Майдан переламав її зону комфорту й перетворив життя на суцільну Революцію гідності – волонтерство і боротьбу за зміни в медицині. Ольга Кобевко, лікар-інфекціоніст, підпільно лікувала у Чернівцях поранених на київському Майдані, потім стала волонтером і часто працює медиком на передовій, поєднуючи це з основною роботою. Вона є депутатом Чернівецької обласної ради і найважчою своєю теперішньою боротьбою вважає зміни в медицині, щоб талановиті лікарі не виїжджали з України.
Майдан став зламом у її житті. Революція гідності для волонтерки Ольги Кобевко не завершилась, а триває у волонтерстві, бажанні змінити українську медицину й пріоритети чиновників.
Ми не допомогли людям, які все життя пили кров нашої нації, зрозуміти, що більш пріоритетними є твоя земля і твій народ. Думаю, що ця боротьба мусить продовжитися
«Майдан переламав усю країну, в позитивному сенсі. Ми отримали відчуття свідомості, відчуття відповідальності й потребу в боротьбі. От минуло три роки, і ми розуміємо, що без продовження тієї боротьби ми нічого не досягли, ми лише допомогли деяким людям змінити кольори. Але ми не допомогли людям, які все життя пили кров нашої нації, зрозуміти, що більш пріоритетними є твоя земля і твій народ. Думаю, що ця боротьба мусить тривати», – каже волонтерка Ольга Кобевко.
У нас усі хлопці називались «Василь – вогнепальне поранення», «Ігор-граната»
Рятували поранених на Майдані потайки, потім допомагали військовим на передовій
Лікар-інфекціоніст Ольга Кобевко, як тільки почались перші сутички у Києві, вирушила на чернівецький Майдан, де вона та інші медики потайки перев'язували рани майданівцям.
«Система охорони здоров’я була «підв’язана» із Партією регіонів. По всій країні в звичайних цивільних лікарнях чергували міліціонери, щоб когось знайти, хто був дотичний до подій на Майдані. Якщо були потрібні хірургічні втручання, багато хірургів робили це вдома. У нас навіть прізвищ не було, усі хлопці називались «Василь – вогнепальне поранення», «Ігор-граната», – розповідає Ольга.
Допомога на Майдані продовжилась у підтримці бійців на передовій
Тепер медики не працюють в бліндажах, тепер більше в госпіталях
Після Революції гідності Ольга більше не змогла повернутись до звичного життя й одразу вирушила у волонтерські вояжі. Перші поїздки на Донбас були влітку 2014-го. Волонтерка відвозила бійцям необхідні ліки та обмундирування, відтоді часто працює лікарем на передовій.
«Дуже важко було тоді їздити, бо не було інформації, ми не знали, куди їдемо, яка там територія. Тепер медики не працюють уже в бліндажах, тепер більше в госпіталях, уже в покращених умовах працюють. І забезпечення вже набагато змінилось, ми (волонтери) лише шукаємо специфічні речі, які складно знайти в Україні», – розповідає активістка.
Найважча боротьба – змінювати українську медицину
Найважча боротьба, каже вона, розпочалась у рідному місті, коли Ольга Кобевко почала активно змінювати медицину. Передусім Ольга хоче, щоб практикуючі лікарі працювали у гідних умовах і не виїжджали за кордон. Та для цього необхідно змінити світогляд чиновників. А це, виявляється, найскладніше.
«Від Майдану і з цілою війною ти розумієш – Майдан є боротьба проти системи Партії регіонів, війна – боротьба проти сепаратистів та російської агресії. А тут виходить, ніби українці, але боротьби проти своїх не може бути. Але українці, які просто не бачать своїм пріоритетом державу…от і все. Наша пряма боротьба для покращення медичної сфери. Дуже багато роботи… Немає зупинки, напевне, не знаю. Чи швидко ми це зможемо зробити? Просто пріоритет треба надати, щоб розвинути галузь, а не особисте збагачення», – говорить вона.
