Ірина Кононенко
Алла Степанівна щовечора переглядає старі фотографії з сином Олегом. Одна з них зроблена півроку тому. На ній киянин Олег в залі суду в Московської області. До Росії він їхав на роботу в інтернет-магазин.
«Потрібен експедитор-фасувальник товару, зарплата. Батько побачив в метро. Приніс папірець, зацікавив сина. Це фірма – інтернет-магазин побутової техніки, вони розвозять техніку по Москві, тобто все нормально. Все сталося буквально за кілька днів. Я хотіла передзвонити, якось відмовити, поговорити ... я передзвонюю, а телефон відключений. Все. Зв'язку немає», – розповідає Алла Попова.
Роботодавці забрали у Олега телефон і документи. А замість обіцяної роботи експедитором хлопець почав перевозити наркотики.
«МЗС стверджує, що вже 1850 громадян України були засуджені з 2014-го до 2016 року за 228 статтею. Зрозуміло, що не всі з них є жертвами цієї схеми. Хто з них згодом буде визнаний жертвою торгівлі людьми – це інше питання», – говорить координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка провела журналістське розслідування, виявивши кілька сотень випадків затримання або вже засудження громадян України за звинуваченнями у розповсюдженні наркотиків.
Після публікації розслідування «Кур’єром до країни агресора» на Радіо Свобода у жовтні Марію почали знаходити нові люди, чиї рідні потрапили у таку схему.
За такою ж схемою, як Олег, в трудове рабство потрапив і син Ірини Куприненко. Поки що хлопець перебуває в слідчому ізоляторі в Росії, але врятувати його від в'язниці практично неможливо.
Адвоката у нас немає. Востаннє ми з ним виходили на зв'язок в жовтні. Його однозначно посадятьІрина Куприненко
«Адвоката у нас немає. Востаннє ми з ним виходили на зв'язок в жовтні. Він, кажуть, переїхав до Москви, але так як узяв цю справу, він нам сказав, що це справа, змінити там що-небудь, не можна. Його однозначно посадять», – говорить Ірина.
Нещодавно поліція розкрила схему вербування наркокур'єрів. Заарештували чотирьох організаторів. За словами правоохоронних органів, злочинне угруповання працювало в Україні понад рік.
Однак в Міністерстві внутрішніх справ кажуть, що складно довести те, що українці не знали, що в Росії будуть працювати наркокур'єрами. Тому, зазначають слідчі, розраховувати на те, що їх випустять на волю, не варто.
«Для цього особа, яка обвинувачується, має довести, що робила це не з корисливих мотивів, не за гроші. Українська держава може попросити про їхню екстрадицію до України, щоб вони відсиджували свої терміни на території України. Однак це досить складна процедура. Не факт, що Росія на це погодиться», – говорить радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
За даними міжнародної організації з міграції, найчастіше в трудове рабство потрапляють в Росії громадяни України (50 відсотків заробітчан), Польщі (14 відсотків), Туреччини (11 відсотків).
Люди не завжди розуміють, що потрапили в трудове рабство. Але коли їм не платять зарплату, наприклад, то вони навіть не підозрюють, що це теж називається «трудове рабство»Анна Саєнко
«Проблема в тому, що люди не завжди розуміють, що потрапили в трудове рабство. У таких випадках, як з наркотиками або коли над ними починають знущатися. Але коли їм не платять зарплату, наприклад, то вони навіть не підозрюють, що це теж називається «трудове рабство», – відзначає юрист Анна Саєнко. За її словами, українці погоджуються на будь-які умови працевлаштування.
І навіть знаючи про проблему трудового рабства, більш ніж половина гастарбайтерів все одно не перевіряють роботодавця, не підписують з ним трудовий договір і не залишають свої контакти родичам. Тому з кожним роком постраждалих стає тільки більше.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
