У міжнародній пресі є чимало публікацій про залізничну блокаду, яку організували українські активісти та ветерани на сході, блокуючи поставки вугілля. З одного боку, говорять про принциповість їхньої позиції, а з іншого боку, про збитки, які несе від блокади економіка України.Один з провідних часописів Канади вітає рішення уряду в Оттаві продовжити ще на два роки канадську військову навчальну місію в Україні і закликає не списувати це рішення на українське проходження міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд.
Газета The Financial Times вміщує статтю під назвою: «Залізнична блокада українськими патріотами створює головний біль для Києва».
У статті говориться, що спроби припинити торгівлю з бойовиками може коштувати Україні 3,5 мільярда доларів і до 75 тисяч робочих місць.
«Люди, які чергують на залізничних коліях на відділеному українському сході, вважають себе патріотами, які довели це під час участі в боях з підтримуваними Росією сепаратистами. Але для прем’єра Володимира Гройсмана ці українські ветерани війни на території непідконтрольних регіонів втягнуті ні в що інше як у «саботаж проти нашого народу», – пише газета.
Залізнична блокада вже триває шість тижнів і через це блокуються поставки вугілля з окупованих територій до решти України. Вони протестують проти торгівлі через лінію розмежування, називаючи ту торгівлю «заплямованою кров’ю», – читаємо в статті.
У відповідь на блокаду, організовану українськими активістами, бойовики почали брати під «контроль» 40 зареєстрованих в Україні підприємств регіону, включно з кількома, що належать найбагатшому українському олігарху Рінату Ахметову.
«Але дешеве східноукраїнське вугілля є важливим для електроенергетики України та великого металургійного сектору», – пише видання.
Через 3 роки після початку конфлікту блокада поставила дилему для Києва і сфокусовала на ній увагу. Чи має Україна зберігати економічні зв’язки з сепаратистськими регіонами, підтримуючи тисячі робочих місць для українців по обидві сторони лінії розмежування, але водночас таким чином і підтримуючи бойовиків? Чи навпаки, Україна має розірвати ці зв’язки і постати перед ризиком підштовхування цих регіонів в обійми Росії?
«Ми маємо визнати як країна, що ми не можемо дозволити собі бути економічно залежними від агресора», – цитує газета опозиційного депутат парламенту Вікторію Войцицьку.
Її фракція «Самопомочі» подає законопроект щодо визнання того, чого Київ уникав донині: офіційно визнати східні регіони такими, що окуповані Росією – так само, як це було зроблено з анексованим Москвою Кримом, а відтак треба переривати економічні зв’язки з тими територіями, читаємо в статті.
The Financial Times також цитує неназваного представника Адміністрації президента України, який висловися за те, аби економічні відносини зі сходом не розривалися. «Це наші громадяни. Ми повинні боротися за серця й розум цих людей», – сказав він.
Проблема ускладнюється тим, що з 15 українських теплових електростанцій 7 працюють на антрацитному вугіллі, яке добувається лише на окупованих територіях, а в лютому виробництво продукції металургічного сектору впало на 19 відсотків, пише видання.
Газета The Washington Times теж пише про блокаду, вказуючи, що «брудні оборудки щодо вугілля посилюють розчарування й націоналістичні тертя в Україні».
Газета вказує, що російські ЗМІ перетворили попередження про «українських нацистів» у російський національний спорт. Але деякі з таких екстремістських груп мають витоки з російських спецслужб, намагаючись створити проблеми для уряду президента Петра Порошенка, зазначає видання.
Щоб зрозуміти всю складність ситуації, треба знати, що навіть на тлі, коли українські сили воювали проти проросійських сепаратистів, котрі хотіли створити «Новоросію», в той самий час торгівля з окупованими територіями не припинялася, що давало гроші тим, хто вбивав українських хлопців з російської артилерії, пише газета.
Переважно торгують вугіллям, яке потрібне для української металургії та інших промислових підприємств, на неокупованій частині.
«Це була угода з дияволом на тлі того, як вагони з вугіллям перетинали лінію (розмежування)…, задовольняючи обидві сторони продукцією чи грошима, яких вони потребували, у той час як молоді хлопці й дівчата гинули на лінії фронту разом з цивільними», – пише The Washington Times.
Канадська газета The Toronto Star пише, що уряд Канади чинить правильно, підтримуючи нового міністра закордонних справ країни Христю Фріланд, проти якої лунають закиди, що, мовляв, офіційна підтримка Канадою України вмотивована її українським походженням.
Такі припущення газета називає «образливими» для Канади й канадців і вітає оголошення цього тижня урядом прем’єра Джастіна Трюдо, що Канада продовжить перебування своїх військових інструкторів в Україні ще на два роки.
«Приблизно 200 канадських вояків, які дислоковані у західній Україні, будуть навчати українських солдатів розмінуванню та тиловій роботі. Але це є важливим політичним сигналом підтримки України в час, коли вона не може автоматично розраховувати на підтримку Вашингтона. Відмова від канадської присутності на цій стадії якраз надіслала б неправильний сигнал уряду Володимира Путіна», – пише газета.
«Канада чинить правильно, допомагаючи Україні, яка протистоїть військовому й політичному тискові з боку Росії. Країна має повне право на свою незалежність та територіальну цілісність і на ведення війни проти спонсорованої Росією агресії», – зазначає The Toronto Star.
