Варшава – Масштаби і механізми уникання санкцій, накладених Заходом на Росію і окупований нею Крим, вражають. На півострові користуються західними платіжними системами та замаскованими західними брендами, функціонує російський мобільний оператор, а в порти запливають турецькі кораблі. Складається враження, що цей стан справ влаштовує і Росію, й Україну, і Захід. Такі думки виникли у Збіґнєва Парафіяновича та Міхала Потоцького, журналістів провідного польського економічного видання Dziennik Gazeta Prawna, після їхньої поїздки в окупований Росією Крим. Свої спостереження вони виклали в репортажі-розслідуванні на шпальтах власного видання, а також поділилися ними із Радіо Свобода.
Росія вкачує у Крим величезні суми, аби купити місцевих мешканців і тим самим міцно вкоренитись на півострові. Збіґнєв Парафіянович називає цю стратегією «малою стабілізацією», а про обсяги фінансових вливань в кримську інфраструктуру каже: це «операція Сочі-2». Журналіст говорить: «Впадає у вічі спроба заливання Криму бетоном та інвестиціями, тобто відбувається повторення «операції Сочі». Кремль намагається запевнити малу стабілізацію взамін за лояльність населення. З іншого боку, туди посилають багато силовиків, яких видно на кожному кроці, вони придушують усі вияви непокори».
Міхал Потоцький такі процеси називає «вкоріненням Росії у Крим». Він зазначає: «Поряд із кожною новою інвестицією встановлено якийсь білборд з портретом Путіна, чи цитатою з його виступів, або ж із якимось гаслом, на кшталт «Крым выбрал будущее», «Крым с Россией навсегда» тощо. Тобто відбувається таке переконування, що без Росії був занепад, а з Росією є гроші та світле майбутнє».
Збіґнєв Парафіянович вважає, що внаслідок таких процесів на Кримському півострові може скластися небезпечна для України ситуація. Він розмірковує: «Я можу уявити собі такий сценарій, коли росіяни через 10–15 років, а може, навіть раніше запропонують Заходові угоду – референдум під наглядом ООН чи ОБСЄ. Побоююся, що після такого грошового потоку, спрямованого в Крим, Росія могла б отримати потрібний їй результат референдуму».
Протягом п’яти днів перебування в Криму польські журналісти розмовляли з людьми різних політичних поглядів, пересічними громадянами і бізнесменами. На підставі почутого й побаченого Міхал Потоцький робить висновок про методи, які Росія використовує, аби закріпити свої позиції на півострові: «Російська влада в Криму тримається на трьох китах: перший – це гроші, які виразно видно всюди, другий – це пропаганда, щоб мешканці пам’ятали, звідки ці гроші і кому за це бути вдячним, а третій кит – це стеження і репресії щодо тих, які заперечують належність Криму до Росії».
«Ми були вельми здивовані винахідливістю тих, хто обходить санкції»
Польські журналісти не приховують свого здивування винахідливістю кримської «влади» і тамтешнього бізнесу, що спрямована на обхід західних санкцій. «У процес уникнення санкцій залучений увесь Крим – як влада, так і місцевий бізнес», – каже Міхал Потоцький.
За словами авторів розслідування, впадає у вічі, що на території півострова можна користуватися картками Visa i Mastercard, виданими російськими банками. У своєму репортажі з Криму газетярі докладно описали механізм, який застосовує Росія, аби «вичистити» чи, як вони кажуть, «випрати» дані в платіжних системах про те, що фінансова операція відбулася на території анексованого Криму.
Польські журналісти наголошують на тому, що саме тепер на півострові у деяких готелях впроваджується система, з допомогою якої можна буде здійснювати оплати картками, виданими західними банками. Збіґнєв Парафіянович ділиться висновками із свого розслідування: «За нашими даними, Visa i Mastercard знають про те, що санкції у Криму оминаються, що інформація про операції, здійснені на півосторові їхніми картками, «переться» в системі, створеній росіянами. Та з іншого боку, якби Visa i Mastercard пішли на тотальну війну з Росією, то їх могли б звідти викурити і вони втратили б великий ринок».
