«Велика кількість моїх колег не хотіли голосувати за «приєднання» Криму» – екс-депутат Держдуми

Олександр Шевченко

Денис Вороненков – колишній член Комуністичної партії Російської Федерації, який, зокрема, голосував за «приєднання» Криму до Росії, щоправда, стверджував, це зробили його колеги-депутати, використовуючи його картку, але у 2014 році російський депутат відкрито підтримував і радів анексії Криму. Наприкінці минулого року Вороненков із дружиною Марією Максаковою, колишньою депутаткою від «Єдиної Росії», переїхав в Україну, де він у грудні отримав громадянство через наявність родичів на Херсонщині. Після цього він почав робити одну за одною заяви, що суперечать його колишнім переконанням. Зокрема, він переконує, що анексія Криму Росією «була помилкою, яку треба виправляти», і це викликало шквал критики його персони у Росії. Вороненков стверджує, що тікати з країни його змусило переслідування з боку російських спецслужб – в Росії його оголосили у загальнодержавний розшук. Радіо Свобода розпитало Вороненкова про його політичне минуле, чим були мотивовані його рішення, та про те, яким є політичний істеблішмент Росії зсередини.

– В Росії Ви займалися політикою. Чи є у Вас якісь політичні амбіції в Україні вже як у громадянина України?

– По-перше, відповідно до закону, я маю мати ценз осілості 5 років проживання в Україні, щоб мати право балотуватися. Тому мої політичні амбіції поки що передчасні. Можливо, життя складеться так, що доведеться займатися політикою.

– Поки що Ви про це не думали?

– Поки ні. Скажу чесно, у мене немає такого бажання. Я – системна людина, звик працювати у команді. Для мене важливо одразу бачити результат, а політика – це трохи інша справа.

– Як людина, яка голосувала за «приєднання» Криму до Росії, чи відчуваєте Ви відповідальність? І чи збираєтеся допомагати у врегулюванні цього конфлікту вже як громадянин України?

– Я це і роблю. Я сказав, що це – велика помилка, яку треба виправляти. Але треба розуміти російські реалії, аби вчиняти певні дії. Я прекрасно розумів, що мій голос міг накоїти там. В Україні ніхто і ніколи не дізнався б, хто такий Денис Вороненков.

– А чому Іллі Пономарьову вдалося?

– Ілля вже був у відкритій опозиції до влади, на відміну від мене. Він розумів, що вже проминув точку біфуркації. Він міг йти у відкриту конфронтацію. На той момент він вже був широко відомий і за межами України. З ним не можна було б вчинити так, як можна було б, наприклад, зі мною. Якби я проголосував проти, я думаю, мене негайно позбавили б недоторканності, мене б арештували і так далі. Те саме стосувалося б і моєї родини.

– А чому Ви не були відкритим опозиціонером? Ви не встигли чи не планували?

– Я бачив, що в Росії це абсолютно нічого не дасть. Тільки зсередини системи ти можеш якось діяти, маючи владні і розпорядчі повноваження. Якщо ти їх не маєш, ти нічого не можеш вдіяти. Ти викликаєш вогонь на себе, однак коефіцієнт корисної дії від цього дорівнюватиме нулю.

– А що Ви робили?

– Я робив багато чого. Я був в опозиції до багатьох рішень, намагався їм протидіяти.

– Конкретно у випадку голосування за «приєднання» Криму у Вас не було можливості голосувати проти?

– Велика кількість моїх колег не хотіли голосувати за «приєднання» Криму. Дійсно велика кількість. Як бачите, знайшли аргументи для кожного. І Ілля залишився один. Він навіть не підозрював, що так станеться. І він був переляканий, коли лишився один. Недооцінювати роботу адміністрації президента в Росії не можна.

Ніколи в історії Росії такого не було, щоб президент Путін викликав 5 звільнених губернаторів, сказав їм, що задоволений їхньою роботою і нагородив усіх орденами. Ви розумієте, що це означало? Він їм сказав: «Хлопці, не здумайте бігти, збав Боже, в Україну, як Вороненков. Усе нормально, вас переслідувати не будуть і саджати у в’язницю». А раніше завжди, коли знімали губернатора, одразу шили справу, а потім ще й на дружину, і врешті-решт саджали за грати. Тобто я зробив дещо позитивне. Зараз вони задумались про те, що треба не розтоптувати людей і саджати.

Зараз у Росії кожен третій чоловік у віці від 20 до 60 років або сидів у в’язниці, або притягувався до кримінальної відповідальності. Влада використовує найдешевший метод – усіх перетворювати на злочинців.

– Якщо дійсно багато хто був проти «приєднання» Криму, чи можна говорити про руйнацію істеблішменту? Чи можна очікувати бунту?

– Звичайно. Цей істеблішмент неоднорідний. Я завжди кажу, що це колос на глиняних ногах. Усі живуть у системі подвійних стандартів: кажуть одне, думають друге, а роблять третє. Усі без винятку. Це система, побудована на брехні. Зараз Росія повторює ті самі помилки Радянського Союзу. Така система не може довго існувати. З імперською політикою, політикою агресії, залякування. Відбувається варварським чином.

Усі країни світу припинили захоплювати території у ХІХ сторіччі. Раніше захоплювали чужі території, щоб викачати звідти ресурси і людей. І тільки Росія захоплює Крим і починає на шкоду усій решті регіонів вкачувати туди божевільні суми.

У моїй рідній Нижньогородській області складається враження, що Друга світова завершилася нещодавно, але туди гроші не виділяють. Мені здається, те, що відбувається у Росії, не подобається дуже багатьом людям.

Колишній депутат Державної Думи Росії Денис Вороненков, який отримав українське громадянство, надав цінні показання для слідства у справі про держзраду екс-президента України Віктора Януковича, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко і зазначив, що голосуванню Вороненкова за анексію Криму нададуть оцінку.

Слідчий комітет Росії оголосив у федеральний розшук Дениса Вороненкова. У Росії йому заочно інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах – рейдерське захоплення в 2011 році будівлі в центрі Москви вартістю в п’ять мільйонів доларів.