Міністерство охорони здоров’я оголошує початок дії програми, за якою пацієнти зможуть отримувати деякі ліки безкоштовно. Ініціативу впровадили з 1 квітня і на це уряд виділив 500 мільйонів гривень із бюджету. Та успіх програми залежить і від самих пацієнтів та їхньої поінформованості. Ліки можна отримати за конкретним рецептом і лише в аптеках, які погодились на участь в програмі. Втім лікарі переважно не поінформовані про нововведення, а переліку таких аптек поки що немає. Тож активісти закликають пацієнтів брати ініціативу в свої руки.
Отримати ліки можуть всі пацієнти безкоштовно або із частковою доплатою, але є умови, і це поки що лише невеликий список лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, діабету другого типу та бронхіальної астми. Умовами отримання безкоштовних ліків є рецепт, який має бути виписаний за конкретною формою.
Отримати препарати можна в аптеках, які долучилися до програми. Як це дізнатись – шукати наліпки-позначки на приміщенні. Поки що немає чіткого переліку, які саме компанії та підприємства братимуть участь в програмі. Але пропонують всім без обмежень – на добровільних умовах аптеки можуть підписати угоду із місцевими органами влади.
«Для ефективного використання бюджетних коштів рецепт виписують не за комерційною назвою, а на основі міжнародної непатентованої назви (МНН) діючої речовини ліків. В аптеці пацієнт може вибрати – отримати найдешевший лікарський засіб безкоштовно, або обрати іншу торгову марку, доплативши певну суму», – мовиться в правилах програми «Доступні ліки».
Лікарі не в курсі?
У переліку вказана 21 діюча речовина (не конкретні препарати) і вони відповідають тим базовим спискам, які надає ВООЗ, зазначають в МОЗ.
Далеко не всі ліки, якими користуються лікарі для лікування пацієнтів, увійшли до переліку, натомість, туди потрапили такі, якими чимало лікарів просто не користуються, зазначає сімейний лікар Ігор Климов в коментарі Радіо Свобода. Щодо форми рецептів, то лікарям досі не надавали жодних інструкцій щодо роботи в рамках програми «Доступні ліки», розповідає він.
Дійсно, лікарі поки що залишаються непоінформованими, що може стати причиною гальмування впровадження програми, зазначає виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. Вихід бачить у тому, щоб проводити тренінги і поширювати інформацію як серед фахівців по лінії МОЗ, так і серед громадян.
У Європі ця система працює, має назву «реінбурсація» і є частиною медичного страхування.
Є перестороги в аптек, бо невідомо коли будуть кошти повертатися, як це буде працюватиОльга Стефанишина
«У Європі – це як чистити зуби. Тобто давно відпрацьовані речі. Звісно, що будь-якому бізнесу вигідна брати участь у програмах, які фінансує держава. Це велике замовлення, фармацевтичні компанії охоче беруть участь у цих програмах. В нас, звісно, поки що це починається, то є перестороги в аптек, бо невідомо коли будуть кошти повертатися, як це буде працювати», – зазначає виконавчий директор фонду «Пацієнти України».
В Україні це пробний крок, наголошує Ольга Стефанишина, програму планують впроваджувати поступово. Тому закликають бути активними і самих пацієнтів. А саме – знаходити на сайті МОЗу форму рецепта, правила програми і з ними приходити до лікаря – показувати та вимагати виписки в такій формі.
У разі виникнення проблем – пропонують телефонувати на урядову гарячу лінію «1545».
Це вже було – досвід та помилки
Подібний досвід не новий, зазначає Зоряна Черненко, експерт групи системи охорони здоров’я «Реанімаційного пакету реформ». В Україні вже діяла програма відшкодування вартості ліків у 2012 році для осіб з гіпертонічною хворобою.
«Була добра статистика. Реінбурсація в 2012-2014 роках гарно себе проявила. І зараз в неї є всі шанси себе добре проявити, якщо буде врахований попередній досвід із всіма помилками», – зазначає експерт.
По-перше, необхідно повернути борги перед тими аптеками, які так не отримали відшкодування від держави за видані ліки, зазначає Зоряна Черненко. В іншому разі, ці підприємства не те що не погодяться брати участь в програмі, а стануть прикладом ненадійного партнерства для інших.
Немає ґрунтовних обрахунків і фінансових гарантій: суми у 500 мільйонів гривень, яку виділив уряд, не вистачить, вважає експерт. Адже лише люди з гіпертонією купують за власні кошти ліків на 1 мільярд гривень.
Нам дуже часто розповідають про якісь грандіозні програми, а роботи з тими, хто має все втілювати в життя, не ведеться взагаліЗоряна Черненко
По-друге, в попередній програмі існували регіони, де виконання програми було не дуже успішне через непоінформованість лікарів.
«На сьогодні історія повторюється. Нам дуже часто розповідають про якісь грандіозні програми, а роботи з тими, хто має все втілювати в життя, не ведеться взагалі», – пояснює Зоряна Черненко.
Є загроза і корупційної складової, коли ліки виписують – отримують, а потім перепродають. Такі випадки були і за попереднього досвіду, каже експерт. Аби їх уникнути, має бути тісна взаємна співпраця МОЗ із регіонами, вважає Зоряна Черненко.
Реінбурсація не може існувати поруч із самолікуванням
Кожен другий пацієнт в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через нестачу коштів – це з’ясували в ході дослідження представники благодійного фонду «Пацієнти України».
Люди з сільської місцевості не будуть їздити до лікарні за рецептами за десятки кілометрів, зазначає фельдшер в ефірі Радіо Свобода і каже, що краще адресної допомоги хворим не може бути нічого.
Експерти пояснюють, що механізм реінбурсації покликаний повернути людей до відвідування лікарів, замість практики самолікування. Як зазначає Зоряна Черненко, різні механізми розглядалися як варіант – в тому числі і адресна допомога, але саме реінбурсація дозволяє стримувати зростання цін на конкретні ліки.
Українські виробники випускають препарати із всіма тими діючими речовинами, які є в переліку, зазначає Петро Багрій, президент Асоціації виробників ліків. Виробники переконані, що ціна українського виробника є конкурентоспроможною і тому в реалізації програми бачать перспективи.
