Червоні прапори, соціалістичні та антивоєнні гасла – так виглядають 1 травня цього року масові акції у Києві та в інших українських містах. У Харкові, Дніпрі, Херсоні та Вінниці першотравневі заходи переросли у бійку: праві активісти побилися з лівими. Серед лідерів новітніх соціалістичних партій, які вивели своїх прихильників на вулиці – і колишні регіонали, і члени нинішньої парламентської більшості. Тим часом у деяких містах влада заборонила масові акції до травневих світ через ризик проросійських провокацій. На думку поліції та експертів, найбільшим цей ризик є в Одесі 2 травня, в річницю пожежі у Будинку профспілок. Водночас політологи визнають, що численні мітинги під соціалістичними гаслами 1 травня є наслідком того, що комуністичний електорат в Україні залишається, попри заборону Компартії, і що в державі бракує неполітичних організацій, які ефективно захищають права найманих працівників.
Кілька тисяч осіб з червоними прапорами та з соціалістичними гаслами пройшли 1 травня центром Києва. Близько тисячі з них – ішли з символікою «Соціал-демократичної партії», на чолі із засновником цієї сили Сергієм Капліним, який при цьому залишається чинним народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка».
Кількатисячну ходу провело політичне об’єднання «Соціалісти» – її очолив екс-регіонал, колишній міністр закордонних справ України в уряді Януковича Леонід Кожара. Учасники обох цих акцій вимагали від уряду подбати про гарантію робочого місця для кожного українця та про безпеку праці і провести справедливу пенсійну реформу, а також – не погоджуватися на вимоги МВФ. Частина учасників – скандувала: «Зупиніть війну на Донбасі!».
У Києві заходи соціалістів минули без ексцесів. Однак аналогічні акції в інших містах викликали опір місцевих осередків націоналістичних організацій.
Так, у Вінниці мітингувальників із соціалістичними гаслами атакували близько 20 юнаків у медичних масках: вони силоміць забирали в них і ламали прапори, а учасники акції відбивалися. Зрештою поліція розборонила сторони.
Цю інформацію підтверджують і в Національній поліції.
У Харкові 1 травня проукраїнські активісти намагалися зашкодити акції соціалістів, розгортаючи синьо-жовті прапори й скандуючи власні гасла серед їхнього мітингу. А коли одному з «лівих» активістів розірвали транспарант, він розпочав бійку, яку зупинили поліцейські.
Сутички з нагоди 1 травня були також у Херсоні та Дніпрі. Причому в останньому випадку прихильники соціалістичних сил побилися з представниками профспілок, які намагалися роздавати їм свої листівки.
Тим часом у Миколаєві та в Маріуполі масові акції на 1-2 травня заборонили – відповідно, місцева влада та військове командування сектору, – щоб уникнути проросійських провокацій.
«Спроби народити нормальну ліву силу – не комуністичну і не «російсько-нацистську» – виглядають кумедно»
В Україні наразі немає ефективної лівої політичної сили, не пов’язаної з радянським минулим та готової захищати трудові права, саме цим пояснює появу нових лівих проектів та їхню активізацію до Міжнародного дня праці політолог Володимир Цибулько.
Політики традиційно обирають 1 травня як час для самопрезентаціїВолодимир Цибулько
«Ефективної політичної сили, яка захищає найманих працівників, в Україні наразі немає. Але нинішні спроби народити нормальну ліву силу – не комуністичну і не «російсько-нацистську» – виглядають кумедно. Фактично політики просто привертають до себе увагу і традиційно обирають 1 травня як час для самопрезентації. А щоб вона була ефектнішою, влаштовують бійки, наслідуючи у цьому французьких лівих», – констатує Цибулько.
З тим, що після заборони Компартії ліва ніша є вільною і в українському парламенті, і в політиці загалом, погоджується інший політолог, Володимир Фесенко. Але, визнає він, наразі йдеться, швидше, не про реальних соціалістів, а про політичну імітацію.
Комуністи вже не можуть діяти в Україні під своїм брендом, але виборці, їх понад мільйон, нікуди не ділися. За цих людей іде боротьба нових лівих проектівВолодимир Фесенко
«Комуністи вже не можуть діяти в Україні під своїм брендом, але виборці, їх понад мільйон, нікуди не ділися. Частина з них – колишні прихильники Партії регіонів. За цих людей іде боротьба нових лівих проектів. Частина (зокрема Сергій Каплін та його нова партія) – це лише імітація лівих. З одного боку, це спроба «вполювати» цей електорат, залучивши його під свої прапори. Але бачимо, що виводять людей за гроші. Хочуть створити картинку, щоб продемонструвати себе на телебаченні», – стверджує Фесенко.
Чи реальним є сценарій, коли ліві проекти повернуться у велику політику? На думку Фесенка, сказати про це важко, оскільки засновники цих соціалістичних рухів конкурують між собою, а крапку в цьому можуть поставити лише вибори.
З іншого боку, на думку Фесенка, агресивні дії правих радикалів проти акцій соціалістів завдають шкоди й підвищують ризик дестабілізації в Україні.
Найбільшим ризик дестабілізації, на думку політолога, є 2 травня в Одесі, а з 9 травня – в усіх великих містах. Ідеться про підготовку провокацій російськими спецслужбами та місцевими проросійськими політиками, наголошує Фесенко. Трагедія – слід у душах по обидва боки барикад.
Про підготовку спроб дестабілізувати ситуацію в Одесі в річницю трагедії у Будинку профспілок попереджають і в Нацполіції. У відомстві запевняють: на 1 та 2 травня місцеві правоохоронці отримали підкріплення й працюють у посиленому режимі.
Тим часом депутати Одеської обласної ради Віктор Баранський та Віталій Саутьонков закликають одеситів виходити 2 травня на протест проти політики розриву відносин із Росією, проти зміни радянських назв вулиць у місті та проти того, що, на їхню думку, Одеса «три роки перебуває під окупацією».
Між тим, на місці, де анонсовано цей мітинг, правоохоронці виявили захований рюкзак із гранатами та вибухівкою.