Твіт президента США Дональда Трампа із закликом до України та Росії щодо замирення викликав бурхливе обговорення в Україні, а також і столицях інших країн. Чи береться нова американська адміністрація за активнішу роль у врегулюванні конфлікту на сході України? Що означає зустріч Дональда Трампа в один і той же день на цьому тижні з главами дипломатій Росії та України? Чи кладе це край спекуляціям на тему нібито готовності Білого дому домовлятися з Москвою про Україну за спиною Києва? І чи доводить це, що для нової американської адміністрації важливі як відносини із Москвою, так і з Києвом, а також бажаний мир між Україною та Росією?
Твіт Дональда Трампа викликав розголос в Україні і його процитували багато ЗМІ.
«Учора, в один і той самий день, я провів зустрічі із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та міністром закордонних справ України, Павлом Клімкіним. ДАВАЙТЕ ДОСЯГНЕМО МИРУ!» – заявив через свій Twitter президент США Дональд Трамп.
З одного боку, експерти кажуть, що треба обережно ставитися до «твітерної дипломатії» американського президента.
«Я б не надавала багато сенсу твітам пана Трампа. Бо, як ми бачили, за один місяць вони у нього можуть змінюватися. «Твіт-дипломатія» важлива в сучасному світі, однак не варто її переоцінювати. Тим більше, що з українського питання і взагалі конфлікту України з Росією, як ми бачили, позиція Трампа дуже сильно змінювалася під час виборчої кампанії, а потім у січні-лютому кардинально змінилася, і він відійшов від попередніх заяв про розгляд питання про зняття санкцій з Росії, а потім заявив, що санкції не будуть зняті», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ганна Шелест, експерт-міжнародник аналітичного центру «Українська призма».
Важливість і твіту, а особливо зустрічі Трампа з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у Білому домі в один день з главою російської дипломатії Сергієм Лавровим у тому, що Трамп твітом ніби посилає миротворчий, примиренський сигнал і Україні, і Росії.
Також експерти говорять, що Білий дім дає зрозуміти, що незважаючи на завантаженість проблемами Сирії, Північної Кореї, Близького Сходу, Ірану, все ж і конфлікт в Україні залишається на радарах зовнішньополітичної уваги Вашингтона.
«Зараз дійсно через ті зустрічі, які відбулися, ми бачили, що США звернули увагу, в тому числі й на українську ситуацію, бо все ж головною була Сирія під час зустрічі (Трамп-Лавров) у Вашингтоні, але вони (США) заговорили, що готові максимально підтримувати «нормандський формат», долучатися – не як посередники, але допомагати як тільки можна», – каже Шелест.
Добре, що американська адміністрація наголосила на необхідності виконання Мінських домовленостей з боку Російської ФедераціїКостянтин Матвієнко
А Костянтин Матвієнко, політичний експерт з центру «Гардарика», зауважує: «Позитивною є та обставини, що Трамп зустрівся і з Лавровим, і з Клімкіним в один день. Добре, що американська адміністрація наголосила на необхідності виконання Мінських домовленостей з боку Російської Федерації. Це моменти позитивні».
США і «нормандський формат»
Експерти звернули увагу і на те, що перед зустріччю з Трампом і віце-президентом Майком Пенсом, керівник МЗС України Павло Клімкін заявив про можливість долучення США до «нормандського формату», в якому є Україна, Німеччина, Франція та Росія.
Шелест нагадує, що одразу після анексії Криму і на самих початках конфлікту на Донбасі навесні 2014 року була зустріч у так званому «женевському форматі», де з Україною та Росією говорили ЄС та США.
Але чи реальне нині залучення США до офіційного переговорного формату?
«Я не думаю, що це реально, тому що якби на це був хоч найменший шанс, – тоді ми б про це почули від Клімкіна чи від Чалого (Валерій Чалий – посол України в США – ред.) після зустрічі з Трампом і віце-президентом США. Ми не почули від них такого оптимізму. Я не знаю, чи порушувалося це питання, але наразі США такої ініціативи не виявляють. Ну, і знову ж таки, «Мінськ» сам по собі нині мертвий – навіщо Сполученим Штатам долучатися до мертвонародженого процесу?» – зауважує експерт Матвієнко.
