Боснія і Генцеговина 23 лютого офіційно звернулася до Міжнародного суду,найвищого судового органу ООН, із запитом про перегляд рішення 2007 року, згідно з яким Сербія як держава не несе відповідальності за геноцид, вчинений під час війни в 1990-х роках.
Це звернення викликало різку реакцію боснійських сербів і Белграда. Також зі спільною заявою виступили посли великих держав, серед яких Росія та США. У цій заяві міститься заклик до всіх сторін у Боснії продовжувати діалог і уникнути посилення напруженості.
Багато офіційних осіб у Боснії виступали проти таких дій уряду, кажучи, що це може спровокувати нову політичну кризу в етнічно розділеній країні. Боснійські політики з числа етнічних сербів погрожують блокувати роботу федерального парламенту в Сараєві. Це може зупинити реформи, які мають на меті наблизити Боснію до Європейського союзу і забезпечити кредитування Міжнародного валютного фонду.
У липні 1995 року, під час Боснійської війни, сили боснійських сербів знищили понад вісім тисяч цивільних чоловіків і хлопців, босняків-мусульман в околицях боснійського міста Сребрениці. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії і Міжнародний суд, що діють під егідою ООН, визнали Сребреницьку різанину за акт геноциду. При цьому Міжнародний суд у своєму рішенні в лютому 2007 року звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид під час боснійської війни.
Боснія і Герцеговина рік тому, в лютому 2016-го, подала офіційну заявку на вступ до Євросоюзу. Ця країна підписала угоду про зближення відносин з Євросоюзом у 2008 році. Але її ратифікували лише у січні 2015 року, після того, як Німеччина і Велика Британія ініціювали розширення економічних зв’язків з цією країною.
Боснія і Герцеговина відстає від своїх балканських сусідів на шляху приєднання до Євросоюзу. Якщо її заявку ЄС і прийме, то їй все одно доведеться долати ще низку труднощів на шляху євроінтеграції.
Багато оглядачів вважають, що Боснія і Герцеговина навряд чи стане членом Євросоюзу до 2025 року.
