Доступність посилання

ТОП новини

Війна відкинула Україну в дотриманні прав дитини років на десять у минуле – Тарабанова


Ці діти розповідають про війну спокійно, показують шрами від осколків і місця обстрілів. Дехто шкодує, що не може повернутись додому. Вже три роки вони живуть в умовах збройного конфлікту. За інформацією правозахисників, відомо про кілька десятків загиблих дітей, виявлені випадки насильства та вербування неповнолітніх до лав військових формувань.

Право на дію | Війна і діти
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Ми гуляли взимку у дворі, і там приземлився снаряд: мене поранило, а брата захистило дерево, пригадує 9-річний Вадим Ігнатенко із Авдіївки на Донеччині.

Ще один хлопець, Сергій Славін, про три роки конфлікту розповідає неохоче. Сергію – 14, він живе у місті Гірське на Луганщині.

Не хочеться, щоб бомбили, щоб військові ходили, а щоб все було нормально. Саме нормально

«Та що. Літало, – каже хлопець. – Он вікна у нас повибивало. У мене на вулиці впало кілька штук, одна – в город, інша – в будинок. А що, бомблять – то й бомблять. Зараз поки що тихо. До нас сюди, щоправда, може, й не сильно чутно. А так що, живем. Не хочеться, щоб бомбили, щоб військові ходили, а щоб все було нормально. Саме нормально».

За словами представника Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Аксани Філіпішиної, офіційної статистики щодо постраждалих під час конфлікту на Сході України дітей ніхто не веде.

Останні цифри, які наразі відомі, які вдалося зібрати ще в період, коли була можливість отримувати інформацію і з непідконтрольних територій, це – 53 дитини, які є загиблими внаслідок цього конфлікту

«Останні цифри, які наразі відомі, які вдалося зібрати ще в період, коли була можливість отримувати інформацію і з непідконтрольних територій, це – 53 дитини, які є загиблими внаслідок цього конфлікту. Ці цифри є станом на серпень 2014-го року. Після цього статистика не збирається, хоча вона й тоді збиралась в оперативному режимі», – розповідає вона.

Народний депутат Ірина Геращенко, яка представляє Україну у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську, тим часом, станом на кінець січня говорила про 68 загиблих і 186 поранених дітей.

Загалом збройний конфлікт в Україні загострив ті проблеми з дотриманням прав дитини, які тут були і раніше, вважає експертка коаліції «Права дитини в Україні» Світлана Тарабанова:

– В українському законодавстві була одна стаття про те, що діти не повинні брати участь у збройних конфліктах і мають бути захищені. І все. Україна не була до цього всього готовою, навіть законодавчо, і це створило багато колізій. Якимось чином за цей час держава, звісно, пристосувалась, запровадила, наприклад, роз’яснювальні роботи про те, що робити, якщо ти знайшов невідомий предмет (що може виявитись вибуховим пристроєм – ред.).

Немає чіткого механізму евакуації людей із окупованої території або навіть із зони бойових дій – люди це роблять самотужки або з допомогою волонтерів і громадських організацій

Але навіть сьогодні немає чіткого механізму евакуації людей із окупованої території або навіть із зони бойових дій – люди це роблять самотужки або з допомогою волонтерів і громадських організацій.

Пересування дітей без батьківського супроводу є зараз дуже нагальним, тому що починається вступна кампанія до вишів. З отриманням паспорта бувають проблеми, з реєстрацією народження: якщо це дитина з окупованої території, батьки повинні виїхати на підконтрольну Україні територію і її зареєструвати.

Світлана Тарабанова
Світлана Тарабанова

Також була зруйнована інфраструктура, навчальні заклади, медичні заклади. Я знаю, що до громадських організацій все одно звертається та чи інша лікарня. Ми бачили, що коли у 2015-му ми вивозили дітей на реабілітацію із деяких населених пунктів, і вивезти дітей можна було тільки за допомогою Державної служби з надзвичайних ситуацій, бо окрім їхніх військових машин, там ніхто не міг проїхати.

Звісно, діти адаптуються до бойових дій, як і дорослі. Але для таких дітей мають працювати безперервні програми реабілітації.

– Правозахисна коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» у своєму тіньовому звіті Універсального періодичного огляду ООН говорить про 95 випадків залучення дітей до участі у збройних формуваннях за період конфлікту: вони виявили 85 таких випадків на непідконтрольній, і 10 – на підконтрольній Україні території (останні, за їхніми словами, щоправда, датуються тільки 2014-м).

16-річний Вадим Шніп, озброєний РПГ-18, серед бойовиків на окупованій частині Донбасу, фото 2014 року
16-річний Вадим Шніп, озброєний РПГ-18, серед бойовиків на окупованій частині Донбасу, фото 2014 року

Зокрема, у звіті зазначається, що «неповнолітніх та малолітніх дітей залучали для несення служби зі зброєю на блокпостах як бійців, виконання ролі охоронців, посильних, секретарів».

Що ви знаєте про цю ситуацію?

