Прага – Чеська Республіка підтримує Україну й проведення реформ в Україні. Особливо велика надія сьогодні лягає на плечі молодого покоління, яке виступає активно і має нові плани у трансформуванні українського суспільства, вважає заступник міністра закордонних справ Чеської Республіки Якуб Дюрр, який наприкінці грудня минулого року відвідав Україну.
Що я бачив і пережив, – це низка гарних, оптимістичних відкриттів, які мене переконали в тому, що шлях, який обрала Україна, є правильним
Як розповів Радіо Свобода Якуб Дюрр, найсильніше враження в нього саме від зустрічей з молоддю, людьми у Києві: «Це були саме зустрічі з людьми. Звичайно, це непросто, коли приїжджає дипломат чи інший урядовець, йому в посольстві все підготують, і ця картинка не завжди мусить бути правдивою. Але те, що я бачив і пережив, – це низка гарних, оптимістичних відкриттів, які мене переконали в тому, що шлях, який обрала Україна, є правильним, що завжди існують способи вирішення проблем. Це якраз були зустрічі з молодими людьми, молодими європейськими політиками, студентами, представниками громадських організацій. Моє кінцеве враження справді було добрим.
Востаннє я був в Україні в 1998 році, тоді це була зовсім інша країна, ніж та, яку я побачив зараз, у 2016 році
Востаннє я був в Україні в 1998 році, тоді це була зовсім інша країна, ніж та, яку я побачив зараз, у 2016 році.
– В Україні цими днями відзначають треті роковини Майдану. Як Ви оцінюєте Майдан у найновішій історії України?
Потрібно знову і знову повторювати, що ці події мали глибоке коріння і мають глибоке значення для сучасності
– Передусім, потрібно сказати, що це було варто зробити, що Майдан дає сенс і є тим, до чого потрібно повертатися знову і знову. Ці події не відбулися тому, що це була меншина людей, яка чогось прагнула. Потрібно знову й знову повторювати, що ці події мали глибоке коріння і мають глибоке значення для сучасності. Так само, як багато чехів і людей у Центральній Європі часом забувають про те, що сталось у нас у 1989 році, що ми повинні були домовлятись і про трансформацію, про зміни в суспільстві. Це принципово, щоб у Києві, у всіх регіонах України знову й знову говорили про те, що й чому нині діється в Україні, в політиці, економіці, в суспільному розвитку.
– За ситуації, яка склалась на сході України, коли гинуть українські вояки, чи є сенс далі наполягати на виконанні мінських домовленостей? Зрештою, вже лунають голоси, що Мінські угоди себе не виправдали.
Тобто «Мінськ» не може бути мертвим, тому що ми нічого іншого, ніж «Мінськ», не маємо
– Для Європи це не так. Це означає, що Мінські угоди є тим єдиним, що ми сьогодні маємо, що є основою майбутнього сценарію. Тобто ми в Європі, коли говоримо про Донецьк, Донбас, коли мова йде про конфлікт в Україні, ми повертаємось до тієї первісної домовленості в Мінську. Ми трохи з напруженням стежимо за переговорами, чи є там якийсь прогрес. Ми стежимо з напруженням, чи в Києві і Москві якась із цих домовленостей далі посуне події. Ми постійно до цього повертаємось. І в Європейському союзі недавно говорили про Україну як про головну тему переговорів. Саме ескалація збройного конфлікту на сході України знову була нашою темою. Тобто «Мінськ» не може бути мертвим, тому що ми нічого іншого, ніж «Мінськ», не маємо.
– В останній час із деяких країн–членів Європейського союзу лунають голоси про потребу скасувати санкції щодо Росії. Якої Ви думки про санкції, чи на часі говорити про їхню недієвість?
Ми знаємо, чому ці санкції мають далі діяти, і знаємо, що потрібно дотримуватись єдності
– Ми в Європейському союзі, на щастя, все ще єдині і постійно дотримуємось думки, чому ми ці санкції запровадили. Ми знаємо, чому ці санкції мають далі діяти, і знаємо, що потрібно дотримуватись єдності. Поки що немає жодної країни-члена ЄС, яка б цю інтерпретацію порушила. Дехто думає, що можна приєднатись до тих, хто б це запропонував чи зробив, але в планах нічого такого немає. Ми такого не плануємо і цього не хочемо. Також ми побачимо, чи наш головний стратегічний партнер – а це Вашингтон – чи буде він продовжувати політику свого попередника, чи Вашингтон буде дотримуватись тієї самої лінії і позиції, що й ми.
