Цієї весни до російської армії підуть понад дві тисячі жителів окупованого півострова ‒ більше ніж у попередні роки. Такий прогноз ще в лютому давав підконтрольний Кремлю військовий комісар Криму Анатолій Малолєтко. Передбачається, що служитимуть кримчани в регіонах сусідньої Росії. Водночас у комітеті Державної думи Росії з оборони планують на законодавчому рівні підвищити призовний вік росіян до 30 років. Частина російських депутатів вважає, що планка у 27 років для граничного віку проходження служби в армії занижена. Якщо цей закон ухвалять, призиватимуть за новими правилами і в анексованому Криму.
Якою є нині російська армія в 2017 році? Чи є дієві способи не піти на строкову службу в окупованому Криму? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Павло Казарін говорив з керівником постійної комісії з прав військовослужбовців при президенті Росії Сергієм Кривенком, членом Кримської правозахисної групи Олександром Сєдовим, а також російським військовим журналістом Аркадієм Бабченком.
‒ Чи можуть російського призовника відправити в район проведення контртерористичної операції на Північному Кавказі, Сергію?
Кривенко: Так. Згідно з російськими законами, військовослужбовця після чотирьох місяців первинної військової підготовки можуть послати в будь-яку точку країни або на закордонну базу, навіть у район ведення бойових дій. Інших обмежень немає. Свого часу їх обіцяли запровадити законодавчо, але передумали.
‒ А як же контрактники?
Кривенко: Російська армія поступово переходить на контрактну систему, але в останні роки призов не зменшується і стабілізувався на однакових показниках. В цілому у країні контрактників більше, але на умовах проходження служби призовників це не позначається. Є вказівка міністра оборони залишати строковиків ближче до дому, але це не завжди можливо. У Криму, наприклад, багато військових з регіонів Росії, і місцевих призовників, звичайно, можуть відправити кудись іще.
‒ Що в Росії може вважатися підставою для звільнення від військової служби?
Можна бути навіть послідовником Льва Толстого або, з досвіду 2014 року, оголосити про небажання опинитися на війні проти українського народу ‒ і призовника дійсно відішлють на альтернативну службуСергій Кривенко
Кривенко: У Росії вже 13 років існує альтернативна цивільна служба ‒ на неї відсилають тих, хто за своїми переконаннями не може перебувати в армії. У цьому сенсі російський закон досить прогресивний за міжнародними мірками. Можна бути навіть послідовником Льва Толстого або, з досвіду 2014 року, оголосити про небажання опинитися на війні проти українського народу ‒ і призовника дійсно відправлять на альтернативну службу. Щоправда, попередити військкомат про це треба за півроку до початку призову. Рішення виносить призовна комісія, в яку входить тільки один представник військкомату. Згідно із законом, він зобов'язаний відіслати молоду людину на альтернативну службу, якщо та цього хоче, але негативне рішення можна оскаржити в суді ‒ такі прецеденти були.
‒ Що являє собою альтернативна служба?
Кривенко: Вона триває не 12 місяців, а 21. Міноборони не має до неї жодного стосунку. Проходить така служба, як правило, на пошті, в лікарнях, будинках престарілих, інших соціальних установах. Це звичайна робота за Трудовим кодексом. Якщо доводиться їхати до іншого міста, призовнику мають надати гуртожиток.
Міністр закордонних справ України ‒ Павло Клімкін: «Резолюція ООН наполягає на забороні призову до армії країни-окупанта на окупованій території. Там також міститься заклик до країни-окупанта згідно з міжнародним правом, і вважаю це одним з реальних результатів резолюції, гарантувати безперешкодний доступ до окупованого Криму міжнародним правозахисним механізмам».
‒ Як міжнародні закони розцінюють призов кримчан до російської армії, Олександре?
Сєдов: Навіть без резолюцій ООН щодо Криму такий призов порушує 51 статтю Женевської конвенції. Вона забороняє навіть пропаганду служби в армії окупанта, яку ми сьогодні бачимо в кримських школах, у наймолодших класах.
Є два дієвих варіанти: або попроситися на альтернативну цивільну службу, або виїхати на материкову частину УкраїниОлександр Сєдов
‒ Чи може кримський призовник озвучити це в військкоматі?
Сєдов: Так його, швидше за все, будуть судити за дезертирство і ще, можливо, за заклики до порушення «територіальної цілісності Росії» або екстремізм. Є два дієвих варіанти: або попроситися на альтернативну цивільну службу, або виїхати на материкову частину України. Судитися, боюся, марно.
‒ Спасибі, Олександре. Чи залишилася дідівщина в російській армії, Аркадію?
Бабченко: Скорочення терміну служби до одного року майже повністю знищило дідівщину. Щоправда, на зміну їй прийшов банальний рекет і примітивне право сильного.
‒ До чого готуватися призовнику?
Бабченко: Треба розуміти, що будуть побори. Зараз поширене не приниження і придушення, а просто викачування грошей. Протистояти комусь все одно доведеться. Вимагачів треба посилати подалі, але, найголовніше, звертатися до військової прокуратури. Такі випадки вона дійсно розслідує. Ще є «Комітет солдатських матерів», який теж працює ефективно.
Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
