В анексованому Сімферополі 20 березня 2017 року розпочинається судовий процес над автором Радіо Свобода, українським журналістом Миколою Семеною. Його публікацію, в якій Крим розглядається як частина України, слідчі ФСБ розцінюють як «заклики до порушення територіальної цілісності Росії». Напередодні першого судового засідання російський адвокат журналіста Олександр Попков в інтерв'ю Крим.Реалії розповів, що він очікує від процесу, на чому будуватиметься захист кримчанина і на який результат він розраховує.
‒ Олександре, розкажіть, як, за Вашими прогнозами, відбуватиметься перше судове засідання у справі Миколи Семени?
‒ Перше засідання відбудеться у понеділок, 20 березня. Воно матиме організаційний характер. Там зачитується обвинувальний висновок, розповідається, у чому (Семену ‒ ред.) звинувачують, встановлюється порядок дослідження доказів, з'ясовується, хто в якому порядку виступає, які свідки, кого і коли допитуватимуть. І, можливо, допитають якихось свідків.
«Справа пов'язана з інтересами України»
‒ На чому будуються звинувачення проти Миколи в обвинувальному акті?
‒ У звинуваченнях у них загалом технічне завдання ‒ довести, що Семена писав текст, який став приводом для відкриття справи. Ми цього цілком не заперечуємо. Потім вони з лінгвістичної точки зору намагаються довести, що були заклики до порушення територіальної цілісності Росії. І будуть якісь свідки-ФСБшники, які говоритимуть: «Так, це Семена, ми за ним стежили, і він написав таку статтю». Буде інша категорія свідків ‒ проросійськи налаштовані журналісти. Вони говоритимуть, що Семена «ай-ай-ай» який нехороший, він займав проукраїнську позицію. Один зі свідків говоритиме, що Семена за гроші міг написати будь-яку статтю, яку йому замовиш. Ось такий він безпринципний, нехороша людина.
‒ А що це за свідок? Як його звати?
‒ Не хочу я говорити зараз.
‒ Чи будуть свідки з боку захисту, і чи можете Ви сказати, хто це?
‒ Так, ми заявили свідком Володимира Притулу (головний редактор проекту Крим.Реалії ‒ ред.), який загалом у справі проходить. І його намагалися знайти «наші» слідчі. Навіть слідчий давав доручення на його пошук, але вони не змогли дізнатися, де він перебуває. Весь розшук, оперативники билися-билися над цим завданням, але так і не змогли його знайти, викликати і допитати. Наші боязкі спроби запропонувати, щоб його допитали, ні до чого не призвели. Ми його заявили як свідка, будемо клопотати про його допит.
‒ Але Притулі небезпечно з'являтися в Криму, як Ви збираєтеся його допитати? Через відеозв'язок з будівлі суду на материковій Україні?
‒ Так. Можна його допитати в суді.
‒ Українські суди можуть на це не піти, тому що це непряме визнання легітимності кримського суду...
‒ Це інше питання. Наше завдання цих свідків заявити. У нас ще з нашого боку є експерт ‒ Михайло Савва ‒ російський професор, який отримав притулок в Україні і який з політологічної точки зору розбирає цю статтю і говорить, наскільки вона відповідає принципам порушення територіальної цілісності Росії.
‒ Якщо він отримав притулок в Україні, він теж не зможе давати свідчення.
Україна має підтримувати людину, яка обстоює проукраїнську точку зору
‒ Так, але все ж ми його заявили. Ми ж спочатку будемо від російського суду домагатися допитати Притулу і Савву. Якщо вони на це підуть, тоді ми вже будемо домовлятися з українськими судами. Януковича ж допитали для українського суду. Ми можемо виїхати і допитати в Ростові-на-Дону, в ростовському суді через зв'язок із київським якимось судом. Це ж усе можливо. Справа дуже серйозна, справа пов'язана саме з інтересами України. Я вважаю, що Україна має підтримувати людину, яка обстоює проукраїнську точку зору.
Семена ‒ за територіальну цілісність
‒ Розкажіть про Вашу правову позицію. Що Ви думаєте про звинувачення, які висунуті журналісту Семені?