Раніше вважалося, що проти залучення США до переговорного формату виступатиме Росія, але Ганна Шелест зауважує, що нині Москва може навіть підтримувати активнішу роль США через те, що у Білому домі президент, який декларує прагнення налагодити відносини з Росією. А також через давнє прагнення Росії вирішувати серйозні питання, які стосуються багатьох сфер, у двосторонньому форматі зі США
«Російська Федерація буде радіти долученню США, бо вона постійно – особливо на неофіційному рівні – заявляла, що для неї якраз важливий діалог зі США… Тому Росія ніби повертається до риторики Холодної війни, коли домовлялися дві супердержави. Тобто, якщо США стають частиною цього формату, то Москва буде фактично ігнорувати позицію Франції та Німеччини і буде спілкуватися лише з Вашингтоном», – каже Шелест.
Однак, додає вона, питання в тому, чи принесе це серйозний поштовх самим переговорам?
Поки немає повноцінного припинення вогню, то можна говорити про будь-які ідеї, але як їх реалізовувати?Ганна Шелест
«Це велике питання. По-перше, чи принесуть США нові ідеї, адже ми розуміємо, що поки немає повноцінного припинення вогню, то можна говорити про будь-які ідеї, але як їх реалізовувати? І чи є в США важелі чи пропозиції, як зробити так, щоб воно реалізовувалось, і чи готові США приходити з чимось новим?» – каже український експерт-міжнародник Ганна Шелест.
«Нічого про Україну без України»
Зустріч в один день президента Дональда Трампа з міністрами закордонних справ України та Росії, твіт із фотографіями американського лідера в Овальному кабінеті Білого дому із закликом «Давайте досягнемо миру!» можуть свідчити про те, що побоювання деяких українців щодо можливості якихось кулуарних домовленостей між Вашингтоном і Москвою в питанні України не підтверджуються.
Чи є спроби домовитись за спиною України? Думаю, що так, є. В першу чергу, з боку Російської Федерації. США на сьогодні не готові до такогоГанна Шелест
«Чи є спроби домовитись за спиною України? Думаю, що так, є. В першу чергу, з боку Російської Федерації. Вона б залюбки домовились суто з Вашингтоном, і це в російських очах підняло б їхні власні рейтинги і вплив у цьому регіоні. США на сьогодні, як мені здається, не готові до такого», – каже Ганна Шелест.
Це велике досягнення української дипломатії, що в один день Клімкіну вдалося зустрітися і з президентом, і з віце-президентом США. Україна намагається бути суб’єктом, а не об’єктом цих перегорівГанна Шелест
«Я думаю, це велике досягнення української дипломатії, що в один день пану Клімкіну вдалося зустрітися і з президентом, і з віце-президентом США. Таке буває дуже рідко у Вашингтоні через графіки, – каже експерт і додає. – Це говорить, що Україна намагається бути суб’єктом, а не об’єктом цих перегорів. Щоб без нас нічого не могли вирішити, щоб чітко лунала саме наша позиція, що йдеться про захист міжнародного права і збереження територіальної цілісності нашої держави на тлі відвертої агресії Росії та маніпулювання риторикою про «зони впливу», про яку останні 25 років згадували лише в підручниках».
А Костянтин Матвієнко пропонує розділити поняття «домовленості» і «розмови», вважаючи, що Москва і Вашингтон мають право «розмовляти», обговорювати Україну.
«Справді, дуже б не хотілося, щоб за спиною України були такі домовленості. Так чи інакше, розмови про Україну відбуватимуться і поза участю України. Це об’єктивна реальність і це треба розуміти, – каже Матвієнко. – З іншого боку, даний сигнал (зустрічі і твіт Трампа – ред.) дає українській дипломатії шанси активізувати питання України».
