Як в окупованому Криму знищують протитуберкульозні санаторії

У Криму після анексії півострова Росією знищуються протитуберкульозні санаторії. Установи, які сторіччя лікували, зокрема й важкі форми легеневого та кісткового туберкульозу, тепер перепрофільовані в сімейні санаторії, які пропонують лікування масажем і гірським кліматом. А ялтинський протитуберкульозний санаторій «Сосняк» в підконтрольному Росії уряді Криму й зовсім вирішили ліквідувати.

У Криму сьогодні діють близько десятка протитуберкульозних санаторіїв. Більшість з них є в управлінні Міністерства охорони здоров'я підконтрольного Росії уряду Криму, якому вони були передані після анексії півострова. Після цього в Криму завершилася епоха протитуберкульозного лікування.

У Криму покінчили з лікуванням туберкульозу

На те, що унікальні кримські санаторії втрачають свій профіль, ще минулого року звернула увагу кримська журналістка, керівник «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар, яка є авторкою низки розслідувань про незаконне відчуження територій кримських санаторіїв та їхню долю при різних кримських владах.

«Проблема з протитуберкульозними санаторіями в Криму не нова: ще до анексії їх намагалися прибрати до рук різні впливові люди. Однак після наших публікацій в українських ЗМІ Генпрокуратура України ще на чолі з Віктором Пшонкою розпорядилася провести тотальну перевірку використання державного майна і земельних ділянок, сотні гектарів вдалося повернути. Сьогодні, якщо ви зайдете на сайти відомих протитуберкульозних санаторіїв Криму на кшталт санаторію імені Боброва, то цього слова ‒ «протитуберкульозний» ‒ вже не знайдете. Більше того, відкрито вивішують списки платних послуг на зразок видалення молочних зубів. Якщо там і лікують від туберкульозу, то тільки за гроші», ‒ сказала вона в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Привабливість санаторіїв для різних комерційних структур зумовлена декількома простими факторами. Вони, як правило, розташовуються в мальовничих куточках півострова, у безпосередній близькості до моря, а деякі навіть мають прямий вихід до нього й власні пляжі.

До таких, наприклад, відноситься найстаріший в Криму протитуберкульозний санаторій імені Боброва. Він розташований на самому березі моря в старовинному парку в південно-східній частині Алупки, має свій пляж. Санаторій був відкритий в квітні 1902 року для дітей, які страждають ортопедичною патологією. Тут понад сто років лікували дітей з найскладнішими формами кісткового туберкульозу. «У Бобровці (в дитячому протитуберкульозному санаторії ‒ ред.) не лікують більше кістковий туберкульоз ‒ унікальні роботи, коли буквально близько 90% дітей, яких приносили на ношах, а звідти вони йшли своїми ніжками. Цього вже немає», ‒ відзначала Валентина Самар.

Лікування сонцем, сіллю і морем

Тепер санаторій імені Боброва представлений на своєму сайті як сімейний, який привертає відвідувачів не лікуванням, а здоровим харчуванням, виховними та розважальними програмами для дітей. Лікуватися тут пропонують кліматом. «Реліктовий маслиновий гай створює неповторний цілющий мікроклімат, що сприяє оздоровленню організму і благотворно впливає на органи дихання», ‒ ідеться на сайті санаторію.

Ще один приклад ‒ санаторій імені Чехова в Ялті, який був збудований у 1847-1907 роках. До анексії Росією українського Криму цей санаторій теж був протитуберкульозним. Зараз же на його сайті згадок про це немає. «Основні три корпуси санаторію і парк є архітектурно-історичними пам'ятками. Розташований санаторій в північно-західній частині міста на висоті 145 метрів над рівнем моря, в 20 хвилинах ходьби від центральної набережної Ялти. Основна частина території зайнята парком з реліктовими хвойними деревами, вік яких понад 100 років», ‒ розповідається на сайті установи.

Колишній протитуберкульозний санаторій «Передгірний» в Алупці тепер теж пропонує тільки загальнотерапевтичне лікування хронічних захворювань бронхів і легенів, а також лікування функціональних розладів нервової системи. Про свою медичну базу в санаторії пишуть так: інгаляції, фізіотерапевтичний кабінет, кабінети нетрадиційної терапії, за додаткову плату ‒ масаж, фіто- і аромотерапія.

