Невизначеність і розгубленість – так оглядачі описують настрій французів перед вирішальним голосуванням. Чому французам так важко зробити вибір? Наскільки сильним є втручання Росії у вибір французів? Як самі французи до цього ставляться? Про це і про те, що відбувається у французькому суспільстві та французькому політикумі, ми говоримо з власним кореспондентом журналу «Український тиждень» в Парижі, Аллою Лазаревою.
Тих, хто не визначився, ще понад 25 відсотків
– Очевидно, треба казати про кризу репрезентативності. Тобто про те, що французи не впізнають себе в жодному з кандидатів так, щоб напевне, і тому вагаються між різними кандидатурами до останньої хвилини. Соціологи кажуть, що тих, хто не визначився, ще понад 25 відсотків. Це багато, це дуже багато для такої стабільної країни, як Франція.
– Чому серед політиків не знаходяться люди, з якими би французи могли себе ідентифікувати?
Політичний клас живе своїм, відстороненим від щоденних проблем французів, життям. Напевно, така сама проблема існує в Україні
– Політичний клас живе своїм, відстороненим від щоденних проблем французів, життям. Це така новелістична, можна сказати, претензія на аристократичність певної касти, яка не дуже переймається і не дуже відчуває на собі ті проблеми, які вирішують пересічні французи. Напевно, така сама проблема існує в Україні. Як не дивно, економічні проблеми у французів і українців різні, а політична ситуація також сильно відрізняється. А от взаємини виборця з кандидатом, на жаль, порівнювати можна не по позитивних параметрах.
– Кандидати на президентську посаду у Франції у другому турі: Еммануель Макрон, Марін Ле Пен, яке майбутнє чекає Францію з кожним із них. Якби Ви могли коротко охарактеризувати?
Ле Пен фінансується напряму російським банком. Обіцяє вихід з НАТО, вихід з Європейського союзу, заморожування видачі віз
– Я почну з Ле Пен, яка фінансується напряму російським банком, причому банк оголосив банкрутство. Тобто очевидно, що дев’ять мільйонів вона і не буде повертати, які офіційно позичила. Але ми не знаємо, що відбувається поза офіційними демаршами. Ле Пен обіцяє вихід з НАТО, вихід з Європейського союзу, вихід з Єврозони, відмову від Шенгенського простору, заморожування видачі віз і перегляд навіть довгострокових віз, які видані недавно.
Вона буде явним партнером Путіну в його планах стосовно дестабілізації Європи
Не факт, що вона все це зможе зробити, але очевидно, що вона грає на почутті страху, яке поширене у Франції у зв’язку з недавніми терактами. Вона намагається якось використати на свою користь те відчуття беззахисності, нестабільності, яке існує сьогодні. І очевидно, що вона буде явним партнером Путіну в його планах стосовно дестабілізації Європи, а ще краще – розпаду Європейського союзу.
Макрон каже, що з Путіним не має спільних цінностей
Тепер Макрон. Важко зрозуміти, яким він буде. Але принаймні на словах поки що, він позиціонує себе проєвропейським кандидатом і каже про те, що він з Путіним не має спільних цінностей. Сподіваємося, що це правда.
– Наскільки важко буде Україні будувати стосунки з цими людьми, якщо вони прийдуть до влади. І з ким із цих кандидатів було би найпростіше чи найреалістичніше домовитися?
– Очевидно, що найпростіше домовитися з Макроном. Тому що він молодий, гнучкий, проєвропейський і не виглядає людиною, яка сидить на московських дотаціях.
Найгірше буде, звичайно, з Ле Пен, тому що вона взагалі оголошена в Україні персоною нон-ґрата. Якщо вона дійсно виграє вибори, цього дуже не хотілося б, думаю, що ситуація буде дуже складна у двосторонніх взаєминах.
– Ми бачимо, що російський чинник відіграє дедалі більшу роль у виборах не лише у Франції, але й в інших європейських країнах. Наскільки у Франції люди починають бути свідомими і на якому рівні вони починають бути свідомими цієї небезпеки?
Приблизно 80 відсотків пересічних французів негативно ставляться до Путіна
– Ви знаєте, усвідомлення приходить, але дуже повільно, можливо, запізнюється. Поступово люди починають розуміти, що з Росією треба говорити жорстко і не поступатися, скажімо, відвертому шантажу, залякуванням, які практикує російський президент. Це ми бачимо по результатах опитувань. Соціологічні опитування кажуть, що приблизно 80 відсотків пересічних французів негативно ставляться до Путіна. Але ми бачили, що політичний клас налаштований інакше. І це теж, мабуть, один з показників того, що політики не зовсім відображають інтереси виборців.
Питання війни в Україні не є визначальним, якого кандидата обере той чи інший виборець
А виборці не відчувають себе почутими або співзвучним з тими політиками, які претендують їх представляти. Хоча важливо розуміти, що голосують відповідно до міжнародної політики. Тобто питання війни в Україні, питання якихось міжнародних пріоритетів не є ключовим, не є визначальним того, щоб визначити, якого кандидата обере той чи інший виборець.
