Влада і бізнес: як Алієви реалізують в Азербайджані операцію «Престолонаслідування»

Дарія Алі-Заде

Скільки влади є у президента Азербайджану та його сім'ї? Що їм належить в республіці? «Настоящее время» аналізує активи правлячої сім'ї і те, навіщо президент призначив свою дружину на посаду другої людини в державі.

21 лютого президент Азербайджану Ільхам Алієв призначив свою дружину Мегрібан Алієву першим віце-президентом республіки. Вона і раніше незмінно була присутня на всіх важливих політичних і культурних заходах, але тепер перша леді стала другою людиною в керівництві країни.

Посада першого віце-президента з'явилася після внесення змін до Конституції у вересні за підсумками всенародного референдуму. Згідно з цими поправками, при достроковій відставці президента і до обрання нового його повноваження виконує перший віце-президент. Протягом цього терміну перший віце-президент має недоторканність. Але, що ще важливіше, отримує широкі політичні повноваження – наприклад, може представляти країну на найвищому рівні і укладати міжнародні договори.

Громадськість неоднозначно сприйняла нове призначення дружини Алієва: багато хто вважав його проявом непотизму і узурпацією влади.

«Починаючи з 1996 року в Азербайджані реалізується операція «Престолонаслідування» і вводиться самовладдя, – зауважує азербайджанський політолог Раміз Юнус. – Спочатку Ільхам Алієв, син президента став депутатом парламенту, потім його почали протягати в президенти Національного олімпійського комітету. І я думаю, що ви не здивуєтеся, якщо в Азербайджані найближчим часом відбудуться парламентські вибори, і 19-річний син Ільхама Алієва Гейдар Алієв-молодший також почне свій рух у владу».

«Це все робиться для того, щоб років за десять підготувати ґрунт для того, щоб ввести у владу Гейдара Алієва-мололодшого», – упевнений політолог.

Мегрібан Алієва – видатний представник родини Пашаєвих – одного з найбільш впливових і заможних кланів у країні. Після заміжжя перед Мегрібан відкрилися нові можливості. Про те, як вона ними скористалася, можна прочитати в доповідях Wikileaks і в «Панамському архіві». Це питання також вивчала Хадіджа Ісмаїлова – журналіст і автор численних розслідувань про корупцію у вищих ешелонах влади Азербайджану.

Після публікацій про сімейний бізнес президента Ісмаїлова провела за ґратами півтора роки і досі не може виїжджати з країни.

«Призначати власну дружину на нижчу позицію незаконно, – впевнена Ісмаїлова. – Але проблема є ще і з бізнес-діяльністю першої леді. Вона вже конфліктувала з її позицією як член парламенту. Конституція забороняє членам парламенту займатися бізнесом, а ім'я Мегрібан Алієвої було зазначено в документах офшорних компаній як секретаря та співвласника компаній, і про це були розслідування».

«Ситуація настільки абсурдна, що дуже важко пояснити це якось логічно. Тому що офіційно Азербайджан все ще є республікою, – підкреслює Ісмаїлова. – Хоча де-факто говорити про республіку в країні, в якій править певна родина, буде дуже важко».

Завдяки розслідуванням Ісмаїлової і витоку з «Панамського архіву», частина активів, якими володіють члени сім'ї Алієвих, стали надбанням громадськості. Але, можливо, ми ніколи не дізнаємося точних і повних даних про стан найбагатшої азербайджанської сім'ї.

Родині Алієвих в тій чи іншій формі належать щонайменше 26 офшорних компаній, зареєстрованих в Панамі та на Британських Віргінських островах. Згідно з банківськими документами «Паша-Банку», дочки президента Лейла і Арзу Алієви володіють компанією Pasha-Holding. Члени сім'ї також мають тісні стосунки з корпорацією Ata-Holding, якій належать великі частки в банківському, телекомунікаційному, гірничодобувному і нафтогазовому бізнесі.

Згідно з документами, Ata-Holding на 75 відсотків належить компаніям, в яких Лейла і Арзу Алієви числяться як керівники, а основний контроль належить Гейдару Алієву.

Родині президента також належать кілька банків, будівельних компаній, два з трьох найбільших мобільних операторів Азербайджану. Члени сім'ї також володіють 11 маєтками в Дубаї, а також нерухомістю в Лондоні, Парижі, чеських Карлових Варах, Москві, курортом «Шах-Даг» в Азербайджані і курортом в Чорногорії.

Їм належать кілька готелів і гірничодобувне підприємство Azerbaijan International Mineral Resources Operating Company.

****

Статки Алієвих різко контрастують зі станом справ в Азербайджані: поки правляча сім'я багатіє, країна переживає не кращі часи в економічному плані.

