Брюссель – Називати речі своїми іменами, а саме: ескалація насилля та бої на Донбасі не були б можливими без стратегічних директив із Росії, санкції щодо Кремля повинні залишатися аж до виконання «Мінська», а ЄС має бути поруч з українцями у цей складний час – такі основні сигнали дебатів Європарламенту щодо погіршення ситуації на сході України. Втім, серед загальної підтримки Європарламенту, з боку так званих «друзів Путіна», зокрема, французьких ультранаціоналістів, звучала риторика у стилі нинішньої кремлівської пропаганди.
Дотримання мінських угод, які визначають умови припинення вогню на сході України, а також економічні санкції щодо Росії у вівторок були в центрі уваги депутатів Європейського парламенту.
Загальна атмосфера обговорень останніх подій на Донбасі – це атмосфера підтримки України та засудження Москви, зокрема, через її небажання зупинити кровопролиття та постачання зброї й надсилання військових на підтримку сепаратистів.
Парламентський держсекретар у справі головування Мальти в Раді ЄС Іян Бордж, виступаючи від імені голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні, заявив, що ЄС мусить докласти всіх зусиль, аби «припинити страждання наших українських друзів».
Ми сприймаємо санкції не як мету, а як інструмент. Коли мінські угоди будуть повністю виконані – санкції будуть скасовані. Доки мінські угоди не реалізовані, санкції залишатимуться чиннимиІян Бордж
«Ми сприймаємо санкції не як мету, а як інструмент, – додає він. – Тож повторювали і знову кажемо: коли мінські угоди будуть повністю виконані – санкції будуть скасовані. Але це також означає, що доки мінські угоди не реалізовані, санкції залишатимуться чинними».
Бордж каже, що ЄС готовий збільшити свій внесок задля виконання плану врегулювання ситуації на Донбасі. Зокрема, нагадав він, ЄС уже посилив технічну й фінансову підтримку спостережної місії ОБСЄ.
Представник мальтійського головування в Раді ЄС також анонсував, що наступного тижня до лінії розмежування на Донбас для оцінки ситуації на місці приїде єврокомісар із гуманітарної допомоги Хрістос Стіліанідіс.
Не помиляймося, а зупинімо Путіна – Калнієте
Амбіція Путіна – не лише контроль над Україною. Він хоче зробити ЄС і НАТО безсилими й незмістовними. Війна проти України – це крок до досягнення цих цілей. Це випробування для європейської єдності й трансатлантичної рішучостіСандра Калнієте
З виступів голів основних політичних груп цієї євроустанови жодних ознак у зміні твердої позиції щодо російської агресії немає. Сандра Калнієте, євродепутат-народовець від Латвії, зокрема, прямо застерегла, аби колеги у ЄС не входили в оману, бо цілі у Кремля значно далекоглядніші, ніж просто контроль над Україною.
«Не помиляйтеся: амбіція Путіна – не лише контроль над Україною. Він хоче зробити ЄС і НАТО безсилими й незмістовними. Війна проти України – це крок до досягнення цих цілей. Це випробування для європейської єдності й трансатлантичної рішучості. Тож ми дуже зацікавлені у тому, аби зупинити Путіна перед тим, як він вторгнеться до інших країн», – заявила Калнієте, яка перебуває в Росії у «чорному списку» небажаних осіб.
Ми повинні бути твердими, бо росіянам треба знати: у них нема альтернативи, окрім відходу з України, відмови від Криму та побудови відносин із нами нормальним шляхомГанс ван Баален
Так само налаштовані й депутати з інших великих політичних фракцій Європейського парламенту – соціалістів, консерваторів, лібералів чи «зелених». Парламентар-соціаліст від Румунії Віктор Боштінару до того ж закликав Росію звільнити всіх в’язнів і віддати контроль Україні над її кордонами.
Нідерландський ліберал Ганс ван Баален, зі свого боку, виступив за тверду позицію щодо Москви.
«Ми повинні бути твердими, бо росіянам треба знати: у них нема альтернативи, окрім відходу з України, відмови від Криму та побудови відносин із нами нормальним шляхом. Сподіваюся, Сполучені Штати теж на нашому боці», – каже нідерландський європарламентар, водночас запевняючи, що протягом наступних місяців його держава остаточно ратифікує Угоду про асоціацію з Україною.
Голос Кремля
Вже стало звичкою у проросійських євроскептиків чи представників крайніх правих чи крайніх лівих політичних партій брати слово, аби захищати позицію Москви. Дехто з них, зокрема, член французького Національного фронту Жан-Люк Шафгаузер, у вівторок на пленарній сесії скористався нагодою, аби спробувати відгородити Москву від того, що діється на Донбасі. Для цього він націлив критику на адресу Києва, висловлюючи всі ті звинувачення, які зазвичай чути з прокремлівських ЗМІ: мовляв, українська влада довела державу до дипломатичного, економічного та корупційного колапсу. Не забув він при цьому звинуватити Київ у засиллі неонацистів та агресивно налаштованих військових командирів.
У відповідь на це євродепутати з кількох політичних груп розкритикували його за неправдиві свідчення. Наприклад, представниця «зелених», німецький євродепутат Ребекка Гармс прямо запитала: «Пане Шафгаузер, скільки коштувала ця нісенітниця, яку ви тут говорите, адже відомо, що ваша партія фінансується Путіним та російськими банками»?
Натомість головним сигналом із сесійної зали Європарламенту лунав заклик, сформульований польським євродепутатом Анною Фотиґою: треба бути поруч зі Україною та чітко «відкалібрувати» позицію ЄС щодо Росії.
Польський євродепутат-народовець Яцек Саріуш-Вольські про дебати щодо російської агресії на сході Україні в Європейському парламенті у Страсбурзі: «Широке засудження агресії Росії проти України»
Як повідомляла прес-служба Європарламенту, «ситуація у східній частині України, де проросійські сепаратисти порушили режим припинення вогню і почали використовувати артилерію проти українських сил поблизу Авдіївки», стала темою обговорень у вівторок у Страсбурзі на нинішній сесії Європарламенту. Це питання було терміново включене до порядку денного засідання законодавчого органу ЄС, однак за результатами дебатів на цій сесії Європарламент із цього питання не ухвалюватиме резолюції.
