Відсутність протестів у Білорусі пояснюється не пострадянською ментальністю білорусів, а значно сильнішим репресивним апаратом, який використовує проти них режим Олександра Лукашенка, переконаний білоруський публіцист, колишній голова Білоруського народного фронту Вінцук Вячорка.
– Чи на Вашу думку, соціальний договір між владою Білорусі і народом про те, що влада буде забезпечувати мінімум необхідних послуг та рівня життя в обмін на лояльність, вже відкинуто?
Офіційні відсотки безробіття у нас напевно разів у 6-10 менші, ніж справжнє безробіття. Так званих «дармоїдів» у нас близько півмільйона – це і є справжнє безробіття. Влада змушена була опублікувати справжні відсотки безробіття
– Щодо суспільного договору, то так, правда. Він існував і діяв: «Ми створюємо ілюзії загальної зайнятості. А ви сподіваєтеся, що, може, ця зайнятість Вам у перспективі щось принесе, і не протестуватимете». Хоча офіційні відсотки безробіття у нас напевно разів у 6-10 менші, ніж справжнє безробіття. Ніхто не включав до безробітних людей, які виїжджають, як у нас кажуть, «на Росію», заробляти на будівлю передовсім, до Польщі виїжджають і так далі. Тепер важко знайти чоловіків у деяких містах та містечках, особливо на сході Білорусі, впродовж останніх років 10-15. Так що це радше така ілюзія загальної зайнятості.
Тепер, коли справжні масштаби безробіття виявилися, коли так званих «дармоїдів» у нас близько півмільйона, – а це і є справжнє безробіття, – тоді влада змушена була опублікувати справжні відсотки безробіття.
– Наскільки широку підтримку мають нині протести у Білорусі?
Люди незадоволені неповагою влади, відсутністю перспективи, неможливістю розпочати і провадити свою справу і так далі
– Таку тиху підтримку, вважаю, масовою. І то не зважаючи на те, що офіційна пропаганда, – нагадаю, що у нас взагалі немає незалежного телебачення, – пропаганда переконує, що всі, хто чесно працює та платить податки, вони обурені цими дармоїдами, які б краще працювали, ніж виходили на вулиці. Але настрої суспільства такі, що люди їх підтримують, бо незадоволені, може не конкретно цим ганебним і недоречним податком, але іншими проявами: неповагою влади, відсутністю перспективи, неможливістю розпочати і провадити свою справу і так далі.
– Політичні протести, які були раніше в Білорусі, були придушені саме через те, що люди не поділяли їхніх гасел. Чи соціальні протести мають більше шансів на успіх?
– Думаю, що вони були придушені не тому, що люди не поділяли, а тому, що масштаб репресій був безпрецедентний. Нагадаю, що вже після розгрому і демократичної опозиції, і взагалі демократичних прошарків суспільства у 2010 році, коли у нас були так звані мовчазні протести, коли люди просто мовчали, виходили на вулиці та мовчали, а інші розуміли, чому вони мовчать, ці протести теж були брутально придушені. І люди це знають.
Економічна ситуація у провінції є набагато гірша ніж у Мінську, де все-таки влада пробує не допустити якогось остаточного економічного краху
І тільки через те, що впродовж останніх може півтора року перестали кидати до в’язниць на так звані «сутки» людей-учасників протестів, бо владі потрібно тепер нав’язати добрі стосунки з МВФ і взагалі із Заходом, бо Путін вже не може стільки платити, скільки він платив раніше, і тому вона трохи пом’якшила масштаб та характер репресій, тому люди відновили у собі сміливість та вийшли, не тільки у Мінську, але й у регіональних містах.
І що цікаво, відносно більше з точки зору відсотків від населення у провінції… Може це пов’язано з тим, що Мінськ краще знає, чим це може закінчуватися, але може і з тим, що економічна ситуація у провінції є набагато гірша ніж у Мінську, де все-таки влада пробує не допустити якогось остаточного економічного краху.
– Наскільки великим натхненням для нинішніх протестів у Білорусі був український Майдан?
На початку російської агресії проти України офіційна лукашенківська пропаганда робила все, щоб залякати білорусів Майданом
– На жаль, на початку російської агресії проти України офіційна лукашенківська пропаганда робила все, щоб залякати білорусів Майданом, під яким розумілася власне ця війна, нестабільність, економічні проблеми. Середній білорус не особливо розумів, що Майдан мав цілі: незалежність України та її долучення до європейського простору, а цим самим підвищення добробуту. А власне агресивна політика Росії була головною причиною проблеми, з якими зіткнулася Україна.
Виявилося, що люди, особливо у провінції, сміливіші ніж політичні лідери. Вони вийшли на цю саму площу у Гомелі, у Рогачеві, у Гродні, у десятках інших білоруських міст
І знаєте, був такий синдром Майдану, не тільки у простих людей, які боялися виходити на вулицю, щоб не повторити цей «страшний Майдан», але теж і політики боялися говорити про Майдан, у нашому варіанті це площа. Але якось виявилося, що люди, особливо у провінції, сміливіші ніж політичні лідери. Вони вийшли на цю саму площу у Гомелі, у Рогачеві, у Гродні, у десятках інших білоруських міст.
Найважливіше, щоб усі рухи, суспільний активізм, навіть вмотивований економічно, був одночасно під гаслами про незалежність
– Наскільки на організаторах протесту, на Вашу думку, лежить відповідальність за те, щоб не розхитати основу державності Білорусі, оскільки вона зараз поки що гарантується президентом Лукашенком, а не громадськістю Білорусі?
– Я власне вважаю, що Олександр Лукашенко та система, яку він збудував, робить нашу незалежність дуже крихкою. Найважливіше, щоб усі рухи, суспільний активізм, навіть вмотивований економічно, був одночасно під гаслами про незалежність, та його лідери мали орієнтацію на справжню незалежність.
