Понад 300 депутатів підписались під вимогою до генерального прокурора Юрія Луценка розслідувати обставини смерті в 1999 році лідера «Народного руху України», кандидата у президенти В’ячеслава Чорновола. Три роки тому Апеляційний суд повернув на дорозслідування справу про його загибель, утім, суттєвих зрушень відтоді не було. Син Тарас Чорновіл переконаний, що смерть батька – політичне вбивство. Від Юрія Луценка, каже, отримав запевнення, що Генеральна прокуратура займеться справою Чорновола, як тільки закінчить зі справами щодо екс-президента Віктора Януковича та Майдану.
«Три роки тому Апеляційний суд після перемоги Революції Гідності скасував закриття справи, і три роки нічого не розслідується. Саме відсутність покарання винних по вбивству Чорновола призвела до справи Гонгадзе, це призвело до безкарності виконавців і вбивства героїв Небесної Сотні», – сказав із парламентської трибуни депутат, заступник голови «Народного руху України» Віктор Кривенко.
Тому Кривенко з однодумцями організував збір підписів депутатів, аби закликати генерального прокурора Юрія Луценка взяти справу Чорновола під особистий контроль. Підписались понад 300 парламентарів.
Справа Чорновола – у Генеральній прокуратурі, проте «заморожена»
Екс-депутат Тарас Чорновіл вважає заяву представника «Народного руху» спробою попіаритись на пам’яті його загиблого батька В’ячеслава.
«Ті люди ні до мене, ні до кого не звернулись, навіть не дізнались, де ця справа, яка з нею ситуація – їм начхати», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
«Більше того, ініціатори цього належать до партії «Народний рух України», яка викинула з приміщення руху фонд В’ячеслава Чорновола. Пару людей вирішили попіаритись, ініціатори, а далі решта… Ну, хто не підпишеться?» – додає Тарас Чорновіл.
У січні 2014 року відбулось завершальне засідання Бориспільського суду, де винесли рішення закрити справу без винесення вироку, нагадує Тарас Чорновіл. Смерть В’ячеслава Чорновола суд тоді класифікував як нещасний випадок. Та вже у квітні Апеляційний суд відновив справу, її направили на розслідування до Генеральної прокуратури, і серед іншого – за статтею «Посягання на державного службовця», говорить Тарас Чорновіл.
«На жаль, Махніцький (генеральний прокурор у 2014 році – ред.) взагалі до цієї справи не долучився. Ярема (наступник Махніцького на посаді – ред.), порушуючи рішення суду, направив її до київської міліції, – розповідає Тарас Чорновіл. – Я зустрічався зі слідчим. Вони відновили справу, почали її розслідувати, і дійшли висновку, якого не могли не дійти: як вони можуть розслідувати не підслідну їм справу? Казав слідчий, що може розслідувати по аварії, а щодо цього уже все розслідувано».
Далі наступний генеральний прокурор Віктор Шокін перенаправив справу знову до Генеральної прокуратури, але її не відкрили наново, адже «було трохи не до неї», коментує Тарас Чорновіл. І оскільки тоді вже діяли нові процесуальні терміни (12 місяців) – справу «заморозили», інакше довелось би її остаточно закривати.
Із чинним генеральним прокурором Юрієм Луценком Тарас Чорновіл також зустрічався щодо справи свого батька:
«Він мені принаймні пообіцяв, що, коли вони зможуть сформувати нормальну слідчо-оперативну групу, справу буде відкрито і її доведуть до кінця – після того, коли найбільш нашумілі зараз справи по Януковичу і Майдану будуть зроблені. Таку позицію я маю від генерального прокурора».
«Це було політичне вбивство»
Із 1999 року, коли В’ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі на трасі поблизу Борисполя, його син Тарас не змінює позиції: це було політичне вбивство.
За офіційною версією, автомобіль Чорновола врізався в «КамАЗ» із причепом, який розвертався посеред шосе. Лідер «Народного руху України» і його водій Євген Павлов загинули на місці, прес-секретаря Чорновола Дмитра Понамарчука госпіталізували з важкими травмами. Та у тій ситуації було багато такого, що не сходиться з офіційною версією слідства, говорить Тарас Чорновіл.
Зокрема, експертиза засвідчила нехарактерні для нещасного випадку пошкодження машин та лінії зсуву на дорозі. Також уже на суді виявилось, що водій «КамАЗу» не відразу був на місці аварії.
«Він з’явився десь через півхвилини після того, його хтось виштовхав ззаду «КамАЗу». Тобто є взагалі підстави вважати, що цей Володимир Куделя, який був звичайним колгоспним шофером, не дуже вмілим, не зумів би так перекрити дорогу, що він не сидів за кермом «КамАЗу», – говорить Тарас Чорновіл.
Тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко наступного ранку після аварії, не чекаючи результатів експертизи, оголосив, що загибель В’ячеслава Чорновола – нещасний випадок. Справу порушили лише за статтею про порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі двох людей.
Далі версії слідства часто мінялись, говорить Тарас Чорновіл. Наприклад, спершу автівці В’ячеслава Чорновола приписали швидкість у 180 кілометрів на годину, потім показник змінився на 100-105 кілометрів на годину.
«Тобто швидкість, що достатня, щоб на будь-яку перешкоду зреагувати – крім тої, що одномоментно виникла», – говорить син загиблого.
Докази «зачищали» за часів Януковича – Голомша
Ці та інші обставини взяв до уваги колишній перший заступник Генерального прокурора Микола Голомша, який порушив справи проти правоохоронців через знищення речових доказів і фальсифікацію огляду місця події, та проти судово-медичного експерта, який підписався під висновком, а участі у розтині не брав.
«Вони ховали і знищили плівки, які відображали реальні події. Тоді це методично знищувалось. Я думаю, що «зачищали» за часів Януковича, коли у мене забрали справу, передали іншому заступнику. А тримали цю справу для політичного реноме», – говорить Голомша.
Окрім того, Микола Голомша був одним із тих, хто дотримувався версії, що В’ячеслава Чорновола добивали кастетом, адже на черепі були чотири характерні пошкодження.
«Нам не дали завершити ні цю справу, ні отруєння Ющенка, ні вбивство Івасюка – у мене було одномоментно забрано всі справи і перекинуто на іншого заступника прокурора, з донецького регіону. Тому я вважаю, що якщо зараз підійти до цього фундаментально і мати бажання розкривати, то можна розкрити», – говорить Голомша.
Водій «КамАЗу» Володимир Куделя так і не відбув покарання, а один із ключових свідків у справі загинув від отруєння, як встановила ексгумація тіла.
Зараз у справі про загибель В’ячеслава Чорновола 98 томів по 500-800 сторінок, проте матеріальних доказів майже не залишилось, та і свідків тих подій суттєво поменшало, говорить син загиблого Чорновола. Він сподівається, що після резонансних справ про екс-президента Януковича та злочини Майдану у Генеральній прокуратурі все ж зберуть слідчо-оперативну групу, яка врахує проігноровані раніше нюанси справи.
