Прага – Про російський вплив у Центральній Європі на країни «Вишеградської четвірки» говорили у Празі політичні експерти з Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини. Зокрема, мова йшла про те, як конфлікт в Україні, а також понад три роки від анексії Криму Москвою впливають на відносини «четвірки» з Росією, і як ці країни використовують свій сплив всередині ЄС для формулювання спільного підходу об’єднаної Європи до Росії. Дискусію влаштував празький Інститут безпекових студій (Prague Security Studies Institute).
Під час «круглого столу» аналізувалися економічні відносини «Вишеградської четвірки» з Росією після початку української кризи, під якою маються на увазі спочатку анексія Кремлем Криму, а потім і початок бойових дій на Донбасі навесні 2014 року, де Москва підтримує угруповання «ДНР» і «ЛНР».
Якщо Росія, наприклад, була головним економічним партнером Чеської Республіки до запровадження санкції ЄС проти Москви, то вже тепер це не так.
Так само у Словаччині експорт до Росії впав на 42 відсотки, а імпорт із Росії – на 43 відсотки.
У Польщі товарообіг із Росією збільшився в десять разів у період із 2003 до 2013 року, а нині Китай замінив Росію як найбільший економічний партнер Варшави поза ЄС. «Росія нині, більш-менш, перебуває на рівні Словаччини й Угорщини в плані економічних відносин», – сказав один з польських учасників конференції.
А в Угорщині після початку української кризи частка Росії в угорському експорті є нижчою від двох відсотків – як було, скажімо, в кінці 1990-х.
Також учасники конференції говорили, що в експорті до Росії переважає завершена продукція, переважно машинобудування (аграрна продукція зіткнулася з контр-санкціями Росії проти країн ЄС), а в імпорті країн «Вишеграду» переважають російські нафта й газ.
Що буде з санкціями?
Польща, Чеська Республіка, Словаччина та Угорщина йдуть в руслі спільної політики ЄС щодо санкцій проти Росії, але ситуація в цих країнах є різною.
У Словаччині прем’єр-міністр Роберт Фіцо, а в Угорщині прем’єр Віктор Орбан час від часу ставлять під сумнів доцільність санкцій. До їхнього пом’якшення неодноразово закликав чеський президент Мілош Земан, щоправда в Чехії президент виконує радше номінально-представницькі функції, хоча й має змогу створювати інформаційне тло.
«Вже якийсь час маємо дискусії всередині ЄС щодо санкцій. І маємо різні спроби пом’якшення режиму санкцій, що йдуть від різних країн ЄС. Тому важливий кожен голос, який зберігає цю солідарність. На жаль, такої солідарності всередині «Вишеградської групи» немає, бо знаємо, що Словаччина виступає за пом’якшення санкцій, так само і Угорщина. Польща за те, аби санкції діяли, так само й Чехія – окрім хіба що президента Земана. Тому тут проблеми», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода експерт Ернест Віцішкевич із Центру за польсько-російський діалог та порозуміння.
Важливо, що наразі жоден уряд із «Вишеградської групи» не вийшов з пропозицією щодо пом’якшення санкцій. Так само вдається тримати консенсус у БрюсселіЕрнест Віцішкевич
«Але важливо, що наразі жоден уряд із «Вишеградської групи» не вийшов з пропозицією щодо пом’якшення санкцій. Так само вдається тримати консенсус у Брюсселі і також серед найважливіших країн ЄС, як то Франція та Німеччина. Тому Словаччина та Угорщина кажуть, що будуть поважати спільну позицію ЄС. Але кожен голос, який закликає до руйнації режиму санкцій – то є проблема», – додає він.
За словами Віцішкевича, санкції проти Росія важливі не стільки для того, щоб завдати їй якусь шкоду, а щоб змусити її вести іншу політику щодо України.
«Але санкції є конкретним і єдиним прикладом спільної політики ЄС щодо Росії. Шкода, що це стосується України, яка стала об’єктом російської агресії, але Росія завжди була питанням, яке дуже сильно поділяло ЄС. А тут раптом маємо санкції, які об’єднують ЄС. Тому це так важливо і руйнація цього консенсусу мала б велике негативне значення», – пояснює польський експерт в інтерв’ю.
Санкції ЄС та контр-санкції, що їх запровадила Москва проти країн ЄС, призвели до того, що, скажімо, в Польщі обсяг аграрного експорту до Росії зменшився з 1,2 мільярда євро до 300 мільйонів, але загалом польський аграрний експорт до інших країн зріс на 15 відсотків.
«Було звернення до польських фермерів не покладатися занадто на російський ринок. Тому польські яблука раптом з'явились в Саудівській Аравії, Тунісі та Китаї», – говорили під час празького «круглого столу» польські учасники.
Енергетичні аспекти
Серед пріоритетів російської політики в регіоні називали нейтралізацію спротиву в цих країнах ідеї побудови газового проекту «Північний потік-2» дном Балтійського моря.
Словаччина стурбована тим, що російський транзит до ЄС через її територію, – а відтак і Україну – може зупинитися. «Але Словаччина все одно збереже статус транзитної країни через реверсні поставки Україні з ЄС», – каже Сімона Блашкова зі Словацької зовнішньополітичної асоціації.
Про енергетичний аспект говорили і в плані потреби для ЄС використовувати гігантські підземні газові сховища в Західній Україні, а також, щоб дати Україні доступ до норвезького газу через термінали скрапленого газу в Балтиці.
Російський вплив на «Вишеград»
На закритому «круглому столі» також говорили про те, як Кремль намагається впливати на «Вишеградську четвірку» – зокрема громадську думку в цих країнах.
Цікаво, що угорські учасники говорили про те, що їхня країна – як єдина неслов’янська країна у «Вишеградській четвірці», зовсім не піддається щодо «м’якої сили» Росії, яка використовує часто мовні, культурні та історичні зв’язки з країнами Центральної та Східної Європи.
Словаччину визволяли переважно українські підрозділи Радянської армії
«Росія сильно концентрується на історії, але не на 1968 році (придушенні «Празької весни» в Чехословаччині), а на 1945 році, на визволенні – хоча Словаччину визволяли переважно українські підрозділи Радянської армії. Або кажуть також, що якщо ви проти Путіна, то ви проти російської культури», – сказав словацький учасник закритого «круглого столу».
Також говорили про вплив російської пропаганди і, як наслідок, що, наприклад, приблизно половина словаків не знає, чи їхня країна належить до Заходу чи Сходу, – хоча Словаччина вже багато років є членом ЄС і НАТО.
«Пропаганда в цій частині Європи існує вже багато десятків років ще з часів СРСР. Але що є новим – так це соціальні медіа та інтернет, які полегшують поширення пропаганди в нинішніх умовах», – сказала Іванна Смоленова із празького Інституту безпекових студій.
Що ж до підтримки України та її євроінтеграції з боку «Вишеграду», то в «четвірці» Київ має геополітичний магніт, який «притягує» Україну до ЄС.
Вишеградські країни дуже важливі для України, бо це її безпосередні сусіди,Іванна Смоленова
«Вишеградські країни дуже важливі для України, бо це її безпосередні сусіди, багато українців приїздять до найближчих західних сусідів України. Українці є найбільшою громадою в Чехії, а також в Польщі», – зауважила в інтерв’ю Смоленова і додала: «Важливо для України й те, що країни «Вишеградської четвірки» є членами ЄС та НАТО, і зміцнюючи зв’язки з ними, Україна автоматично зміцнює зв’язки з ЄС».
