Перший заступник голови партії «Національний корпус» Назар Кравченко називає заборону діяльності російських соціальних мереж та інтернет-сервісів в Україні утиском свободи слова. Про це він заявив у розмові з журналістами проекту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее Время». Партія «Національний корпус» була створена на базі батальйону «Азов», чия символіка є забороненою у Росії.
Назар Кравченко не підтримує заборони російських ресурсів в Україні. За його словами, соціальна мережа «ВКонтакте» має велике поле «для маневру».
«Не потрібно плутати свободу слова з політичною агітацією, ворожої агітацією. У даному випадку, я вважаю, що утискається свобода слова. Якщо порівнювати «ВКонтакте» та інші соціальні мережі, то там для свободи слова і висловлення політичних поглядів є більше шансів для маневру. Ми на своїй шкурі відчули: за півроку існування партії нас кілька разів віддаляли з Facebook», – зазначив Кравченко.
За його словами, сторінку партії «Національний корпус» у Facebook за півроку існування «видаляли» щонайменше чотири рази.
«Один раз просто за фотографією Андрія Білецького (лідер «Національного корпусу» – ред.) Така ж проблема є в Instagram. Коли якийсь група «Азову» набирає велику кількість передплатників, її обов’язково видаляють», – говорить Кравченко і додає, що їхні групи у «ВКонтакте» не видаляли з моменту створення.
Паблік «Азова» у «ВКонтакте» можна було переглядати з України
Батальйон, а пізніше полк «Азов», жодного разу не потрапляв до списку заборонених у Росії організацій. У Росії заборонили лише символіку «Азова». Офіційний паблік полку «Азов» у «ВКонтакте» заборонений до перегляду на території Росії, але з України він відкривається. У першому співтоваристві 111 тисяч користувачів, друге – має близько 27 тисяч передплатників.
Поправка до військового бюджету США про неприпустимість військової допомоги тоді ще батальйону «Азов» з’явилася влітку 2015 року за ініціативи конгресменів Джона Кон’єрса і Теда Його. Обидва досі є членами нижньої палати американського парламенту. Підставою для параграфа стало праворадикальне минуле тодішнього командира підрозділу і народного депутата Андрія Білецького, і, як стверджувалося, «неонацистська символіка», яку тоді використовував підрозділ. Йдеться насамперед про так званий «вольфсангель» (позаалфавітний рунічний символ) на прапорах.
У січні 2016 року американські ЗМІ, зокрема авторитетне нью-йоркське видання The Nation із посиланням на власні джерела, повідомляли, що параграф де-факто вилучили під тиском Пентагону, однак у самому документі він досі присутній. Є він і в програмі військової допомоги цього року.
Навесні 2015 року, ще до введення американських санкцій проти «Азова», з лав військового підрозділу вийшов громадсько-політичний рух «Цивільний корпус», керівництво якого утворили ветерани бойових дій. У жовтні 2016 року «Цивільний корпус» став партією, яку очолив перший командир батальйону «Азов», нині народний депутат Андрій Білецький. Нещодавно партія повідомила про майбутнє об’єднання з партіями «Свобода» і «Правий сектор» для участі у наступних парламентських виборах.
Початок блокування
Українські мобільні оператори 17 травня повідомили про початок робіт для блокування російських інтернет-ресурсів, які потрапили під оновлені санкції України.
«Телеком-оператори ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл» та Vodafone Україна відсьогодні починають технічні заходи з обмеження надання послуг доступу до низки веб-сайтів, зокрема соціальних мереж «ВКонтакте», «Однокласники», усіх сервісів Yandex та Mail.ru, відповідно до технічних можливостей», – мовиться у повідомленні компанії «Vodafone Україна».
Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав указ про запровадження оновлених санкцій щодо фізичних та юридичних осіб із Росії у зв’язку з агресією Росії проти України і підтримки нею сепаратизму на українських територіях. До розширеного порівняно з попередніми переліку підсанкційних (нині в ньому понад 450 компаній і понад 1200 осіб) потрапили, зокрема, деякі російські інтернет-сервіси і соціальні мережі, такі, як «Яндекс», «Мейл.ру», «ВКонтакте» чи «Однокласники».
Це рішення викликало суперечливу реакцію. Зокрема, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що слід скасувати заборону, а також вжити заходів щодо захисту свободи слова й інформації в Україні. Натомість у НАТО погодилися з позицією Києва, що блокування російських інтернет-ресурсів в Україні є питанням безпеки, а не свободи слова.
Оригінал публікації – на сайті «Настоящее время»