На початку січня на засіданні кабінету міністрів президент Ільхам Алієв, підбиваючи підсумки 2016 року, доповів про збільшення на 5 відсотків нафтового промислового виробництва і зростання в 2,5 відсотки в сільському господарстві Азербайджану. Створений, за його словами, прекрасний інвестиційний клімат дозволив залучити в країну іноземні інвестиції на суму 8 мільярдів доларів. І, незважаючи на всі труднощі і втрати (мається на увазі падіння цін на нафту – основне джерело доходів Азербайджану), країні, на думку Алієва, вдалося зберегти економічну стабільність. На початку 2017 року доходи від експорту нафти і зовсім почали рости.

Однак у 2016 році в зв'язку з різким падінням цін на нафту Азербайджан втратив чверть (25 відсотків) національного доходу і майже третину (28 відсотків) загального прибутку від ненафтової продукції. Основними напрямками експорту для Азербайджану завжди були країни пострадянського простору, які зараз теж переживають не найкращі часи: наприклад, торговий обіг між Азербайджаном і Білоруссю в 2016 скоротився більш ніж наполовину.

Незважаючи на кризу, Азербайджан готується прийняти IV Ісламські ігри солідарності: вони відбудуться в Баку в травні 2017 року. На їхнє проведення виділено близько 100 мільйонів доларів.

Попередній великий спортивний захід, Європейські ігри 2015 року обійшлися, за офіційними даними, в 1,2 мільярда доларів, але реально ця цифра може бути в рази вищою – спорудження одного тільки Олімпійського стадіону коштувало 600 мільйонів доларів.

Влітку в Баку вдруге відбудеться етап гонок «Формули-1». Невідомо, скільки країна заплатила за право приймати у себе найпрестижніший турнір, але вартість гоночної траси відома: 12 мільйонів доларів. Всі ці дорогі заходи повинні сприяти притоку туристів. І в 2016 році їхня кількість дійсно зросла на 12 відсотків.

При цьому, за даними Державного статистичного комітету, середня зарплата в Азербайджані станом на 1 січня 2017 року склала 499 манат (288 доларів). Це на 7 відсотків більше від минулорічного показника, але ціни на продукти харчування за минулий рік зросли на 14,5 відсотків – і це тільки за офіційними даними. За неофіційними – майже вдвічі. Це означає, що доходів азербайджанців сьогодні ледь вистачає на продукти і оплату комунальних рахунків, що призводить до зростання числа бідних.

Однак офіційна статистика стверджує: рівень бідності – 5 відсотків, і цей показник не змінюється вже кілька років.

****

Держнафтофонд Азербайджану (головна скарбничка країни) в лютому інвестував 100 мільйонів доларів у фонд Redwood Japan Logistics Fund II, який спеціалізується на розвитку логістики в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Влада розраховує на прибутковість на рівні 15 відсотків протягом 5-7 років.

За даними Палати з нагляду за фінансовими ринками, чисті збитки банків Азербайджану в 2016 році зросли в п'ять разів (930 мільйонів доларів). Значно знизилися на (21,6 відсотка) банківські вклади населення і виріс обсяг прострочених кредитів (822 мільйони доларів). За рік закрилися 10 банків.

У Баку активно йде знесення старого і будівництво нового житла. Згідно з рішенням кабінету міністрів, протягом найближчих чотирьох років будуть виселені 30 тисяч осіб, знесені 1000 житлових будинків і побудовані 18 тисяч нових квартир. До фінансування будівництва уряд має намір залучити приватних інвесторів, що сприятиме розвитку будівельного сектора і створить нові робочі місця.

Але економісти вважають, що при нинішній кризі і зниженні доходів простих людей, число охочих і, що важливіше, тих, хто має можливість купити нові квартири, буде невеликим, а пожвавлення будівельного сектора підштовхне інфляцію та зростання цін.

7 березня 2016 року Ільхам Алієв підписав розпорядження про помилування 148 осіб. Серед них – 14 відомих політв'язнів. У травні вийшла на свободу журналістка Хадіджа Ісмаїлова. У листопаді минулого року на відкритті засідання міжнародних медіаструктур в Баку Ільхам Алієв заявив, що свобода слова і свобода преси в країні забезпечена на сто відсотків.

Незважаючи на ці заяви, за ґратами залишаються понад 100 політичних в'язнів. Журналісти в Азербайджані розповідають про переслідування і залякування з боку влади. А торішня амністія відбулася лише після появи законодавчої ініціативи американського конгресмена Крістофера Сміта щодо введення візових санкцій проти високопоставлених азербайджанських чиновників, причетних до порушення прав людини, і членів їхніх сімей.

Матеріал повністю – на сайті спецпроекту «Настоящее время»