– Я знаю випадки, коли я розмовляла з нашими військовими і казала, що ось у вас були у формуваннях діти, а мені відповідали: які діти, їм же по 17 років. Тобто військові самі не розуміють, що таке права дитини і як вони працюють.

Це – підлітковий і юнацький вік, діти бажають пригод – і це така вікова особливість. І казати, що ось вони самі з власної волі пішли на війну – неправильно, це відповідальність дорослих

Немає основного – хто повинен нести відповідальність. Діти, навіть якщо вони долучались до воєнних дій з боку протилежної сторони, не вважаються злочинцями, але Україна їх кваліфікувала як злочинців. І було 8 проваджень кримінальних, фігурантами яких є діти – це ті, про які я знаю: дехто з них сам прийшов і сказав, що я брав участь у воєнних діях, і їх одразу позбавили свободи. Натомість повинні кваліфікуватися злочинні дії дорослих, які втягнули їх у конфлікт. Звісно, що «з того боку» це буде важко зробити, але такі діти повинні не затримуватись, а отримувати пакет реабілітаційних послуг.

Ми от говорили про військових, але дітей у стані дестабілізації так само легше втягнути у якісь злочинні угруповання або секс-рабство

Це – підлітковий і юнацький вік, діти бажають пригод – і це така вікова особливість. І казати, що ось вони самі з власної волі пішли на війну – неправильно, це відповідальність дорослих. Але, на жаль, в Україні досі існує ця колізія: деякі статті факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах включили до українського законодавства, але як механізм, як проводити таке розслідування і яким чином притягати дорослих до відповідальності, відсутній.

Діти – жертви таких ситуацій, і це повинен знати кожен військовий. Тут потрібно керуватись стандартами і законами, а не власними переконаннями.

Зараз дійсно із військовими ведуться роз’яснювальні роботи, я знаю, що деякі організації готують або й вже проводять тренінги для військових щодо прав дитини.

Але мілітаризація суспільства через війну призводить до того, що актуалізується проблема споживання наркотичних речовин і зростання рівня злочинності. Ми от говорили про військових, але дітей у стані дестабілізації так само легше втягнути у якісь злочинні угруповання або секс-рабство. У зоні конфлікту, ми бачимо, на узбіччях будується багато масажних салонів. От навіщо вони?

У сусідній Польщі є так звані сімейні суди. І процедура, коли дитину, постраждалу від сексуального насильства, допитують один раз, тоді як у нас можуть кілька разів це робити, і тоді або родина вирішує забрати заяву, або тиснуть із протилежної сторони.

– Також у цьому звіті йдеться про військові вишколи, зокрема, на території Росії, куди також залучають дітей із непідконтрольних територій.

– Це – дуже слизька тема. Я хотіла би сказати, що є таке і з боку України. Національно-патріотичні табори, які є – я розмовляла з деякими хлопцями – там також можуть бути «перегини». Взагалі, патріотичне виховання – це дуже делікатна тема.

– Ви почали говорити про те, що діти із територій, де відбувається конфлікт, потребують реабілітації. Що вона включає? Що, можливо, потрібно знати і враховувати батькам?

– Перше – це постійне переключення уваги. Потрібно вивозити їх із зони конфлікту, проводити арт-терапевтичні заходи.

І діти повинні, по-перше, знати правила безпеки, правила поведінки, про які ми говорили, постійно інформуватися про права, які вони мають.

Загалом, у 2009-му коаліція готувала, ну, ще не будучи на той момент коаліцією, а просто зібравшись окремими організаціями, альтернативний звіт про права дитини. І ми вважали, що все просувається дуже добре. Але війна відкинула всю нашу роботу років на десять назад. Зруйнована інфраструктура, війна, децентралізація і реформи в державі, постійна зміна чиновників – все це призводить до того, що на місцях важко застосовувати права дитини.

Немає комплексного закону, який захищав би і повністю відображав права дитини

Є закон про охорону дитинства. Але він не комплексний – все одно є щось у кримінальному кодексі, щось у сімейному. Немає комплексного закону, який захищав би і повністю відображав права дитини. По-друге, ось у нас тривають дискусії щодо ювенальної юстиції, і ми трішечки просунулись, є закон про пробацію, але не створено програм реабілітації для дітей, що мають конфлікт із законом, немає фахівців, давайте будемо відвертими, готових з ними працювати.

Якщо пам’ятаєте, взимку був скандал з приводу дитячих суїцидів. Що держава повинна робити? Інформувати. Що зробила держава: моя дитина прийшла зі школи з великими очима і сказала, що їх будуть оглядати на предмет самопошкоджень. Спочатку діти не зрозуміли, подумали, що це має робити поліція, але це робила медсестра. У мене таке було з моєю дитиною, у нас були самопошкодження, певні психологічні проблеми, мене викликали, школа була дуже занепокоєна: як це так, що у спеціаліста така дитина. Дитинаяк дитина. Ці проблеми можна вирішувати. Дітям потрібна любов і довіра, це не предмет права.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

  • Зображення 16x9

    Мар'ян Кушнір

    Кореспондент Радіо Свобода з 2015 року 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG