Кримчанин Руслан Зейтуллаєв, якого російські силовики затримали у «справі «Хізб ут-Тахрір», оголосив голодування майже тиждень тому. В якому стані він зараз перебуває ‒ невідомо. Кримський адвокат Еміль Курбедінов не може його часто відвідувати в СІЗО російського Ростова-на-Дону, а російські силовики не надають інформацію про севастопольців. Українських дипломатів до кримчанина не пускають.
Про проведення безтермінового голодування Руслан Зейтуллаєв оголосив 4 квітня ‒ під час засідання в Північно-Кавказькому окружному військовому суді. Він сказав, що пішов на таку форму протесту заради відновлення справедливості щодо кримських татар і його особисто.
Вимагаю припинити кримінальні справи відносно всіх кримських татар за статтею «екстремізм», «тероризм», у «справі 26 лютого»Руслан Зейтуллаєв
«Відмовляюся вживати їжу і вимагаю, по-перше, припинити кримінальні справи щодо всіх кримських татар за статтею «екстремізм», «тероризм», у «справі 26 лютого». Друге ‒ допустити Міністерство закордонних справ України в СІЗО №1 Ростова-на-Дону для особистої зустрічі з його представниками», ‒ сказав Руслан Зейтуллаєв.
Третя вимога ‒ припинити кримінальне переслідування інших фігурантів севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ваїтова, Нурі Прімова і Ферата Сайфуллаєва. Він наголосив, що його товаришів переслідують винятково за релігійною і національною ознакою.
«Формальні» правозахисники
Жодна з вимог, озвучених Зейтуллаєвим, не виконана. Не відомо, чи продовжує він голодування і в якому стані зараз перебуває. Адвокат Еміль Курбедінов востаннє бачив його 4 квітня у суді.
Наскільки я знаю, це мокре голодування – він п'є чай, водуЕміль Курбедінов
«Я його побачу тільки в п'ятницю. Але я думаю, що він продовжує голодування, якщо він взявся за цю справу і оголосив про це. Наскільки я знаю, це мокре голодування. Тобто неповне: він п'є чай, воду. У п'ятницю вже запитаю, як він, що він», ‒ сказав Еміль Курбедінов у коментарі для Крим.Реалії.
Окрім нього, отримати інформацію про становище Зейтуллаєва просто нікому. За російським законодавством, доступ до слідчого ізолятора можуть отримати члени громадської спостережної комісії (ГСК). Але, за словами координатора проекту «Росв'язень» Яни Гончарової, в ГСК Ростова-на-Дону немає незалежних правозахисників, які могли б моніторити ситуацію з кримчанином.
«У Ростові є члени ГСК, але вони, на жаль, «формальні», вони є для галочки. Реально вони особливо нічого не роблять. Прийшли, написали якийсь «звіт» ‒ скільки листів принесли, скільки відіслали. Сильно турбуватися не будуть», ‒ зазначила активістка.
Представники Генерального консульства України в Ростові-на-Дону також досі не можуть потрапити на зустріч із Зейтуллаєвим. Про це в коментарі для Крим.Реалії повідомила речниця МЗС України Мар'яна Беца.
«Незважаючи на численні звернення української сторони до Російської Федерації ‒ як з боку МЗС України, так і з боку посольства України в Росії, ‒ станом на сьогодні не наданий дозвіл нашому консулу відвідати Руслана Зейтуллаєва, який незаконно заарештований і перебуває під вартою в Російській Федерації», ‒ сказала Мар'яна Беца.
Вона оцінила дії російської сторони як порушення міжнародного права, зокрема Віденської конвенції про консульські відносини. Водночас, за словами Беци, українські консули відвідують усі судові засідання з участю Зейтуллаєва і намагаються підтримувати зв'язок з ним і його захисниками.
Незважаючи на численні звернення, нашому консулу не надано дозвіл відвідати ЗейтуллаєваМар'яна Беца
«Все залежить від Російської Федерації. Наші консули фактично цілодобово перебувають або під слідчим ізолятором, або відвідують МЗС Російської Федерації з вимогою дати дозвіл. Станом на сьогодні його немає. І враховуючи, що четвертого числа Зейтуллаєв оголосив голодування, ми вимагали і вимагаємо від Російської Федерації надати доступ», ‒ сказала Беца.
Адвокат Еміль Курбедінов зазначив: якщо його підзахисний зараз продовжує голодувати, то, згідно з внутрішнім розпорядженням ФСВП, він має перебувати під особливим наглядом медиків. Але що з ним насправді ‒ відомо тільки адміністрації СІЗО, яка ніяк ситуацію не прокоментувала.
В очікуванні нового терміну
Руслан Зайтуллаєв утримується під арештом вже понад два роки. Його та ще трьох жителів села Орлине (передмістя Севастополя ‒ ред.) затримали представники ФСБ у січні 2015 року за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії терористичною. Влітку 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд почав слухання у їхній справі. Прокурор просив визнати Зейтуллаєва «організатором терористичного товариства» і засудити його до 17 років позбавлення волі, а трьох інших фігурантів засудити від 7 до 8 років як «учасників терористичного угруповання». Однак суд перекваліфікував статтю Зейтуллаєву, на більш м'яку, і призначив йому покарання у вигляді 7 років ув'язнення. Тобто визнав його не лідером терористичного співтовариства, а простим учасником угруповання. Решта фігурантів справи ‒ Рустем Ваїтов, Нурі Прімов та Ферат Сайфуллаєв ‒ отримали по 5 років позбавлення волі. Всі вони своєї провини не визнали і оголосили, що російська влада їх переслідує за ознакою національності та віросповідання.
27 грудня 2016 року Верховний суд Росії залишив рішення щодо Ваїтова, Сайфуллаєва та Прімова чинним, а справу Зейтуллаєва відправив на перегляд. На цьому наполягала російська прокуратура, яка вважає, що останньому фігуранту необґрунтовано змінили кваліфікацію на менш жорстку статтю.
Повторний розгляд справи Руслана Зейтуллаєва стартував на початку березня. За словами адвоката Еміля Курбедінова, зараз судове слідство перебуває на стадії подання доказів захисту.
Близько десяти клопотань ми подали, щоб забезпечити докази. Жодне не задовольнили!Еміль Курбедінов
«Близько десяти клопотань ми подали, щоб забезпечити докази, які самі не можемо добути. Це виклик експертів, дільничного, який написав характеристику, виклик понятих, які були при всіх обшуках і при затриманні Руслана. Жодне не задовольнили! Єдине ‒ коли Руслан оголосив голодування, задовольнили клопотання допитати як свідків трьох засуджених хлопців», ‒ сказав адвокат.
Курбедінов передбачає, що цього разу слідство доб'ється свого, і його підзахисного визнають винним у порушенні частини 1 статті 205.5 Кримінального кодексу ‒ «організація терористичного угруповання». Мінімальна санкція цієї статті передбачає 15 років позбавлення волі.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
Оригінал публікації ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
