Цими днями три роки тому, коли Майдан прощався із Небесною сотнею, колишній президент Віктор Янукович залишив Київ, а потім втік до Росії. Відтоді він та його оточення є фігурантами кількох кримінальних проваджень. Серед обвинувачень – узурпація влади, доведення збройних сил до небоєздатності та державна зрада. Навесні нинішнього року збігає термін дії законодавчих норм, що дозволяють заочно розслідувати справи «сім’ї Януковича». Підозрювані можуть «вислизнути», заявив президент України Петро Порошенко і закликав депутатів підтримати законопроект, який стосується, зокрема, частини заочного правосуддя.
Щоб не «вислизнули» – так пояснив президент України Петро Порошенко необхідність ухвалення законопроекту про зміни до кримінально-процесуального кодексу, які стосуються, зокрема, заочного судочинства. Йдеться про так звані злочини «сім’ї Януковича».
«Це наше тверде і наполегливе прохання: цього тижня проголосувати закон, який дозволяє передати справу Януковича до суду», – сказав Порошенко.
Поспішити з ухваленням змін до закону звертався до народних депутатів і генеральний прокурор Юрій Луценко. Він пообіцяв: одразу після прийняття законопроекту висунути організаторам злочинів проти Майдану нові обвинувачення.
Зміни до закону потрібні, але їх треба допрацювати
У травні 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону, які стосуються заочного судочинства. Вони дозволяють заочно проводити слідство відносно осіб, які понад шість місяців перебувають у розшуку, ухиляючись від кримінального провадження чи підтверджено перебувають за кордоном. Ці зміни діють до 15 квітня цього року.
Втім, ці зміни, як зауважив керівник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, містять низку процедурних порушень через які Європейський суд з прав людини у майбутньому може скасувати рішення, винесене у процесі. Зокрема те, що ці зміни ухвалили на рік є однією з ознак вибірковості правосуддя, пояснює прокурор.
Ознака правової невизначеності як порушення верховенства права є однією з найбільш вагомих підстав, які Європейський суд використовує для того, щоб скасовувати вирокСергій Горбатюк
«Те, що прописано на рік, в законі самому не визначено, що має бути за цей рік. Справа має бути направлена суд, чи має бути вирок? Із закону це незрозуміло. Відтак є ознака правової невизначеності. Тобто настане 15 квітня, а справа в суді, що далі? Тобто ознака правової невизначеності як порушення верховенства права є однією з найбільш вагомих підстав, які Європейський суд використовує для того, щоб скасовувати вирок. Тобто загалом зміни потрібні, але вони мають бути удосконалені», – зазначає Горбатюк.
Також у законі відсутня обов’язкова норма про те, що особа, яка зможе довести, що не знала або не могла з об’єктивних причин прибути, то вона має право на перегляд вироку спочатку.
Натомість законопроект 5610, який має розглянути Верховна Рада, не усуває проблеми, а радше їх «розмиває». Тому він має бути допрацьований, зауважує Горбатюк.
Законопроект завдасть більше шкоди, аніж користі
Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук у свою чергу вважає, що текст нового законопроекту, який стосується частини заочного правосуддя, виписаний неякісно.
Його ухвалення, за словами експерта, додасть більше труднощів для громадян, аніж вирішить проблеми. Небезпечною експерт називає нову норму, яка надає слідству право оголосити особу в розшук, почати заочне провадження, якщо вона не з’явилася на слідчі дії. Відтак система наплодить тисячі кримінальних проваджень із заочним слідством хоча б через те, мільйони українців живуть не за місцем прописки.
Крім того, зауважив експерт, зміни до закону передбачають збільшення строків розслідування і тримання під вартою, що порушує положення Конституції, які забороняють звуження обсягів існуючих прав і свобод.
Треба зараз слідством займатися до 15 квітня, а не чекатиОлександр Банчук
«Треба зараз слідством займатися до 15 квітня, а не чекати. Тому що вже один раз шанс давали прокуратурі, коли призначали Луценка. Цей перехідний період на прохання генпрокурора і призначили. У генеральної прокуратури був рік, щоб це зробити. Зараз ці умови не стосуються цих справ («сім’ї Януковича» – ред.), вони стосуються всіх проваджень. Тому насправді цей закон не про Януковича та колишніх керівників держави», – зауважив Банчук.
