і в Євросоюзі. Але в нас повинна бути система моніторингу, якій повірять в ЄС», – розповідає Гордійчук.
У такій чи подібній ситуації опиняється чи не кожен український виробник, який захоче продавати продукцію в країни Євросоюзу. Надто ж коли він початківець і йдеться про малий бізнес.
По-перше, надто жорстка система валютного контролю. Ти зобов’язаний продати половину заробленої валюти, і якщо не вклався у термін повернення виручки – чекай на штраф. По-друге, бюрократичні обмеження. Щоб увійти в реєстр експортерів, мусиш витратити місяці. Купа паперів знадобиться для укладення зовнішньоекономічного договору. А якщо ти фермер – то аби довести, що твій мед чи яблука якісні, доведеться заплатити за технічну експертизу західним лабораторіям більше, ніж отримаєш прибутку. Бо українським – не вірять.
Це справді занадто складно, тому багато хто відмовляється від ідеї експорту продукціїІгор Снітівкер
Отож зваживши усі «за» і «проти», багато українських підприємців, таких, як голова комітету з підтримки експорту Регіональної ради підприємців Дніпропетровщини Ігор Снітівкер, відмовляються від самої ідеї. «Це дуже затратно, дуже довго, заплутані законодавчі механізми. Це справді занадто складно, тому багато хто відмовляється від ідеї експорту продукції», – каже він.
Програма Агентства США з міжнародного розвитку намагається допомогти українській владі зняти всі ці бар’єри, щоб українські експортери могли без перешкод продавати свою продукцію за кордон.
Закон про зовнішньоекономічну діяльність застарів. Друга проблема – це обтяжливий режим валютного регулювання і валютного контролюЛюбомир Чорній
«У нас, по-перше, закон про зовнішньоекономічну діяльність застарів, – розповідає експерт програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» Любомир Чорній. – Він містить багато рудиментів, які на сьогодні не виправдані. Друга проблема – це обтяжливий режим валютного регулювання і валютного контролю, який призводить не до того, що в країні залишається більше валюти і відбувається реальний вплив на валютний ринрок, а що, навпаки, в Україну не заходить частина валюти».
Як без перешкод працювати на зовнішніх ринках, вже відчули українські айтішники. Адміністративні бар’єри для експорту їхніх послуг вже усунено нещодавно ухваленим законом. Такого ж закону, який би лібералізував зовнішню торгівлю, чекають і українські товаровиробники.