Крим ‒ український: це закріплено в російсько-українському договорі про державний кордон
‒ Навіть у російському законодавстві ще не до кінця відрегульоване питання «приєднання» Криму. Тому що є Конституція Росії, в якій закріплене превалювання міжнародно-правового договору, зокрема, договору про державний кордон між Росією і Україною, який свідчить, що державний кордон проходить не між Херсонською областю та Кримом, він проходить від Білорусі до Азовського моря і по Керченській протоці. Крим ‒ український: це закріплено в російсько-українському договорі про державний кордон. Потім федеральний закон «Про державний кордон Російської Федерації» говорить про те, що кордони Російської Федерації встановлюються межами РРФСР 1991 року або міжнародно-правовими договорами. Усе! Дві можливості! І за однією, і за іншою у нас виходить, що кордон саме пролягає не між Херсоном і Кримом. Тому ми робимо висновок про те, що кордону там поки що немає. А принцип територіальної цілісності може поширюватися винятково на внутрішні межі, обмежені кордонами.
Микола Семена ніколи не ставив під сумнів легітимність перебування Хабаровського краю або, наприклад, Республіки Комі у складі Російської Федерації. Він каже про Крим. А Крим ‒ з точки зору навіть російського законодавства ‒ поки «суперечна» територія.
‒ Але вони ж легко на це дадуть відповідь, що, згідно з Конституцією Росії, Крим ‒ це «частина Росії». А Конституція вища, ніж закон про кордон.
‒ Але в Конституції написано, що міжнародно-правовий договір превалює над російським федеральним законом. Саме Конституція знову ж ‒ за нас. І вони не можуть змінити цю частину. Тому що там потрібно змінити перші два розділи. А для цього потрібно зібрати конституційні збори. Вони їх не зібрали, і поки зібрати їх не можуть, тому що це не відрегульовано. Конституція теж за нас, а вже міжнародне право повністю за нас: резолюції ПАРЄ, Ради Європи, Венеціанської комісії. Генасамблея ООН безпосередньо висловилася. Тільки 6 країн визнали Крим «російським». Причому країни досить неавторитетні, грубо кажучи: КНДР й інші країни, які практично є ізгоями.
Ми не в політичному сенсі працюємо за Україну або за Росію. Ми говоримо, що не можна людину зараз, поки Крим перебуває в такому статусі, переслідувати в кримінальному сенсі. Не можна садити людину за те, що вона висловила таку думку. По-перше, він – журналіст. А, по-друге, він поки не робить замах на територіальну цілісність. Коли ви укладете договір з Україною про те, що «Крим ‒ наш», тільки тоді ви можете переслідувати людей. Зараз це робити не можна, це не обґрунтовано.
Чим закінчиться суд?
‒ Такі аргументи виглядають логічними, але наскільки переконливими вони здадуться для суду?
‒ Для російського суду будь-які аргументи у політичній справі не мають жодної сили. Але, на жаль, ми змушені в цьому брати участь. Ми можемо десь поборотися з лінгвістами, ми можемо поборотися з іншими експертами-фахівцями.
У Росії, в Майкопі, зараз триває не «кримська справа» еколога Бриниха, який написав статтю «Мовчання ягнят» і нібито «розпалював ворожнечу» між росіянами. І приходить міліцейський експерт-лінгвіст до суду і каже: «Ягнята ‒ це образливе висловлювання щодо адигейських жінок». Ми запитуємо: «Чому?». А він: «Ось уявіть ситуацію: йде молода жінка, переходить дорогу, а тут машина зупиняється, різко гальмує, з неї висовується мужик і говорить: «Ах ти вівця!». А ягня ‒ це дитина вівці, і, відповідно, у нього це негативне ставлення до цієї вівці, і воно на ягнят поширюється».
З точки зору лінгвістики ‒ це нульове трактування. Тому що конотація одного слова не наслідуватиме ознаки іншого слова, навіть сказаного з негативним значенням. І ці експерти судять людей! Людині загрожує до п'яти років позбавлення волі! Ми привезли трьох наших експертів у цей адигейський суд, і суддя, скриплячи серцем, погодився призначити повторну експертизу.
Ми не можемо гарантувати, що в кримських «судах» ми зможемо побороти місцевих експертів, але, з міжнародно-правової точки зору, переслідування Семени дуже недосконале.
‒ Який Ваш прогноз, чим закінчиться суд?
‒ Прогнози ‒ справа невдячна. У кримінальних справах я не маю права їх висловлювати. Взагалі за переконаннями я ‒ песиміст.
‒ Переформулюю питання. Наскільки реальною є можливість отримання терміну для Миколи Семени?
‒ Теж не хочу я на цю тему... Тому що ми дуже всього цього боїмося. І зрозуміло, що Микола Семена, з одного боку, не хоче відступати від своїх принципів, від того, що він сказав, від своїх слів. Але, з іншого боку, він дуже не хоче сидіти у російській в'язниці.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