Законопроект притягне Януковича до відповідальності
Одним із ініціаторів законопроекту 5610 є народний депутат «БПП» Микола Паламарчук. Він пояснює: збільшення максимально допустимих термінів тримання під вартою застосовуватиметься лише до особливо тяжких злочинів. За словами Паламарчука, це саме ті, які вчинив колишній президент Янукович та його спільники.
Паламарчук погоджується, що законопроект має вади, втім зазначає, що ще є час, аби їх виправити.
Цей закон потрібний для того, щоб завершити ті справи щодо тих тяжких злочинів, які скоїли Янукович і його банда, і притягнути до відповідальностіМикола Паламарчук
«Звичайно, закон має якісь вади. Але тут залежить від того, з якого боку дивитися. Звичайно, у кожному законі є позитив і негатив. Але цей закон потрібний для того, щоб завершити ті справи щодо тих тяжких злочинів, які скоїли Янукович і його банда, і притягнути до відповідальності», – пояснює Паламарчук.
Микола Паламарчук припускає, що відповідний законопроект Верховна Рада розгляне цього четверга.
Якщо дію норм не продовжити, на справі Януковича можна буде поставити «хрест»
Кожна країна сама вирішує чи запроваджувати інститути заочного правосуддя, наскільки широко та відносно яких злочинів їх застосовувати, наголошує юрист-міжнародник Борис Бабін.
Процедура заочного засудження не порушує міжнародні стандарти правосуддя та права людини, якщо підозрюваний знає про провадження, однак ухиляється від участі у кримінальному проваджені.
«У цьому конкретному випадку, на мою думку, обвинувачений (Янукович – ред.) зайняв доволі глупу позицію, бо фактично він співпрацює зі слідством і судом. Його адвокати беруть участь у справі, тобто він визнає цю юрисдикцію, визнає цей процес, і потім за таких умов комусь розповідати, що це було несправедливо, що це було обмеження його процесуальних прав, буде дуже важко», – каже Бабін.
Якщо ж термін дії закону буде вичерпаний, а вироку не буде – це поставить «хрест» на справі.
Найгірша ситуація для обвинувачення – немає судового вироку, процес судовий іде, закон втратив силу, тоді це все припиняєтьсяБорис Бабін
«Найгірша ситуація для обвинувачення – немає судового вироку, процес судовий іде, закон втратив силу, тоді це все припиняється. Якщо вирок буде схвалений судом першої інстанції на момент до 15 квітня, то далі апеляція і касація вже можуть відбуватися без дії закону, бо він діяв на момент схвалення рішення», – каже Бабін.
Механізм заочного правосуддя експерт вважає ефективним, оскільки завдання правосуддя не лише домогтися покарання конкретної людини, а й встановити істину й забезпечити захист прав потерпілих.
«Нам папірців замало» – юрист
Натомість юрист родин Небесної сотні Віталій Титич наголошує, що родини загиблих очікують не лише судових рішень, а й реального покарання винних у вбивствах, зокрема колишнього президента Віктора Януковича.
Ми зацікавлені мати не просто папірець, на якому буде декларативно написано, що він винний і він відповідає за це, а мати реальний вирокВіталій Титич
«Представляючи потерпілих у кримінальних провадженнях, в яких Янукович розглядається обвинуваченням як організатор злочинів, зокрема якщо мова йде про терористичний акт 20 лютого, то ми зацікавлені мати не просто папірець, на якому буде декларативно написано, що він винний і він відповідає за це, а мати реальний вирок ухвалений незалежним судом відповідно до процедур, які будуть визнані в усіх міжнародних юрисдикціях. І ми зможемо виконати це рішення в тій частині, щоб притягнути його до відповідальності та вжити заходів щодо покриття збитків потерпілим», – зазначає Титич.
Заочне судочинство у розслідуванні особливо тяжких злочинів, як це відбувається в Україні, є унікальним для Європи явищем. Відтак процедуру треба виписати дуже чітко, аби потім вирок не можна було оскаржити, резюмує експерт.
