Дніпро – На Дніпропетровщині добігає кінця судовий розгляд першої в Україні справи щодо відповідальності високопосадовця за загибель військових. У службовому недбальстві звинувачують генерала Віктора Назарова – в справі про збитий сепаратистами Іл-76 і загибель 49 військовослужбовців. Офіцери оперативних командувань «Схід» і «Захід» та інших підрозділів заявляють, що провина генерала в цій справі не доведена і наполягають: офіцера не можна судити за людські втрати, це «неприпустимий прецедент» в Україні. Водночас родичі загиблих та їхні адвокати обурені такими заявами і називають їх «тиском на суд». Експерти ж зауважують, що 8 років ув’язнення за службове недбальство, що призвело до загибелі літака й майже півсотні бійців, на чому наполягає прокуратура, – це «цілком реальний строк».
У Павлограді на Дніпропетровщині вже понад півроку триває суд у справі про загибель 49-ти українських військових у збитому озброєними сепаратистами літаку Іл-76. На лаві підсудних – одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу – недбалому ставленні до служби, що призвело до тяжких наслідків. Наступне судове засідання може стати вирішальним: очікується, що на ньому суд оголосить вердикт.
Відкриту заяву на захист генерал-майора Віктора Назарова підписало понад 200 офіцерів оперативного командування «Схід», їх підтримали колеги з оперативного командування «Захід», а також співробітники кількох військкоматів. Військові заявили: генерала не можна судити за «втрати», адже за такою логікою під суд підпадають всі командири, в чиїх підрозділах були загиблі.
«Було ухвалене єдино правильне рішення»
За словами одного з підписантів заяви, представника ОК «Схід», полковника Володимира Карпенка, генералу Назарову інкримінують те, що він не врахував інформацію про наявність ПЗРК у бойовиків, однак, за матеріалами справи, ця інформація йому «не була належним чином доведена». На думку військового, частково винен в трагедії сам екіпаж збитого літака: попри інструкцію, при заходів на посадку не вимкнув вогні.
«Згідно з матеріалами справи, загиблий борт не побачив злітно-посадкову смугу через відмову генератора, що живив її освітлення. Екіпаж ухвалив рішення заходити на друге коло за стандартною схемою посадки та увімкнув посадкові вогні, після чого був атакований з ПЗРК та великокаліберної автоматичної зброї. Наразі на лаві підсудних знаходиться генерал Назаров якого судять за те, що він на посаді начальника Штабу антитерористичної операції не зберіг 49 життів. І на лаві підсудних знаходиться він, а не ті, хто вчинив цей терористичний акт. За такою логікою можна судити будь-якого командира, чий підрозділ зазнав втрат під час бойових дій. Це неприпустимий прецедент у країні, що зазнала військової агресії і боронить свою свободу і незалежність. Судити командира можна і треба за зраду чи боягузтво у бою. Судити командира за служіння і захист Батьківщини – неприпустимо», – цитує полковник Володимир Карпенко текст заяви і додає особисту думку.
Попередні 18 успішних перевезень літаками тільки підтверджували доцільність саме такого варіанту перекидання десантної ротиВолодимир Карпенко
«Абсолютно адекватно обстановці, яка склалась, було ухвалене єдино правильне рішення щодо перекидання додаткових сил, зброї, боєприпасів, продуктів харчування в аеропорт саме повітряним транспортом. Попередні 18 успішних перевезень літаками тільки підтверджували доцільність саме такого варіанту перекидання десантної роти», – каже він.
«Втрати через недбальство командування не можна назнавати бойовими втратами»
Родичі загиблих та їхні представники в суді обурені такими заявами військових.
Сестра загиблого в Іл-76 десантника Іллі Гайдука Іляна на своїй сторінці у Facebook розмістила такий допис:
Шановне панство, що сидить у військоматах,
У теплому кріслі, в теплесеньких хатах,
А ви були ось там на передовій,
У тому пеклі і кодлі ворожих змій?..
Правозахисник, адвокат 41 потерпілого Віталій Погосян зауважує: жоден з офіцерів, які поставили підписи під заявою на захист Віктора Назарова, не є учасниками судового процесу й не знайомі належним чином з матеріалами справи. Він називає їхні слова «спробою тиску на суд», а також наголошує: бойові втрати, про які говорять офіцери, – це втрати безпосереднього на лінії зіткнення, і це не те саме, що загибель військових через безвідповідальний наказ.
Жоден офіцер, думаю, не робив би таких заяв без вказівки «згори». Я вважаю, що це тиск на судВіталій Погосян
«Якщо подивитись на цю заяву, вона повністю повторює те, що говорив Назаров та його захист в ході судових дебатів. Оці офіцери, які поставили підписи під заявами, абсолютно не володіють матеріалами справи. Вони пишуть про те, що літак не зміг приземлитись з першого разу й пішов на друге коло. Нічого такого не було, цього немає в матеріалах справи – не знаю, звідки вони це взяли. Йде перекручування фактів. Навіть якщо вони дивились судовий розгляд цієї справи по телевізору, були трансляції, то були засідання, яких вони не могли бачити, – там ми розглядали секретні документи, де є інформація не для загального розгляду. Тим паче, вони не є спеціалістами в галузі права, аби давати оцінку. Жоден офіцер, думаю, не робив би таких заяв без вказівки «згори». Я вважаю, що це тиск на суд. У нас ступінь провини встановлює суд, а не якісь збори офіцерів… Є бойові втрати, які отримуються в ході бойового зіткнення. Тут ми говоримо про інше: не була забезпечена безпека приземлення літака, не була направлена розвідка. Втрати через недбальство командування не можна назнавати бойовими втратами», – сказав у коментарі Радіо Свобода Віталій Погосян.
Експерт з військових та без пекових питань, професор Київського національного університету імені Шевченка Григорій Перепелиця зазначає: 8 років ув’язнення за службове недбальство, що призвело до загибелі літака й майже півсотні військових, якого вимагає військова прокуратура для обвинуваченого генерала, – це «цілком реальний строк», однак за умови оголошення в Україні стану війни, а не АТО, покарання могло б бути іншим – більш суворим. Водночас він не вважає, що заяви офіцерів на захист колеги є тиском на суд, адже, на його думку, вони мають право на публічне висловлення власної думки.
Питання в тому, що у нас не зрозуміло що: чи то війна, чи то АТО. Який юридичний формат відповідальності воєначальників у цій ситуації?Григорій Перепелиця
«Питання в тому, що у нас не зрозуміло що: чи то війна, чи то АТО. Який юридичний формат відповідальності воєначальників у цій ситуації? Якщо б у нас був оголошений воєнний стан і ми визнали б себе в стані війни, було б простіше, є воєнне законодавство. Діють інші норми кримінальної відповідальності. В такій ситуації справу б розслідувала військова прокуратура і передавала б до військового трибуналу, який би визначав: ця недбалість, некомпетентність і так далі є злочинною чи ні, яка відповідальність. І ця відповідальність аж до страти. За досвідом Другої світової війни, воєначальників страчували, адже в період війни відповідальність воєначальників, посадовців підвищується. Із практики. Пам’ятаєте загибель 80 людей під час падіння літака на аеродромі (у липні 2002 року під час авіашоу на військовому аеродромі Скнилів внаслідок падіння літака СУ-27 загинули 77 людей, в тому числі 28 дітей – ред.)? Були засуджені тільки пілоти. А начальство, яке давало накази, – ні», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Григорій Перепелиця.
Рішення суду, припускають експерти, може бути оголошене не раніше, як за тиждень.
14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули.
