Ліз Фулер
Радіо Свобода
Після року узгодження всіх деталей, російський президент Володимир Путін дав формальну згоду на підписання міжурядової угоди щодо включення «деяких військових підрозділів» із Південної Осетії до складу Збройних сил Росії. Наразі немає даних, скільки південно-осетинських військових служитимуть в російській армії. Нова версія угоди, за повідомленнями, залишає принаймні часткову незалежність військових формувань від Південної Осетії, адже її де-факто президент та міністр оборони наполягали, що це потрібно для стримування або відбиття нападу з боку Грузії.
Угода, про яку йдеться, є однією з кількох побічних документів, які випливають з рамкового Договору про союзницькі відносини та інтеграцію між Російською Федерацією та Республікою Південна Осетія, який було підписано в березні 2015 року.
Та угода передбачала, що «окремі підрозділи» південно-осетинської армії будуть включені до складу Збройних сил Росії в рамках «спільного оборонного простору».
Це положення угоди, однак, викликало спротив з боку міністерства оборони Південної Осетії, яке розглядало його, як початок зменшення або й взагалі кінець збройних сил сепаратистського регіону.
У своєму річному зверненні до парламенту у лютому 2016 року де-факто президент Південної Осетії Леонід Тібілов заявив, що «з метою унеможливлення повтору серпня 2008 року (коли грузинська армія увійшла до Південної Осетії), Південна Осетія потребує власних національних військових формувань, необов’язково чисельних, але дисциплінованих, мобільних, добре озброєних і професійно-вишколених для ефективного ведення військових операцій у гірських і лісових теренах та на населених територіях».
Тібілов нагадав, що у 2012 році йому вдалося переконати президента Путіна скасувати угоду, яку підписав його попередник Едуард Кокойти, щодо зменшення чисельності військових формувань Південної Осетії, а відтак Тібілову «вдалося зберегти армію».
Де-факто міністр оборони Ібрагім Гассеєв так само наголошував, що «республіка повинна мати армію, яка здатна протистояти агресії в разі нападу на нашу країну», і з цією метою «міністерство оборони не готове до значного зменшення чисельності збройних сил Південної Осетії».
Якщо скласти разом спорадичний виток інформації про перебіг переговорів, виглядає на те, що росіяни намагалися отримати максимальну вигоду в плані додаткової живої сили, але були обмежені тим, щоб остаточна версія документа не порушувала чинне російське законодавство.
«Не було прецедентів підпорядкування»
Активіст соціального руху «Твій вибір, Осетія» Алан Джиссоєв вказує на те, що не існує прецеденту підпорядкування військових підрозділів однієї армії іншій, і що раніше не було подібних випадків.
Тібілов сказав журналістам у серпні минулого року, що з метою привести угоду у відповідність до російського законодавства, попередній проект документа передбачав «перехід» окремих південно-осетинських військових підрозділів до складу російської армії, але це положення буде змінено на «прийняття» окремих військовослужбовців до російського війська.
Однак, змінена версія договору чітко вказує, що окремі південно-осетинські вояки, які забажають підписати контракт на проходження служби в Збройних силах Росії, мають спершу перервати службу в армії Південної Осетії. Відтак, офіційна назва угоди про «врегулювання включення південно-осетинських армійських підрозділів у Збройні сили Росії» є неточною та такою, що дещо вводить в оману.
Ба більше, згідно з неназваним представником міністерства оборони Південної Осетії, якого процитувало «Ехо Кавказа» (редакція Радіо Свобода, яка мовить для Південної Осетії та Абхазії), лише близько 200 південно-осетинських військових відповідають стандартам, які висуваються для контрактників у російському війську.
Відтак, виглядає, що Південна Осетія буде мати невелику армію, беручи до уваги, що президент Путін сказав міністерству оборони Росії, що воно може вносити лише незначні правки в текст угоди перед її офіційним підписанням.
Доля генштабу армії Південної Осетії залишається невідомою. Грузинський веб-сайт civil.ge процитував міністра оборони Гассеєва у січні, який сказав, що «нам вдалося у такий спосіб зберегти кількісний склад збройних сил Південної Осетії, а міністерство оборони буде тримати в готовності бойові підрозділи». В той сам час, додав він, неназвані «зміни до організаційної та штатної структур» будуть внесені після підписання угоди.
Реакція Тбілісі
Грузія розкритикувала угоду «як ще одну російську провокацію, спрямовану на дестабілізацію регіону».
Інтернетний портал «Кавказький вузол» процитував заступника міністра оборони Грузії Давіда Дондуа, який сказав, що Тбілісі не в стані вплинути на ситуацію в Південній Осетії.
В той сам час він зазначив, що такі дії Цхінвалі та Москви суперечать угоді про припинення вогню, підписаній 12 серпня 2008 року, яка поклала край так званій «чотириденній війні».
