Київ – Забирати у власників українські підприємства, що працюють у непідконтрольних Києву районах Донбасу та переорієнтувати їхню продукцію з України на Росію обіцяють ватажки підтримуваних Росією угруповань «ДНР» і «ЛНР». За їхніми словами, такі дії є відповіддю на громадську блокаду з українського боку. Якщо ж ці погрози реалізують, то це призведе до зупинки підприємств і погіршення економічних показників України в цілому, попереджають експерти та частина урядовців. Зі свого боку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пропонує припинити блокаду силовим шляхом, однак частина експертів наголошують, що подібні дії можуть викликати внутрішню дестабілізацію в Україні, вигідну Кремлю.
Попередня ніч у місцях, де цілодобово чергують учасники громадської блокади окупованих районів Донбасу, минула спокійно, без спроб силового розгону учасників, стверджують у штабі блокади. Більше того, до цієї акції долучаються нові групи учасників.
Однак 28 лютого учасники блокади на Донбасі били на сполох. Вони заявили про «напад групи тітушок». На їхнє переконання, нападники «діяли спільно із так званою поліцією»
Ідеться про акцію протесту місцевих жителів біля одного з редутів блокадників у районі станції «Кривий Торець», яка переросла у сутичку. Учасники блокади навіть говорять про кількох потерпілих зі свого боку, в одного з яких – легке ножове поранення.
Тим часом співробітники поліції затримали 37 учасників сутички, причому не з боку блокадників, а з боку їхніх супротивників, що вчинили напад на «редут» учасників блокади.
Про це повідомив у Facebook голова облуправління Нацполіції В’ячеслав Аброськін.
За його словами, у вівторок в обід поліції повідомили, що на залізничній станції «Кривий Торець», де знаходяться учасники блокади, виник конфлікт.
«На місце виїхала слідчо-оперативна група та керівництво Торецького відділення поліції. Станом на 14:40 поліцейські затримали 37 осіб, які вчинили напад на учасників блокади», – стверджує Аброськін.
За даними поліції Донеччини, є постраждалі з обох сторін конфлікту. В одного з блокувальників – закритий перелом лівої ноги, отриманий під час падіння з потяга.
Водночас самі учасники блокади стверджують, що вони «не сотня Майдану, а військові», і тому готові навіть до гірших сценаріїв, ніж сутичка з протестувальниками.
Підтримку ідеї блокади окупованих територій висловлюють не лише депутати від «Самопомочі», які її координують, а й депутати від інших фракцій. Зокрема, представник «Народного фронту» та координатор руху «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. Він говорить про те, що частина підприємств на окупованих територіях платять і податки Україні, й платежі сепаратистським угрупованням.
Водночас волонтер та ветеран української воєнної операції на Донбасі Мирослав Гай вказує на те, що проти блокади майже синхронно виступили Росія, підтримувані нею сепаратисти, частина представників великого бізнесу та низка урядовців України.
Раніше волонтер припускав, що блокада може відбуватися з відома Банкової, і її мета – ослаблення впливу бізнесмена Ріната Ахметова.
Нещодавно повноважний представник Росії в контактній групі Борис Гризлов заявив, що Москва закликає Київ негайно вжити заходів щодо припинення транспортної та економічної блокади Донбасу. Він наголосив, що Мінські угоди передбачають, що Київ повинен надавати підтримку соціально-економічному розвитку Донбасу.
«Такі дії, фактично спрямовані на економічну і соціальну ізоляцію, неминуче ведуть до відповідних заходів. Хочу нагадати, що Донбас – не анклав і не острів. Ми не можемо допустити гуманітарної та соціально-економічної катастрофи на територіях, населення яких перевищує населення ряду європейських країн», – попередив Гризлов.
Силовий розгін чи «узаконення» блокади: що насправді сказав Аваков?
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков закликає уряд та Антитерористичний центр прийняти відповідні рішення щодо зняття блокади на Донбасі, які б силовики могли виконати.
«Звертаюся до народних депутатів: шановні колеги, відсиджуватися вже треба закінчувати, давайте приймемо закон, що кожен громадянин України має право перегороджувати залізничне полотно. Ви б хотіли такий закон? Такого закону немає і не буде. Тоді давайте дотримуватися тих законів, які є, і давайте дамо ті повноваження силовим органам, щоб відновити тут ситуацію», – наголосив Аваков на зустрічі урядовців та представників металургійної галузі.