Слово «протитуберкульозний» зберегли для дитячого санаторію «Алупка». Але, з огляду на послуги, які тут надають, туберкульоз в установі теж більше не лікують. Серед показань до лікування ‒ бронхіти, пневмонія, астма і трахеїт в стадії стійкої ремісії.

Пацієнтам із захворюваннями, при яких вони не здатні до самостійного пересування й потребують постійного спеціального догляду, лікування в санаторії протипоказане, йдеться на сайті. Ще одним «потужним» лікувальним фактором в санаторії називають купання дітей у морі.

З іншими санаторіями ситуація схожа. А ялтинський санаторій «Сосняк», який теж багато років спеціалізувався на протитуберкульозному лікуванні, і зовсім ліквідують за рішенням підконтрольного Росії уряду Криму.

«У європейських корівниках краще, ніж у цьому санаторії»

Санаторій «Сосняк» розташований у південнобережному селищі Схід (Велика Ялта) на висоті 320 метрів над рівнем моря. Тут багато років лікували туберкульоз та інші захворювання дихальних шляхів. Після анексії Росією півострова в санаторію виникли проблеми з пацієнтами. Працівники санаторію непублічно зізнаються, що 80-95% тих, хто отримували тут лікування, приїжджали з материкової України. Відповідно, після подій «кримської весни» їх потік припинився.

Підтверджує це і виконувач обов'язків головного лікаря санаторію Олександр Пілецький. За його словами, санаторій не працює за своїм профілем вже 1,5 року, оскільки «лікувати нікого й ні на чому». «Скоротилася кількість хворих на туберкульоз, тому що тепер санаторій орієнтований тільки на кримчан. По-друге, матеріально-технічна база настільки застаріла і зруйнувалася, що вона не дозволяє лікувати хворих. Підлоги дерев'яні, корпус будівлі руйнувався роками», ‒ стверджує він.

Проте причину, через яку санаторій ліквідується, Олександр Пілецький назвати відмовився. «Причина в тому, що санаторій ще чимось пов'язаний з Україною. Саме підприємство вже «російське», але там є проблеми, які я не хотів би коментувати. Я знав, що таке рішення буде ухвалене рано чи пізно. Адже ситуація в цьому санаторії жахлива. У європейських корівниках краще виглядає територія, ніж в цьому санаторії. Останній ремонт там був зроблений 1963 року. Так робити не можна було», ‒ стверджує він.

5 гектарів і 1000 пацієнтів

У той же час в Міністерстві охорони здоров'я України, якому цей санаторій належав до анексії Росією українського Криму, наводять іншу інформацію.

Заступник міністра охорони здоров'я України Оксана Сивак у відповідь на інформаційний запит Крим.Реалії повідомила, що в останній рік перед анексією Росією Криму на забезпечення санаторію з держбюджету України було виділено 5,2 мільйона гривень. Ці кошти були спрямовані в рамках програми лікування хворих на туберкульоз дітей та підлітків. За результатами 2013 року тут оздоровили понад 1000 пацієнтів з таким діагнозом, йдеться у відповіді МОЗ України.

За інформацією відомства, санаторій та його корпуси розташовані на земельній ділянці площею 5,6 гектара, які були надані йому в постійне користування для лікування і оздоровлення громадян ще 1998 року. Свою позицію щодо рішення про ліквідацію санаторію в МОЗ України формулюють витягом з закону про окуповані території: «Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами, їх посадовими особами на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створюють правових наслідків».

Замість лікування ‒ база для спортсменів

Проте де-факто протитуберкульозний санаторій найближчим часом очікує повне знищення. Після ліквідації «Сосняка» його приміщення будуть використовуватися за зовсім іншим призначенням, каже Олександр Пілецький. У приміщеннях санаторію планують створити базу реабілітації російських спортсменів всіх видів спорту, зокрема й паралімпійців. «Ця юрособа (санаторій «Сосняк» ‒ ред.) не просто ліквідується й викидається на смітник, а якраз навпаки. Тут планується створити спільне «приватно-державне підприємство» і відновити місце для відпочинку і оздоровлення людей. Це буде проект «приватно-державного партнерства» під егідою «Міністерства спорту Криму», ‒ говорить він.

Назвати інвестора Пілецький відмовився, але запевнив, що це «не знакова й не медійна особа, яка всім відома».

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії