Національний банк пропонує заборонити банкам з державним російським капіталом виводити кошти за межі України. Таку пропозицію фінансовий регулятор озвучив на виконання доручення Ради національної безпеки і оборони. В НБУ запевняють, що санкції не вплинуть на клієнтів банків та не позначаться на курсі валюти. Експерти називають пропоновані санкції зваженими, але занадто м’якими.
Аби зберегти фінансову стабільність та захистити інтереси українських громадян, Національний банк пропонує заборонити банкам з російським державним капіталом в Україні будь-які фінансові операції на користь материнських банків, повідомив на брифінгу перший заступник голови НБУ Яків Смолій.
Такі обмеження в першу чергу спрямовані на захист інтересів громадян України, чиї кошти на сьогодні розміщені в цих банкахЯків Смолій
«Це надання міжбанківських кредитів, депозитів, субординованих боргів, придбання цінних паперів, розміщення коштів на коррахунках і інші подібні операції. Також це заборона виплати дивідендів, процентів, повернення міжбанківських кредитів, коштів з коррахунків і субординованого боргу. Також ми пропонуємо заборонити розподіл прибутку і розподіл капіталу. Такі обмеження в першу чергу спрямовані на захист інтересів громадян України, чиї кошти на сьогодні розміщені в цих банках», – зазначив Яків Смолій.
В НБУ уточнили, що санкції не стосуватимуться банків з приватним російським капіталом, а лише з державним. Таких в Україні п’ять: «Сбербанк», «Промінвестбанк», «ВТБ Банк», «БМ-банк» та «ВіЕс Банк». Зараз у цих фінансових установах зосереджено 36 мільярдів гривень зобов’язань перед юридичними та фізичними особами, тоді як кредитний портфель значно більший і становить 150 мільярдів гривень, повідомила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова. Вона запевнила, що фінансових втрат для держави та впливу на курс гривні не буде.
Ми сподіваємося, що потенційний вихід цих банків буде здійснено цивілізованим шляхом або шляхом продажуКатерина Рожкова
«Банки нікуди не діваються, вони продовжують працювати в законодавчому полі України. Ми сподіваємося, що потенційний вихід цих банків буде здійснено цивілізованим шляхом або шляхом продажу, або шляхом поступового виконання зобов’язань перед клієнтами», – сказала Катерина Рожкова.
Раніше в ефірі Радіо Свобода голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин повідомляв, що за останні три роки частка банків з російським державним капіталом на ринку України зменшилася з 45% до 8%, майже наполовину ці банки скоротили мережу своїх відділень, вклади населення у цих банках також зменшилися майже у 2 рази у гривні та майже у 4 рази в іноземній валюті.
Рада національної безпеки й оборони України у середу доручила Національному банку і Службі безпеки упродовж доби визначитися щодо можливого запровадження санкцій проти банків із російським капіталом. Пропозиції СБУ, як і позицію згаданих банківських установ з цього приводу дізнатися поки не вдалося.
Санкції як «попереджувальний постріл»
Фінансові аналітики загалом позитивно оцінюють запропоновані Нацбанком санкції у формі заборони на виведення капіталу за межі країни. Так економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман назвав рішення Нацбанку зваженим, але більше декларативним, а санкції дуже м’якими.
Це дуже м’які санкції, по суті, вони не обмежують діяльність цих банків на території УкраїниЕрік Найман
«Це дуже м’які санкції, по суті, вони не обмежують діяльність цих банків на території України. І російська сторона навряд чи зможе оскаржувати такі дії в судах, у тому числі міжнародних. Адже мова не йде про націоналізацію або якісь інші дії, що суперечать міжнародному праву», – вважає експерт.
Ерік Найман каже, що санкційна пропозиція Нацбанку не розгойдує ситуацію на фінансовому ринку, від цього не постраждають українські громадяни та підприємства й установи, які обслуговуються в цих банках. Але і для самих банків з російським капіталом та їхніх материнських структур навряд чи такі санкції будуть особливо відчутними.
А головний фінансовий аналітик українського рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран порівняв запропоновані НБУ санкції із «попереджувальним пострілом у повітря». Він розцінює їх як попередження офіційній Москві з боку Києва про серйозність намірів не допустити виведення капіталу з України з політичних мотивів та інших дій, які могли б завдати економічної шкоди, вважає він.
«Санкції встановлюють правила чесної гри для іноземних банків із країни агресора. Їм дається можливість впорядкувати свої баланси, підготуватись до продажу», – зазначив фінансовий аналітик.
Віталій Шапран також звернув увагу, що, можливо, простим громадянам це важко усвідомити, але банки з капіталом держави-агресора в Україні приносять користь.
Складається ситуація, що вони навіть приносять користь Міністерству фінансів, частково фінансуючи державний боргВіталій Шапран
«Виявляється, що так, банки з державним капіталом держави-агресора працюють в Україні, вони майже усі мають високий рівень ліквідності. Вони, згідно із українським законодавством, купують депозитні сертифікати Національного банку, облігації внутрішньої державної позики, які випускає Міністерство фінансів, беруть кредити рефінансування під заставу цих державних цінних паперів. Тобто складається ситуація, що вони навіть приносять користь Міністерству фінансів, частково фінансуючи державний борг», – зазначив експерт.
Пропозиції щодо санкцій проти дочірніх установ російських державних банків остаточно ще має затвердити Рада національної безпеки і оборони.
7 березня «Сбербанк Росії» повідомив, що «готовий до обслуговування осіб, які звернулися з «паспортами» «ДНР» і «ЛНР», у всіх філіях банку». У відповідь міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков закликав Нацбанк застосувати санкції до цієї фінансової установи. Згодом дочірній банк «Сбербанку Росії» в Україні повідомив, що є українським комерційним банком: працює на підставі ліцензії НБУ і дотримується норм українського та міжнародного законодавства і не обслуговує фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на непідконтрольних українській владі територіях.
Деякі активісти в Україні вимагали заборони діяльності російських банків, зокрема і «Сбербанку». Зокрема днями активісти замурували бетонними блоками вхід до головного офісу «Сбербанку» у центрі Києва.
У відповідь на це «Сбербанк» запровадив ліміти на зняття грошей зі своїх рахунків в розмірі 30 тисяч гривень на добу на одного клієнта.
