Рік тому благодійники зі США передали клініці у Броварах на Київщині унікальний і дорогий прилад – тривимірний сканер. Цей медичний прилад допомагає робити високоточні ортези. Їх використовують для відновлення роботи кінцівок. Його передали українській клініці, де проходять реабілітацію поранені на Донбасі бійці.
Десантник Валерій Сергієнко служив у легендарній 95-й бригаді. Був поранений, потрапив у жахливе ДТП, втратив мову. Лікарі в Житомирі врятували життя чоловіка, а на Київщині взялися рятувати руки. Валерій став першим пацієнтом клініки, якому ортез виготовили за допомогою американського сканера.
Довгі місяці спеціальних занять і одна рука бійця вже рухається.
Волонтер Інна Данченко, яка опікується Валерієм в клініці, вражена, як він вперто бореться за життя.
«Десь напередодні 2016 року (а чоловік прибув сюди в листопаді 2015 року) він зовсім худий, зовсім знесилений, без перспектив відновлення мови сказав перше слово «мама». Біля нього була його мама і він може не дуже складно і голосно сказав це слово. І це була величезна радість», – розповідає Інна Данченко, координатор волонтерської сотні «Добра воля».
Лікарі вже виготовили перших чотири ортези. З ними займаються інші військові. На черзі – 36 поранених на Донбасі бійці. Лікарі кажуть, могли би робити в рази більше. Адже мають понад три сотні заявок від бійців, у яких є кінцівки, що не працюють внаслідок поранень. Власних ресурсів не вистачає.
«Ми коли починали цей проект, сподівалися, що всі нас активно підтримають. Ось же сканер є! «Нодус» купує матеріали, «Нодус» робить ортези, якась підтримка буде і ми швидко лікуватимемо поранених. Ми процес виготовлення скоротили в 4 рази. Всіх просили про допомогу, але нас ніхто не підтримав. Робимо все своїми силами. Тягнемо як можемо», – каже директор центру «Нодус» Олександр Кулик.
Волонтери у розпачі – скільки поранених на війні молодих хлопців страждають без належної допомоги?
«Коли вони закінчують курс хірургічного лікування у військових госпіталях, і хірурги там роблять все можливе – на високому рівні надають медичні послуги, потім їм не можуть запропонувати продовження реабілітаційного відновлення. Тому що у нас працює система санаторно-курортного лікування. Три тижні ЛФК, масаж, басейн для таких пацієнтів не дає ніякого результату», – розповідає Інна Данченко.
У Валерія попереду ще рік реабілітації. Лікарі сподіваються максимально повернути йому здоров’я, яке в нього забрала війна.
