Що робити, якщо якість комунальних послуг не відповідає вартості? Поради адвоката

Оскаржувати завищені ціни на комунальні тарифи та неякісні послуги можливо і потрібно, наголошує адвокат Яків Гольдарб, який спеціалізується на житлово-комунальних питаннях. Він каже: хоча проблема в Україні поширена, споживачі найчастіше не вміють правильно документувати порушення і складати відповідний акт, щоб притягнути виконавця до відповідальності. Факт завищення вартості за комірне після перевірки скарг українців підтверджують і у Держпродспоживслужбі. Що ж робити, коли комунальні послуги надані неякісно або взагалі відсутні, а платіжки надходять із надвисокими сумами експерт розповів в ефірі Радіо Свобода.

– З огляду на Вашу адвокатську практику, чи стикалися з випадками, коли люди оскаржують завищені ціни за комірне? І наскільки практика оскарження в Україні є поширеною?

– Це досить поширена практика, проте її слід відокремити від судових справ. Якщо особі виставили рахунок за комунальні послуги і вона з ним не погоджується, то, по-перше, слід звернутися з письмовим зверненням до виконавця житлово-комунальних послуг. Той повинен письмово відповісти: з чого складається вартість послуги за певний період.

По-друге, якщо особа-споживач не погоджується з розрахунками або вважає, що до нього включені вартість послуги, які фактично не надавалися або надавалися не в повному обсязі, або якість була незадовільною, то споживач комунальних послуг повинен звертатися до Антимонопольного комітету України, до місцевих рад, які також уповноважені контролювати надання виконавцями житлово-комунальних послуг. Також звернутися до самих виконавців.

Якщо ж ми говоримо про судові справи стосовно стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, то, звісно, ініціаторами цих справ є виконавці комунальних послуг, які спочатку звертаються до суду із заявою про видачу судового наказу. Це така спрощена форма судового провадження, про яку споживач дізнається вже де-факто і після цього скасовується судовий наказ і спір розглядається в поновленому провадженні.

З тих людей, які до мене зверталися з подібним питаннями, у більшості головна проблема: всі вони скаржаться на те, що послуга не надавалася або надавалася неякісно і вартість послуги була завищеною. Якщо третє можна довести легко – підняти нормативно-правову базу, з’ясувати, який тариф було затверджено відповідним рішенням НКРЕКП або відповідною місцевою радою, з’ясувати чи правильно розрахована вартість послуг. То з неякісним наданням або ненаданням послуг взагалі проблема інша. Тому що люди не звикли документувати факти порушень.

Закон про житлово-комунальні послуги прямо передбачає право споживача письмово звертатися до виконавця послуг з актом-претензією. Тобто треба телефоном викликати представників виконавця. Якщо вони не приходять, то акт-претензію можна скласти самостійно, але треба, щоб їх підписали ще двоє інших споживачів комунальних послуг.

Тобто потрібно встановити, що температура гарячої води нижча, ніж встановлена. Зафіксувати, що опалення в квартирі фактично не надається, або надається таким жахливим чином, що люди змушені користуватися ще електрообігрівачами. І лише в тому випадку, коли у вас вже в досудовому впровадженні будуть на руках документи, які підтверджують, що ви маєте претензії до якості або обсягу наданих послуг, то ви маєте шанс на перемогу в суді.

Якщо ж люди просто скаржаться усно і телефонують у служби підтримки виконавців, то цей факт неможливо задокументувати. І потім виходить ситуація, за якою виконавець послуги звертається до суду, там стверджують, що людина не сплатила, а та не може довести, що послуга була надана неякісно, або її не надали взагалі.

Запитання слухача: Чому на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях ціна на газ за один кубічний метр становить 80 копійок. А у нас коштує – ​6 гривень 75 копійок. Я вважаю, що це афера століття…

– Пане Якове, доповню запитання слухача. Чи може користувач, позиваючись, стверджувати, що в його регіоні несправедливо завищені тарифи в порівнянні з іншими територіями? Які тут норми і стандарти діють?

