Газета «День» нагадує, що 2000 року Путін прийшов до влади під гаслом нещадної боротьби з тероризмом. І ось 17 років по тому виявляється, що в Росії не набагато безпечніше жити. Путіну кинутий виклик, і від нього чекають відповіді. Проте в умовах, коли від спецслужб вимагають швидкого успіху за будь-яку ціну, існує велика спокуса змалювати успішну ліквідацію терористів упереджено і в своїх інтересах. Про те, чи будуть після теракту які-небудь заходи політичного характеру і які висновки потрібно зробити Україні, йдеться в статті «Петербурзька трагедія».
Раніше у президентів був регіональний, родинний чи бізнесовий метод призначень, Петро Порошенко же ці принципи синтезував, переконує читачів газети «День» політик Микола Томенко. Він вважає, що президент призначає або партнерів із бізнесу, або із братніх родин, або з тих, хто слухняно виконує його забаганки. Йому потрібні надійні солдати, які не дискутують, не обговорюють, не висловлюють своєї точки зору, а лише репрезентують позицію глави держави, зазначає експерт газети.
Якщо Петро Порошенко й надалі вдаватиметься до політики авторитаризму, країна наблизиться до катастрофи, переконаний і інший політик – Олесь Доній. В інтерв'ю газеті «Україна молода» він стверджує, що ротація кадрів відповідає миттєвим настроям Петра Порошенка і не має впливу на ситуацію загалом. Політик не ставиться серйозно до будь-якого тасування персон, усе одно генпрокурором, прем'єром чи спікером був і є Петро Порошенко. У президента офіційні (а ще більшою мірою – неофіційні) повноваження – колосальні. Більше нього можливостей у Європі має тільки президент Білорусі, переконує політик.
Про те, як Україна може вибратися із нинішньої політичної та економічної криз, знає дописувач газети «Голос України». Вихід, на його думку, в науково-технічній революції. Приклад – Південно-Східна Азія. Важливо зрозуміти, що від відмови здійснювати науково-технічну революцію Україна втрачає більше, ніж від втрати захоплених територій, переконує дописувач парламентської газети.
