Гаага – Остання нідерландська інстанція на шляху ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС – верхня Перша палата Генеральних штатів, парламенту Нідерландів – вочевидь, підтримає відкинуту минулого року на референдумі українсько-європейську домовленість. Про це свідчить тональність дебатів, які наразі тривають у Гаазі, адже партія християнських демократів, від яких залежить доля рішення, заявляє, що налаштована на позитив.
Буремну передісторію українсько-європейської Угоди про асоціацію й вагомі аргументи на захист її ратифікації як з української, так і з європейської та антикремлівської точок зору впродовж дебатів окреслив членам верхньої Першої палати, неформально званої сенатом, нідерландського парламенту, Генеральних штатів, доповідач щодо законопроекту про ратифікацію угоди, сенатор від фракції соціал-демократів Бен Кнапен.
І він не один. Такої ж думки в цій установі й чимало інших впливових політиків від фракцій «зелених», лейбористів, лібералів чи прогресивних демократів. Підтримку вже висловлювала й низка незалежних сенаторів. Але найголовніше: на бік ратифікації стають і представники групи християнських демократів, які в нижній Другій палаті парламенту ще в лютому виступили проти угоди. Нині ця політична група заявляє, що має до асоціації «позитивне ставлення».
@DutchNewsNL: Нідерландські сенатори готові підтримати Угоду ЄС із Україною на вирішальному голосуванні
Радіо Свобода попросило прокоментувати дебати нідерландського сенату Тоні ван дер Тогта, експерта-міжнародника з Нідерландського інституту міжнародних відносин Клінгендаль. Він каже, що верхня палата парламенту не перебуває під таким впливом популістів, як нижня. На його думку, через тиждень, 30 травня, ця епопея із ратифікацією, вочевидь, завершиться позитивно.
Ми чуємо значно менше закидів, мовляв, це призведе до членства України в ЄС, це нам коштуватиме багато грошей чи приведе нас до прямого конфлікту з РосієюТоні ван дер Тогт
«На відміну від нижньої палати, ми чуємо значно менше закидів, мовляв, це призведе до членства України в ЄС, це нам коштуватиме багато грошей, чи приведе нас до прямого конфлікту з Росією. Ці «занепокоєння», зрештою, були розвіяні декларацією, яку Рютте привіз із Брюсселя. Вона й надала прем’єрові та політичним партіям можливість сказати: так, ми почули людей, які голосували проти, ми створили цю декларацію, і тепер маємо можливість для ратифікації», – пояснив експерт, говорячи про пояснювальну декларацію, яку ухвалили на саміті ЄС у грудні.
Коли слухати дебати, складається враження, що ми дійсно виходимо на фінішну пряму, каже експерт, додаючи, що цього тижня ще можуть бути не лише усні, а й письмові обговорення та запити до уряду, голова якого Марк Рютте та міністр закордонних справ Берт Кундерс також брали участь у слуханнях.
«Утома від України»
Утім, на думку Тоні ван дер Тогта, тема України, вочевидь, ще не скоро зникне з громадських обговорень у Нідерландах, навіть коли Угода запрацює на повну потужність. Він каже, що для Києва це справді стане «завершенням бентежливого процесу, який зненацька заблокували ті, які не надто розумілися на українському питанні, але були рішуче налаштовані проти Євросоюзу».
Для самого ЄС, на думку аналітика, це буде сигналом: Нідерланди нарешті «підтягнулися» до рівня всіх інших держав, які вже ухвалили Угоду. Але громадяни Нідерландів, каже фахівець-міжнародник, нині переживають щось на кшталт «втоми від України».
«Ті, що виступали за асоціацію, казали: вона допоможе подолати корупцію, провести реформи… Угода тимчасово впроваджена, але вся ця робота виконана тільки частково. Тому люди запитують: де ж ця допомога? Як наслідок, шириться втома від України, а дебати на цю тему, вочевидь, ще будуть», – зауважує Тогта.
І в Нідерландах, і в інших державах ЄС є переконані, що Київ не докладає достатніх зусиль для покращення в країні. Однак, додає експерт Нідерландського інституту міжнародних відносин, «принаймні Угода про асоціацію буде ратифікована, а це стане уроком для іншої, зовні невидимої сторони дискусії».
«Але наразі, гадаю, ухвалення Угоди про асоціацію нарешті відбудеться. І це також стане добрим сигналом для Москви, яка і тут намагалася посіяти розбіжності в ЄС. Але не змогла», – каже нідерландський експерт.
