Служба боротьби з громадськістю
Українські політики-корупціонери до критики ставляться дуже болісно і вже добре опанували сучасні технології протидії незгодним: брудні інформаційні кампанії проти активістів та журналістів, армії ботів у соцмережах, що відпрацьовують політичні замовлення, – все це реалії сьогодення. Але коли для зведення рахунків з громадянським суспільством представники влади починають залучати державний силовий ресурс – навряд чи такі дії мають щось спільне з законом. Саме тому вкрай важливо таке зловживання владою фіксувати і надавати розголосу. Система працює закрито і сама на себе. Події за участі працівників СБУ під будинком голови громадської організації «Центр протидії корупції» 9 квітня стали тим особливим випадком, коли вдалося вхопити можновладців за руку. На гарячому. Схоже, постмайданна влада таки визначила громадянське суспільство своїм ворогом, а не партнером. Докази збирала Валерія Єгошина.
«Євробачення» – один із найбільших пісенних конкурсів. Щороку його дивляться 125 мільйонів глядачів в усьому світі. Після перемоги Джамали у Сткогольмі цьогоріч «Євробачення» прийматиме Україна. Крім можливості показати свою культуру і покращити туристичну привабливість, «Євробачення» – це ще й значні витрати бюджетних коштів. А там, де великі гроші, – велика спокуса їх непрозорого використання та корупційних дій. «Схеми» вирішили перевірити, наскільки справедливо розподіляються ресурси на організацію і проведення «Євробачення». І виявили, що відому німецьку компанію не допустили до встановлення глядацьких трибун, попри перемогу на тендері. Натомість цю роботу довірили львівській фірмі, яка тісно співпрацювала із компаніями заступника виконавчого продюсера «Євробачення» Павла Грицака. Чому українські стандарти недосяжні для німецьких компаній – у розслідуванні Георгія Шабаєва та Максима Савчука.
