Найбільше порушень прав споживачів відбувається в сфері житлово-комунальних послуг. Держпродспоживслужба на основі звернень українців провела перевірки і виявила завищення нарахування сум за комунальні послуги у більшості з підприємств, на які скаржилися. Порушникам загрожують штрафи, але вони не поспішають виконувати рішення органу контролю.
За результатами діяльності Держпродспоживслужби за 2016 рік, порушення виявлені у 84,2% суб’єктів господарювання із 38 перевірених.
За результатами перевірок ухвалено 24 рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 985,4 тисяч гривень, із яких 501,2 тисячі гривень порушники мають сплатити держбюджету у вигляді штрафу, а 484,2 тисячі гривень повернути споживачам після здійснення перерахунків.
«Близько 20% від цих сум сплачуються порушниками добровільно, в інших випадках рішення про застосування санкцій розглядається судах», – зазначають у Держпродспоживслужбі в коментарі Радіо Свобода.
Основні порушення – завищення собівартості послуг
Перевірки у Держпродспоживслужбі у 2016 році проводили лише за зверненнями споживачів, розповідає Радіо Свобода начальник управління контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби Лариса Єфімова. Вона пояснює, що планові перевірки в цьому році не могли проводити через закон про мараторій щодо контролю за регульованими цінами.
Найбільше звернень, за якими зафіксовані порушення, були у Вінницькій, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Кіровоградській, Одеській, Рівненській, Харківській областях та місті Києві. Від подання до винесення рішення проходить приблизно місяць, розповідає вона. Для цього зверення має бути належним чином оформлене – із доданими копіями рахунків, договорів та наведеними фактами та обґрунтуваннями порушень, розповідають в Держпродспоживслужбі.
Найбільше порушень встановили на таких видах комунальних послуг: централізоване водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів, плата за утримання житла, у тому числі у гуртожиткахЛариса Єфімова
«Найбільше порушень встановили на таких видах комунальних послуг: централізоване водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів, плата за утримання житла, у тому числі у гуртожитках. По теплопостачанню ми лише приступили до перевірок, тому що послуга почала надаватися лише наприкінці року, тож перевірки будуть здійснені у поточному році відповідно до законодавства», – зауважує Лариса Єфімова.
Основними причинами допущених порушень є включення до собівартості житлово-комунальних послуг непередбачених законодавством та завищених витрат, справляння плати за тарифами, які не затверджені або перевищують встановлені відповідними уповноваженими органами.
Що робити, якщо ви підозрюєте, що сума рахунку завищена?
Люди часто намагаються встановити справедливість у тарифному питанні, зазначає виконавчий директор Асоціації управителів багатокварирними будинками Андрій Нікончук. Судові вирішення цих питань відбувається постійно, додає він, але часто вони так і залишаються недоведеними до кінця.
Багато людей на половині шляху кидають цей задум. Адже це надзвичайно важко і багато з’їдає часуАндрій Нікончук
«Багато людей на половині шляху кидають цей задум. Адже це надзвичайно важко і багато з’їдає часу. Для того, щоб довести, що послуга була надана неналежної якості або не в повній мірі необхідно звернутися, викликати відповідних працівників, все це заактувати, потім зареєструвати, домогтися розгляду, перерахунку. А ті перерахунки, які навіть відбуваються, то виходять на рівні копійок», – розповідає Андрій Нікончук.
Адвокат Яків Гольдарб спеціалізується на питаннях житлово-комунальної сфери. Він радить у разі виникнення підозри на завищений рахунок спершу звертатися письмово до компанії, яка надає послуги. Якщо є претензії до якості наданих послуг, то звернення має бути до Антимонопольного комітету та місцевих рад з проханням перевірити підприємство.
Довести неправильне нарахування суми за послуги легше, ніж неякісне надання послуг, пояснює адвокат і радить українцям складати акти про порушення навіть самостійно, якщо на виклики спеціалісти служби, до якої є претензії, не реагують.
Можна складати самостійно акти-претензії, але треба, щоб, крім вас, їх ще підписали два інших споживачаЯків Гольдарб
«Можна складати самостійно акти-претензії, але треба, щоб, крім вас, їх ще підписали два інших споживача. Наприклад, встановити, що температура гарячої води нижче норми або встановити, що опалення не надається або надається таким жахливим чином, що люди вимушені користуватись обігрівачами. В такому випадку, якщо на вас подадуть до суду за несплату рахунків, а ви матимите на руках акти-претензії, які підтверджують, що ви маєте претензії до якості або обсягу послуг, то ви маєте шанс на перемогу в суді», – зазначає Яків Гольдарб.
Адвокат зазначає, що траплялася позитивна практика, коли постачальники послуг переглядали свою позицію після звернення споживачів до поліції, але це поодинокі випадки.
Чи можуть українці втратити майно через борги за комунальні послуги?
Заборгованість населення за комунальні послуги зростає по всій країні, станом на січень ця сума складає близько 29 мільярдів гривень.
Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро Андрієвський запевняє, що українці не будуть втрачати власне майно.
Абсолютно відсутня законодавча база, щоб конфіскувати будь-яке рухоме чи нерухоме майно за несплату житлово-комунальних послугДмитро Андрієвський
«Абсолютно відсутня законодавча база, щоб конфіскувати будь-яке рухоме чи нерухоме майно за несплату житлово-комунальних послуг. Найближчим часом не передбачається, щоб депутати спромоглися за це проголосувати. Не знаю ні такого законопроекту, ні таких депутатів, які б проголосували за те, щоб в українців вилучати майно за несплату житлово-комунальних послуг. Більше того, в новому законі про житлово-комунальні послуги ми навіть пеню, яка складає 0,01 %, відтермінували на 2 роки. Тобто вона буде вводитися з 2019 року», – пояснює народний депутат.
Адвокат Яків Гольдарб зазначає, що в його практиці не було випадків, коли б у споживачів відбирали житло за комунальні борги. Але каже, що теоретично така лазівка в законодавстві є і на неї звертають увагу юристи.
«Закон про виконавче провадження є чинним і він передбачає, що у разі, якщо сума стягнення не перевищує 20 мінімальних заробітних плат – 64 тисячі гривень, то єдине житло та земельну ділянку під ним стягнути неможливо. Відходимо від зворотнього: якщо ця сума перевищує (а в статті не передбачається, що норма не поширюється на заборгованість за житлово-комунальні послуги), то теоретично можу припустити, що у разі заборгованості вищої за 64 тисячі гривень, людина ризикує втратити своє житло. Це буде здійснюватися в межах виконавчого провадження щодо виконання рішення суду про стягнення такої заборгованості», – пояснює адвокат.
Депутат Дмитро Андрієвський запевняє, що кампанії-монополісти на ринку комунальних послуг реагують на зауваження і виправляють помилки досить швидко. Він радить звертатися споживачам до депутатських приймалень і профільного комітету Верховної Ради з житлово-комунального господарства із проблемами та скаргами, які виникають. Андрієвський наголошує, що депутати готові активно втручатися в цю ситуацію.
