Ситуація з відкриттям «представництва» так званої «Донецької народної республіки» в чеській Остраві у вересні минулого року створила серйозний резонанс у медіа. Але сьогодні від того, що у чеському Міністерстві закордонних справ поквапилися назвати спілкою, яка «не може вважатися дипломатичною місією чи консульською установою», не лишилося й сліду. Аналітик центру Kremlin Watch Роман Маца розповів, що могло трапитися з цією установою і як сприймає чеське суспільство діяльність її керівника Нели Ліскової.
– Що Ви можете сказати про Нелу Ліскову? Яка в неї репутація у Чехії?
– На мою думку, Нелу Ліскову ніхто аж так добре не знає. А той, хто її знає, це радше якісь міцні фанати проросійської пропаганди та спеціалісти з екстремізму. Відомо, що вона змінила декілька партій. Також вона була кандидаткою на позицію мера міста Острава. Але, звичайно, безуспішно. Тому можна сказати, що це така маргінальна постать, яка зробила собі ім’я через свої радикальні погляди. І ці погляди шокують та привертають увагу публіки.
– Як Ви вважаєте, ті, хто її підтримує, роблять це з власних переконань чи їх хтось фінансує?
Нела Ліскова, зважаючи на те, що вона вже була в кількох партіях та намагалася потрапити до великої політики, переслідує якісь суто особисті інтереси
– Що стосується людей, які її підтримують або ж які нею цікавляться, то в кожному суспільстві є ті, хто вірить у конспірологічні теорії – такі, як те, що Землею заправляють інопланетяни. Інші, приміром, симпатизують агресивним авторитарним режимам. Так просто є. І завдання демократичного суспільства – знизити кількість таких людей. Але вони все одно завжди будуть. А Нела Ліскова, зважаючи на те, що вона вже була в кількох партіях та намагалася потрапити до великої політики, переслідує якісь суто особисті інтереси.
Більшість точно не на її боці. Загалом її діяльність розглядають як таку, що загрожує безпеці Чехії. Коли відбуваються якісь організовані нею події, на них зазвичай приходить декілька десятків однакових людей, які знаходяться під пильним наглядом чеських державних служб. Це, як правило, люди з якимись радикальними поглядами, відомі учасники чеської екстремістської сцени. Нела Ліскова часто з’являється саме в цих колах.
Наскільки я знаю, вона декілька разів на рік їздить у Донецьк. Люди, які відстежуюьть її діяльність, про це дізнаються з її акаунту у Facebook. Але її особистість, так би мовити, оповита мороком.
– Що Ви можете знаєте про ситуацію з блокуванням її акаунтів?
– Те, що заблокували особистий акаунт Нели Ліскової у Facebook, вона сама інтерпретувала як атаку на її особистість, але це – перебільшення. Тобто вона це використала, знову ж таки, для власного просування. Але це повна нісенітниця. Тому що чеська влада має нульову політику щодо Facebook. Ця соціальна мережа просто видаляє те, що не відповідає її правилам користування. Якби був якийсь імпульс ззовні, то це було б рішення суду про те, що необхідно заблокувати сторінку Нели Ліскової. Я б про це точно дізнався. Тому я більше схиляюся до думки, що Facebook заблокував її сторінку через зміст повідомлень, яким там не місце.
– Чи відомі Вам випадки порушення карних справ проти цього так званого «представництва ДНР» та Нели Ліскової особисто?
– Про жоден суд з Нелою Лісковою я не знаю. Але є велика дискусія стосовно цього її представницького центру, який був зареєстрований як неприбуткова організація. Тобто з юридичної точки зору його значимість така ж, як і клубу садівників. Їй надіслали позов про зміну назви її організації. Вона відмовилась, на що були надіслані скарги до суду, який реєструє подібні організації, і буде видно, чи цей центр продовжить свою діяльність.
Центр нікуди не зникав, тому що його й не було. Я гадаю, все обмежилось конференцією відкриття. Тобто життя цього «центру» в інформаційному полі значно відрізняється від реального
Центр нікуди не зникав, тому що його й не було. Я гадаю, все обмежилось конференцією відкриття. Тобто життя цього «центру» в інформаційному полі значно відрізняється від реального. Про цей «центр» згадував словацький журналіст Томаш Форро, який писав, що той з’явився за порадою одного чеха, який саме воює на боці сепаратистів.
Тож цей «центр», скоріш за все, віртуальний проект. Я не чув, щоб він якось працював в реальному житті. Але я переконаний, що в сепаратистських та російських ЗМІ публікують «інформацію» про розвиток центру, повідомляють, що туди щодня приходять натовпи людей, про те, як налагоджуються стосунки між двома країнами – Чехією та самопроголошеною ДНР. Але все це просто віртуальна площина в контексті інформаційної війни.
Навіщо угруповання «ДНР» відкрило своє представництво в Афінах?