Газетярі звернули увагу й на те, що мешканці анексованого Криму навчилися вирішувати проблему з отриманням віз західних держав. Частині жителів півострова це вдається, бо вони зберегли українські паспорти чи прописалися десь на території Україні. Інші – прописані в Росії, наприклад у Краснодарському краї. Проте навіть без таких хитрощів декому вдається отримати потрібну візу. «Ми розмовляли з людиною, яка попри те, що прописана у Сімферополі, отримала візу однієї з західноєвропейських держав, щоправда, вона мусила заплатити посередникові 800 євро. Невідомо, на що ці гроші пішли, про це можна тільки здогадуватися», – розповів Міхал Потоцький.
Турецькі кораблі в кримських портах – найразючіший спосіб оминання санкцій
Найбільше польських журналістів вразив той факт, що в кримські порти не ховаючись заходять турецькі торгові кораблі. Потоцький говорить: «Ми маємо свідків, і ми підтвердили це українській стороні, що в кримських портах з’являються торгові кораблі під турецьким прапором, тобто це черговий спосіб виходу з ізоляції. Щиро кажучи, я був дуже здивований масштабами дій, які спрямовані на уникнення санкцій».
Збіґнєв Парафіянович доповнює свого колегу: «Торгові кораблі під турецьким прапором – це набільш разючий і нахабний спосіб оминання санкцій, бо це, так би мовити, безпосередньо показує, що Туреччина, яка в НАТО, тобто держава-союзник, на Чорному морі реалізує свою власну приватну політику».
Водночас, за словами журналістів, в Криму можна зауважити чимало інших, менш разючих прикладів уникання західних санкцій, як, наприклад, використовування мобільного зв’язку, що надається російським оператором MTS, або присутність на місцевому ринку відомих західних торгових мереж (Metro Cash & Carry, Auchan).
За словами Збіґнєва Парафіяновича, після відвідин Криму в нього склалося враження, що усі сторони конфлікту влаштовує теперішній парадоксальний стан справ: офіційно санкції є, та водночас їхній реальний вплив на життя мешканців півострова мінімалізовано. «Для трьох сторін цього конфлікту, тобто для Заходу, для України та Росії, ця ситуація, тобто обхід санкцій, в принципі вигідна», – розмірковує польський журналіст. «Там застосовано масу креативних ідей, щоб жилося так, наче санкцій нема», – додає Міхал Потоцький.
Можливо, розмірковують журналісти, саме такий стан справ схиляє мешканів Криму до висновків, що окупація півострова триватиме довше, ніж вони сподівалися. Такі невеселі думки поляки почули, зокрема, й від найбільш проукраїнських співрозмовників, із якими їм довелося спілкуватися.
Обидва польські журналісти кажуть, що під час свого перебування в Криму вони не відчули щодо себе як громадяни євросоюзної держави якоїсь ворожості. Попри посилену антизахідну пропаганду російських ЗМІ, якою тепер годують мешканців Криму, пересічні люди в розмовах із двома поляками не повторювали кремлівські пропагандистські кліше. За словами журналістів, їхня поява у курортних містах викликала зацікавлення місцевого населення, адже іноземців на півострові тепер майже немає. «Протягом п’яти днів у Криму ми не чули інших мов, крім російської та кримськотатарської», – уточнює Потоцький.
Журналісти з Польщі почули від місцевих мешканців сподівання, що західні туристи повернуться на півострів. Згадуючи такі розмови, Парафіянович твердить: «Напливу туристів у Крим із Заходу точно не буде. Такі сподівання – це фікція. Громадяни країн ЄС чи США переконані, що в цій ситуації Україна стала жертвою, тобто звичайна порядність не дозволяє їм допомагати заробляти гроші державі, яка окупувала частину території України».