«І я просив би керівників Антитерористичного центру… прийняти відповідне рішення, і ми це рішення забезпечимо», – пообіцяв міністр.
Тим часом один з координаторів блокади, депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв зауважив, що спроба силового розгону блокадників стане катастрофою для чинної влади.
Пізніше Аваков у соцмережах уточнив свою позицію. За його словами, уряду і АТЦ треба почати з унормування товарообігу між неокупованою та окупованою частинами України. Що ж до силового розгону блокувальників – Арсен Аваков наголосив, що «забезпечити порядок, вироблений АТЦ не означає іти з автоматами наперевіс проти мирних громадян».
«В Україні більше немає внутрішніх військ Януковича і «Беркуту» Захарченка, щоб застосовувати озброєний спецназ проти протестувальників», – стверджує Аваков. Раніше аналогічну позицію щодо блокади він озвучував на зустрічах з українськими блогерами.
Україна і сепаратисти: «блокада» стає взаємною
Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, лідери проросійських угруповань сепаратистів «ДНР» і «ЛНР», оголосили, що у відповідь на дії українських активістів вони з 1 березня починають свою блокаду.
«Тепер в Україні почалася блокада з боку «ДНР» і «ЛНР»... Ми не будемо продавати їм вугілля більше, нам не цікаво більше його продавати Україні», – повідомив Захарченко.
«1 березня буде називатися – «прощай, Україно!». Цією блокадою вона робила все, щоб змусити нас страждати. Але не ми потребуємо вугілля, металобрухту – це треба Україні. Це була велика помилка Порошенка», – зауважив Захарченко. І доручив своїм спільникам брати під контроль підприємства, що платять податки Україні.
«Це стосується всіх підприємств – і стадіонів, і готелів», – стверджує ватажок сепаратистів.
Інша представниця сепаратистів, заступник голови так званої «народної ради угруповання ДНР» Ольга Макеєва, говорить, що порядок зовнішнього управління над підприємствами що працюють за українськими законами, саме зараз погоджують.
Зі свого боку, позафракційний депутат та бізнесмен Сергій Тарута, який втратив контроль над своїми активами на непідконтрольній частині Донбасу ще у 2014 році, наголошує, що саме дії української сторони – і влади, і блокувальників – є однією з причин того, що сепаратисти вдаються до експропріації підприємств, яку вони називають націоналізацією.
«Не можна вважати винним у проблемі лише Кремль. Так, ми бачимо заяви Гризлова з чіткими сигналами: «Будете продовжувати блокувати – ми вам зробимо проблеми з націоналізацією. Націоналізація означає безумовну зупинку підприємств. Адже вони орієнтуються на експорт, а не на товари народного споживання. І можуть працювати лише в українському правовому полі», – уточнює Тарута.
Якщо ж нині підприємства дійсно зупиняться, то потім Україні доведеться їх відновлювати, і витрачати незрівнянно більше коштів, визнає бізнесмен і депутат.
Підприємства енергохолдингу ДТЕК, розташовані на тимчасово неконтрольованій українською владою території Донбасу, працювали і працюватимуть в рамках українського законодавства.
Про це повідомив генеральний директор енергохолдингу Максим Тимченко, передає «Інтерфакс-Україна».
«Компанія працювала, працює і буде продовжувати роботу виключно в рамках українського законодавства», – сказав він журналістам в Києві у вівторок.
За його словами, наразі підприємства Ріната Ахметова працюють в штатному режимі, жодних змін в частині їхнього управління не відбулося. Однак Тимченко підкреслив, що блокада є великим ударом по економіці країни як в частині енергетики, так і в частині металургії.
Однак частина українських медіа повідомляє, що озброєні люди таки заходять на підприємства української юрисдикції в ОРДЛО та перебирають контроль над ними.
Тим часом, у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб впевнені, що в разі «націоналізації» українських підприємств сепаратистами, вони будуть розграбовані.
Заступник міністра Георгій Тука згадує, що на початку фактичної українсько-російської війни на Донбасі частиною підприємств вже заволоділи сепаратисти, або ж російські військові підрозділи, які зрештою вивезли частину обладнання до Росії.