– Пане Дюрр, яким Ви бачите вихід із конфлікту на Донбасі, чи існують інші шляхи, крім дипломатичного?
Дипломатичний шлях – єдине вирішення. У всій післявоєнній Європі ніколи не було нічого, що було б кращим ніж те, що спільно всі домовляються. Ми однозначно засуджуємо насильство, яке чиниться
– Дипломатичний шлях – єдине вирішення. У всій післявоєнній Європі ніколи не було нічого, що було б кращим ніж те, що спільно всі домовляються. Ми однозначно засуджуємо насильство, яке чиниться.
– Що потрібно зробити Україні, щоб вона була такою ж успішною на шляху реформ, як це вдалось свого часу в Чехії?
– Це повинно стати переконанням значної частини суспільства, не тільки еліт, а більшості політичних партій, представлених у парламенті, що існує спільна мета, спільні цінності й спільний національний інтерес, який потрібно реалізувати. Це нам у Чеській Республіці й ширше - в Центральній Європі після 1989 року довго вдавалось проводити. Можливо, й далі, в порівнянні з іншими країнами, нам це вдається. У нас тоді була чітка мета, хоча й проблем будо багато.
Для мене одна з найцікавіших зустрічей, яка недавно відбулась в Києві, була зустріч з молодими експертами з групи реформ. Для нас як адвокатів демократичної України важливо, що цей пакет реформ вдається реалізувати
Для мене одна з найцікавіших зустрічей, яка недавно відбулась у Києві, була зустріч з молодими експертами з групи реформ. Це були не тільки молоді люди. Були це представники недержавних організацій, доволі реформаторськи орієнтовані. Цей їхній спосіб аналізів і студій, дебати, які вони проводять, є принциповими для того, щоб надихнути українські політичні партії, політичну сферу, але також для того, щоб підштовхнути робити конкретні кроки. Для нас важливо, що цей пакет реформ вдається реалізувати, ми як адвокати демократичної України, країни, яка прагне стабільної України, ми будемо пояснювати нашим західним партнерам, багатьом країнам ЄС, що це саме той горизонт, на який ці реформи орієнтуються і йдуть у правильному напрямку. Тобто потрібно мати чіткий план, чітку візію і потрібно, щоб це мало загальнонародну згоду.
– Чим може допомогти Чеська Республіка Україні в цю тяжку пору російсько-української війни?
Потрібно продовжувати надавати допомогу Україні, є конкретні фінансові засоби, і вони не малі. Є у нас визначені конкретні пріоритетні ділянки, в яких насамперед Чеська Республіка надає допомогу Україні
– Мова не лише про цей конфлікт, а в цілому, що ми говоримо й робимо, починаючи від 2013-2014 року. Є конкретна підтримка конкретних проектів на Сході України і в цілій Україні. Я радий, що зараз у Міністерстві закордонних справ ми почали працювати над державними програмами, сподіваємось, що наш уряд їх схвалить. Потрібно продовжувати надавати допомогу Україні, є конкретні фінансові засоби, і вони не малі. Є у нас визначені конкретні пріоритетні галузі, в яких насамперед Чеська Республіка надає допомогу Україні. Наприклад, ми одна з найактивніших країн у наданні допомоги в царині школи і освіти, і в цьому будемо продовжувати роботу. Ця програма визначає роботу не тільки на цей рік, але і на 2018 рік. Але є й інша робота. Ми в контакті з організацією «Людина у скруті» та іншими неприбутковими гуманітарними організаціями, які все ще активно працюють у східній Україні.
– Міністри закордонних справ уже давно не відвідували – чеський Україну, український – Чеську Республіку. У чому причина, чи є в планах міністра Чехії візит в Україну?
Наш міністр був в Україні кілька разів упродовж того важливого періоду – Майдану, був він в Україні, напевно, п’ять разів
– Гадаю, що пани міністри зустрічались у Брюсселі під час багатосторонніх зустрічей, також під час Вишеградських зустрічей чи в рамках програми «Східного партнерства». Ми мали честь головувати у «Вишеградській четвірці» до червня минулого року і Україна для нас була важливою й пріоритетною країною. Спільний візит міністрів Вишеградської групи до Києва запланований і напевно він відбудеться. Відбуваються також інші зустрічі. Наш міністр був в Україні кілька разів упродовж того важливого періоду – Майдану, був він в Україні, напевно, п’ять разів.
