24 травня на переговорах тристоронньої контактної групи в Мінську вкотре спробують розблокувати процес обміну полоненими. За словами представника України в мінській групі Ірини Геращенко, питання буде «поставлене руба», оскільки підійшов до завершення процес верифікації. Під час нього представники бойовиків відвідували в українських тюрмах тих затриманих, видачі яких вони вимагають, а також перевіряли, чи бажають вони повернутися в окупацію або залишитися на підконтрольній Києву території. За даними волонтерів, на території, яка підконтрольна угрупованням «ЛНР» і «ДНР», утримують понад 121 людину. Чи залишаються в руках офіційного Києва ще хоч якісь важелі впливу на сепаратистів і як у звільненні може допомогти міжнародний досвід? Про це в студії Радіо Донбас.Реалії говорили з Оленою Живко, волонтером та адвокатом.
– 23 травня відбувся круглий стіл, де були присутні представники СБУ, волонтери й колишні ув’язнені. А вже 24 травня відбудеться зустріч у Мінську, де Ірина Геращенко збирається поставити питання стосовно верифікації ув’язнених, тобто вибору цих людей: де вони планують залишатися після звільнення. Чи є надія, що завтра буде якийсь прогрес у цьому питанні?
Олена Живко: Сьогодні на круглому столі був присутній Юрій Качанов, керівник Центру звільнення полонених при СБУ. Власне, до подробиць він не вдавався. Ми це розуміємо. Адже є якісь речі, що не варто розголошувати. Він був сповнений оптимізму і сподівається на позитивні зрушення в питанні полонених. Звичайно, що ми розуміємо, що єдиною проблемою є небажання Росії повертати полонених. Українська сторона, можливо, робить недостатньо, але вона працює в цьому напрямку.
Дуже багато російських осіб, які перебувають в Україні, не хочуть повертатися в Росію. Через це ми не можемо обміняти їх на українських полонених
– Що вже зробила Україна? Що вона буде пропонувати завтра в Мінську?
Олена Живко: У першу чергу, це процес верифікації. Крім того, є проблема, що дуже багато російських осіб, які перебувають в Україні, не хочуть повертатися в Росію. Тому що їх там чекає щось важке і страшне. Через це ми не можемо обміняти їх на українських полонених.
Ми спілкувалися з ОБСЄ, з представниками ООН з прав людини. Вони аполітичні структури. Вони зізнаються, що можуть вільно відвідувати російських полонених в Україні, чого вони не можуть зробити на території, яка під контролем угруповань «ЛНР»/«ДНР». Вони не можуть перевірити, в яких там умовах перебувають люди. Сторона російська повністю перешкоджає і порушує права тих полонених, які там є.
Сьогодні відбувся перший етап круглого столу. Наступні етапи будуть проведені у Франції, Німеччині та Латвії. Щоб світ більше казав про полонених.
– Світовий резонанс… Він щось змінить? Приклад – релігієзнавець Ігор Козловський. Провели флешмоб, навіть голлівудські зірки до нього долучилися. Але його так і не відпустили сепаратисти.
І взагалі, якою повертається звідти людина – зі зламаною психікою. Здається, що 120 людей, які залишаються в полоні, на фоні великої кількості поранених – це така мізерна кількість. Це не тюрма. Це полон. І це різні речі
Олена Живко: Коли розпочалася війна, міжнародна спілка дала оцінку їй. Весь світ постав проти агресії, проти того, що хтось захоплює українську територію. Санкції все ж таки зупиняють Росію в цій війні.
Ми знаємо про ті тортури, які застосовують до наших військових. І взагалі, якою повертається звідти людина – зі зламаною психікою. Здається, що 120 людей, які залишаються в полоні, на фоні великої кількості поранених – це така мізерна кількість. Але це ті українці, за яких ми маємо боротися. Це не тюрма. Це полон. І це різні речі.
– Чи, може, першим особам потрібно вести переговори не з Росією, а з представниками угруповань «ЛНР» і «ДНР»?
Олена Живко: Сепаратисти чітко виконують те, що каже Росія. З ними не можна домовлятися. Там вирішуються питання на вищому рівні, виключно з Росією.
Ми все ж таки сподіваємося, що полонені повернуться додому найближчим часом, що знайдуть вплив на Росію, у тому числі й міжнародна спільнота.
– Чи є міжнародний досвід, який мав би допомогти у звільнені полонених?
Олена Живко: Україна працює в дипломатичному шляху, адже на кону життя людей. На тому боці люди, з якими не можна вести переговори, це не ті люди, які діють за правилами. Ми спілкуємося з місією ООН. Її представники були присутні при обмінах полонених уже не на одній війні. І кажуть, що у світі чітко прописані правила війни. А ця гібридна війна шокує тим, що тут немає жодних правил. Тут не дотримуються прав людини. Більше тиснути? Вони їх просто застрелять.
– Як Ви ставитеся до ідеї обміну за гроші?
Сепаратистів тепер цікавлять більше політичні важелі. Вони маніпулюють та намагаються собі вибити якісь політичні преференції
Олена Живко: Після того, як заборонили так званим «чорним волонтерам» викупляти полонених, цей процес зупинився. Сепаратистів тепер цікавлять більше політичні важелі. Вони маніпулюють і намагаються собі вибити якісь політичні преференції.
– Чи відомі такі прецеденти, коли в умовах війни відпускали ув’язнених?
Олена Живко: Звичайно. Під час війни в Іраку, Югославії здійснювали обмін полоненими. Ми бачимо, як ще рік тому Україна успішно робила це так само. Але, мабуть, іншій стороні стало вигідно маніпулювати цими речами. Власне, ОБСЄ дивується – це перший раз, коли процеси йдуть так важко.
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