«Це може відбутися так, як вони (сепратисти) це робили до того – заходять озброєні люди, ставлять ультиматум, і керівництву залишається невеликий вибір: або погоджуватись, або тікати. Ситуація досить складна. Заради об’єктивності: українська влада намагалася припинити ці незаконні дії блокадників з першого дня, а не тільки після того, як пролунали погрози з боку Захарченка і Плотницького, тому це не варто пов’язувати одне з одним. До того ж, чинний уряд почав працювати не три роки тому, а лише дев’ять місяців тому, і з самого початку своєї роботи ми зіштовхнулись із блокадою, яку вчиняли сепаратисти і 45 днів Україна не отримувала жодного вагону вугілля, але нам вдалося зламати цю ситуацію. А зараз ми виявились в заручниках у власних громадян», – визнає Тука.
Заступник міністра змалював і можливі сценарії припинення блокади.
«З моєї точки зору, варто тих людей які приймають участь у цій акції, розділяти на три категорії: перша категорія – це організатори, безпосередньо депутати. Вони мають понести кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Я вважаю, що є також є невелика досить група тих, хто вже два роки «тусується» в Києві навколо Семена Семенченка, їх досить небагато – 15-20 осіб – до цих людей так само треба застосовувати діючі норми законодавства. Що стосується тих хлопців, які безпосередньо стоять на блок-постах і які реально захищали, ризикуючи своїм життям, нас з вами, – я вважаю, що з ними просто варто детально і щиро порозмовляти, пояснивши ситуацію, у якій перебуває зараз країна», – зазначив Тука.
Він переконаний, що такі дії правоохоронних органів та діалог із простими блокувальниками невдовзі принесуть результат. Раніше керівник МВС Арсен Аваков заявляв, що державі потрібно почати з мінімізації товарообігу з ОРДЛО, і після цього діалог з блокадниками не буде проблемою.
Ціль «націоналізації» по-сепаратистськи – через Ахметова тиснути на Київ
Суть заяв про націоналізацію українських активів на непідконтрольних районах Донбасу – це тиск на власників українських підприємств на окупованих територіях задля того, щоб вони, своєю чергою, тиснули на українську владу і вимагали поступок у діалозі з сепаратистами, припускає український військовий оглядач, редактор порталу «Цензор.нет» Юрій Бутусов.
«Якщо вони ці підприємства заберуть в бізнесмена Ріната Ахметова – то вони помруть, «ляжуть» миттєво. Адже у сепаратистів немає менеджменту для керівництва цими активами, немає інженерних кадрів для забезпечення роботи цих підприємств, а також – відсутні правові засади для зовнішньоекономічної діяльності. Фактично це є тиском на Ахметова», – визнає Бутусов.
Раніше журналіст на своїй сторінці у Facebook наголошував, що проблему блокади, яка за версією бойовиків, і спричинила намір перебрати собі управління заводами і шахтами, українській владі треба вирішувати діалогом та виразною стратегією поводження з окупованими територіями та з зовнішнім агресором, а не силовими кроками: адже в такому випадку суспільство ще більше підтримає блокаду і сприйматиме її як «третій Майдан».
Тим часом СБУ перехопила переговори ватажка сепаратистів Олександра Захарченка з одним із його підлеглих, який погоджував з ним текст заяви угруповання «ДНР» про так звану «блокаду України» та взяття під контроль українських підприємств в ОРДЛО. Захарченко уточнив, що сепаратисти припиняють рух товарів на неокуповані території та перебирають контроль над заводами і шахтами незалежно від того, зніме українська сторона блокаду, чи ні.
Зі свого боку, співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник нагадує, що взяти під свій контроль підприємства сепаратисти погрожують не вперше.
Мельник визнає, що сепаратистами керують з Кремля, і тому вони або відмовляються від ідеї експропріації, або реанімують її за бажанням Москви, коли цього потребує тиск на Україну.
Тим часом дехто з російських експертів говорить, що нинішні заяви сепаратистів про зовнішнє управління українськими підприємствами в ОРДЛО є нічим іншим, як етапом інтеграції окупованих територій до Росії.
Зокрема, російський політичний аналітик Олександр Морозов стверджує, що визнання Росією документів, виданих сепаратистами, так званих «паспортів ДНР та ЛНР», нинішні заяви сепаратистів про експропріацію підприємств і їхню переорієнтацію на російські ринки, а також виступи російських експертів і посадовців про те, що «Київ сам відмовляється від Донбасу» є етапами цілісної стратегії.
Наступним етапом, припускає аналітик, може стати надання українським громадянам, які мешкають в ОРДЛО, російських паспортів. Раніше Росія вдавалася до роздачі своїх паспортів у сепаратистських анклавах на території Грузії – в Абхазії та у Південній Осетії. Надання українцям російських паспортів також супроводжувало дії Кремля щодо анексії Криму у 2014 році.
