20 березня Міжнародний валютний фонд мав розглядати надання Україні траншу в 1 мільярд гривень, утім вже напередодні стало відомо, що МВФ тимчасово зняв зі свого порядку денного це питання. Крім того, голова НКРЕКП повідомив, що запланованого зниження ціни на електроенергію навесні не буде. Натомість з 1 квітня електрика знову подорожчає. Об’єднує ці два повідомлення – тема блокади торгівлі з неконтрольованими територіями Донбасу. Саме необхідністю підрахунку економічних наслідків блокади пояснюють відтермінування рішення МВФ щодо чергового траншу в українському Міністерстві фінансів . Наслідками припинення торгівлі з непідконтрольними територіями виправдовують і очікуване підвищення тарифів на електроенергію.
Блокада торгівлі із окупованими територіями Донбасу стала офіційною, коли 15 березня Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію розмежування в зоні збройного конфлікту на сході України.
20 березня рада директорів Міжнародного валютного фонду мала розглянути питання про виділення Україні чергового траншу у розмірі 1 мільярд доларів, але цей пункт зник з порядку денного засідання.
У Міністерстві фінансів України пов’язують такий крок із економічними наслідками від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду, та захоплення українських підприємств на непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з визнанням російською стороною «документів», виданих на цих територіях. Зокрема кажуть, що необхідно провести нові розрахунки для МВФ.
«Уточнення цих розрахунків важливе для обох сторін задля максимальної ефективності програми. Відповідні консультації вже розпочато. Плануємо їх завершити у найкоротші терміни», – зазначив Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Відсутність траншу може вплинути на курс валюти
Президент Економічного дискусійного клубу, колишній виконувач обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України (2014 рік) Анатолій Максюта розповідає, що у разі неотримання траншу є ризик того, що гривня почне падати. Втім, все залежить від дій НБУ, який має інструменти, аби до певної міри стримувати курс національної валюти за рахунок власних резервів, зауважує він.
Підтримати курс гривні може і збільшення обсягів експорту, але це довгострокова перспектива. І враховуючи сировинне орієнтування експорту країни (в основому металургію та сільське господарство) найближчим часом картину суттєво змінити не вдасться.
Блокада – це вплив на частину наших експортно-орієнтованих галузейАнатолій Максюта
«Блокада – це вплив на частину наших експортно-орієнтованих галузей, зокрема металургію. Треба дивитися, як це вплине на прогнозован економічне зростання. Бюджет складений, виходячи зі зростання у 3%. Уряд має порахувати втрати, а МВФ, очевидно, повинен бути впевнений, який буде макроекономічний сценарій, чи не потрібно буде його знову корегувати, вживати додаткових заходів, корегувати реформи і так далі», – зазначає президент Економічного дискусійного клубу.
Як заплановане зниження тарифу змінилось на підвищення?
В Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, оголосили, що з 1 квітня підвищать оптову ринкову ціну на електроенергію на 1% замість раніше затвердженого зниження на 5,8%.
Голова НКРЕ Дмитро Вовк пояснює підвищення ціни «ефектом блокади» і необхідністю забезпечити стабільну роботу енергосистеми країни.
«Безсумнівним на сьогодні є дефіцит вугілля (так і природного газу) і його потреба купувати за кордоном з ціною до 100 доларів за тонну», – написав він.
Депутат від «Самопомочі», голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії профільного комітету Верховної Ради Лев Підлісецький наголошує, що ціна на електрику підвищується не через блокаду, а через використання формули «Роттердам+». Він стверджує, що це підвищення було насправді прогнозоване, і з 1 липня має відбутися ще одне, якщо виходити із розрахунків ціни вугілля за цією формулою.
Нам вдалося відмовитися від поставки з Росії газу, тобто якщо є бажання, то можливоЛев Підлісецький
«Чисто розрахунково, це з блокадою ніяк не пов’язано. Це пов’язано з тим, що працює формула «Ротердам+». Скільки вже блокада існує часу, вже більше 60 днів, система працює, жодних відключень немає. За бажання та державницької позиції можна було дуже легко цього досягти. Наприклад, нам вдалося відмовитися від поставки з Росії газу, тобто якщо є бажання, то можливо. Колись презедент у 2015 році сказав, що нам вдалося досягти в цьому успіху у зв’язку з відсутністю будь-яких інтересів у лідерів країни – газове лобі було відсунене від управління державою», – зауважує депутат.
Електрика подорожчає для всіх споживачів – Плачков
Підвищення оптової ринкової ціни на електроенергію відчують всі споживачі в тарифі, зазначає Іван Плачков, голова наглядової ради ПАТ «Київенерго», екс-міністр палива та енергетики. Зрозуміти, чи збільшується ціна в наслідок блокади, чи з інших причин – неможливо, бо тарифи від НКРЕ є непрозорими, зауважує Плачков, тобто неможливо проаналізувати їхню складову.
Тарифи на товари і послуги, які виробляються природними монополіями, повинні бути перш за все прозоримиІван Плачков
«Визначення і розрахунки тарифів в електроенергетиці і в паливно-енергетичному комплексі відбуваються за дуже складною формулою. Там вкрай складний алгоритм. Тому це підвищення, коли кажуть про «забезпечення надійної роботи енергетичного комплексу» – це загальні гасла. Тарифи на товари і послуги, які виробляються природними монополіями, повинні бути перш за все прозорими», – розповідає голова наглядової ради ПАТ «Київенерго».
Іван Плачков переконаний, що треба змінювати алгоритм роботи в паливно-енергетичному комплексі. Він наполягає, що необхідно зробити енергетичний баланс держави, якого немає, для того, щоб розуміти скільки енергоресурсів країна споживає, а скільки має: як первинних, так і вторинних.
«Тільки після цього визначати тарифну політику на енергоносії. Тому всі рішення, я вас запевняю, за останні кілька років в паливно-енергетичному комплексі приймаються ситуативно, рефлекторно і доволі часто непрофесійно», – вважає колишній міністр палива та енергетики.
Що чекає на українську економіку?
Особливих ризиків для країни старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський не бачить саме завдяки досягненому економічному зростанню в останні роки та стабілізації економіки. Відтермінування траншу МВФ не зможе сильно похитнути ситуацію. Але якщо Україна взагалі його не отримає, то це може спричинити проблеми із настанням термінів спати державного боргу, які насуваються.
Якщо внаслідок блокади... буде припинено фактично безоплатне постачання електроенергії, якщо держава зможе заощадити на інших виплатах, то, можливо, баланс буде не настільки негативнимВолодимир Дубровський
«Безперечно, економічні показники стануть гіршими. Але якщо внаслідок блокади не тільки буде припинено торгівлю з тими підприємствами, які там були, але буде припинено фактично безоплатне постачання електроенергії, якщо держава зможе заощадити на інших виплатах, то, можливо, баланс буде не настільки негативним», – припускає економіст.
Щодо ризиків внаслідок блокади ОРДЛО, то економіст вважає, що їх можна перетворити на переваги. Зокрема, вихід бачить у переході країни від переважно сировинного експорту на розвиток експорту послуг, в чому бачить майбутнє і запоруку успіху.