– Ціна на газ затверджена постановою Кабінету міністрів, яку, зокрема, ми та інші позивачі оскаржуємо в Окружному адміністративному суді міста Києва. Вона розглядається вже майже рік і зараз її розгляд зупинено.

Ціну на газ включено до формування тарифів та вартості на гаряче водопостачання та централізоване опалення. Таким чином, що може радити особа, яка є стороною у справі з виконавцем житлово-комунальних послуг? Вони мають можливість подавати клопотання до суду про зупинення розгляду їхніх справ, які я щойно назвав. Бо якщо мова йде про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, або за теплопостачання чи гаряче водопостачання, ми обґрунтовуємо це клопотання тим, що тарифи ми вважаємо завищеними.

Цей факт встановлює Окружний адміністративний суд міста Києва. Рішення ще не ухвалене. Воно, на нашу думку, буде впливати на рішення у тій же справі.

І звісно, вже в Україні цим правовим інструментом, передбаченим Цивільно-процесуальним кодексом, користуються багато людей. Таким чином зупиняють розгляд справи. Але я змушений констатувати, що це не є апріорі вирішенням питанням, до якого ми не повинні повернутися в майбутньому.

Тобто це зупинення розгляду справи, але коли суд встановить, що є ціна на газ в Україні завищеною, тоді все одно справа про стягнення заборгованості з їхнього споживача буде розглядатися знову.

​Коментар слухачки: Тарифи практично неможливо оскаржити. Я з Києва, живу на вулиці Кирилівській. Уже другий рік приходять рахунки: за один квадратний метр – 99 гривень. Стоїть лічильник, він у другому розваленому будинку. Ми туди зайти не можемо, контролювати не можемо. Труба йде на 45 метрів в одну сторону і в іншу сторону, де гріє землю. Взимку у тому місці було 24 градуси тепла! А оплачуємо це все ми. Ми зверталися і до депутата по округу, і до прем’єр-міністра, зверталися і в Київенерго. Всі нам обіцяють, а «віз і досі там».

– Пане Якове, з огляду на почуте, чи можна говорити, що більшою мірою оскаржити пересічному споживачеві нараховані тарифи майже нереально? У Вашій практиці позитивні випадки були?

– Я розкажу про один такий позитивний випадок. До мене звернулася жінка, яка прийшла із двома чи трьома томами папірців – її листуванням з різними контролюючими органами та виконавцями житлово-комунальних послуг. Вона мешкає в багатоповерховому будинку в Києві. І, за її словами, їй одній із цього будинку було небайдуже те, що ОСББ, на балансі якого цей будинок, виставляє завищені рахунки.

Вона з’ясувала, що Київською міською державною адміністрацією затверджено один тариф на обслуговування будинку та прибудинкових територій, а рахунок виставляється з одного квадратного метру – на гривню дорожче. У КМДА їй офіційно підтверджували, що такий тариф не встановлено.

Я їй порекомендував звернутися до правоохоронних органів. Справа закінчилася тим, що після того, як жінка заявила про готовність подати заяву про кримінальне правопорушення до поліції, наступного місяця всі рахунки були скореговані. Тобто, це подіяло.

– Чи може виконавець за борги відбирати чи конфісковувати нерухомість, майно. Чи відомо Вам щось про такі випадки?

– Ні, в моїй практиці таких випадків не було. Але я хочу наголосити, що закон про виконавче провадження є чинним. Його ніхто не відміняв і він передбачає, що в разі, якщо сума стягнення не перевищує 20 мінімальних зарплат, це 64 тисячі гривень, то єдине житло та земельну ділянку на ній у боржника стягнути неможливо.

Тобто виходимо від зворотнього: якщо сума перевищує (а в статті не передбачається, що норма не поширюється на заборгованість за житлово-комунальні послуги), то теоретично можна припустити, що якщо заборгованість за житлово-комунальні послуги сягає понад 64 тисячі гривень, тобто 20 мінімальних заробітних плат, людина ризикує втратити своє житло. Це буде здійснюватися в межах виконавчого провадження, за рішенням суду стосовно стягнення такої заборгованості.