У світовій пресі є публікації про те, як Київ намагається не допустити, щоб Україна стала предметом можливих геополітичних домовленостей Вашингтона й Москви на тлі намагань нового президента США Дональда Трампа покращити відносини з Росією. Також пишуть і про можливе запровадження надзвичайного стану в енергетиці через брак вугілля з Донбасу на українських теплових електростанціях. І є статті про те, що сільське господарство стало локомотивом, який тягне вгору українську економіку і повертає Україні традиційну репутацію «житниці Європи».
Британська газета The Guardian вміщує статтю під заголовком «Насильство триває в змученій війною Україні на тлі того, як США збентежені, а Росія напирає».
У статті говориться, що від початку бойових дій в Україні в 2014 році понад 300 снарядів влучили на територію Авдіївського коксохімічного комбінату – найбільшого виробника коксу в Європі, розташованого всього в кількох кілометрах від лінії фронту.
Особливо напруженими були кілька тижнів під час останнього загострення біля Авдіївки, що Києвом пов’язується з нібито російською реакцією на прихід Дональда Трампа в США.
Цього разу не було прямих попадань у комбінат, але дехто з його працівників загинув від обстрілів житлових будинків в Авдіївці.
«Як завжди, цього разу також був шквал суперечливих заяв щодо того, хто є винним в останньому витку бойових дій», – пише газета, цитуючи, зокрема, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який навів такі дані: принаймні 170 вантажівок з боєприпасами та принаймні 60 з пальним приїхали з Росії на окуповані території останніми тижнями.
«Все це готувалося», – сказав Клімкін виданню, а заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісеєв пов’язав загострення з намаганням Росії випробувати нову американську адміністрацію та єдність всередині ЄС.
На місцях все виглядає складніше, зауважує кореспондент газети Шон Вокер. В останні тижні українські війська просунулись на нові позиції, хоча саме підтримувані Росією сепаратисти першими вдалися до артилерійських обстрілів.
За роки правління адміністрації Барака Обами Київ міг розраховувати на стабільну підтримку з боку Вашингтона в конфлікті на сході, який розпалила Росія, постачаючи зброю та живу силу через кордон, але із зосередженням Трампа на покращенні відносин з Росією в України з’явилася тривога, що її можуть принести в жертву в якійсь великій угоді Трампа з Путіним, пише газета.
«Ми сподіваємось, що українське питання не буде вирішуватись за спиною України. Ми віримо, що рано чи пізно буде дієвіша позиція нової американської адміністрації», – цитує газета Єлісеєва.
Дипломати та аналітики в Києві висловлюють переконання, що нинішньою метою Росії є не захоплення більших українських територій, а повернення вже захоплених теренів назад в Україну на умовах, вигідних Москві, що дало б довготривалий важіль впливу на Україну, читаємо в статті.
Спеціалізоване енергетичне видання Oilprice пише, що Україна може запровадити надзвичайний стан в енергетиці через нестачу вугілля, що постачається з охопленого конфліктом Донбасу – він видобуває велику частину вугілля, яке споживають українські теплові станції.
У статті цитується прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який сказав, що питання можливого запровадження надзвичайного стану в енергетиці є на порядку денному: «...ми не можемо дозволити зниження стратегічних запасів вугілля».
Наприкінці січня залізниця, якою вугілля перевозять з Донбасу, була пошкоджена невідомими і міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик каже, що пошкодження лінії Луганськ-Попасна створює ризик для енергетичної безпеки України.
У статті також говориться, що теплові електростанції не зможуть функціонувати тривалий час без вугілля Донбасу. З 24 мільйонів тонн вугілля, яке щороку використовують теплові станції, дев’ять мільйонів є антрацитом, що добувається лише на Донбасі.
Міністр Насалик попередив, що якщо держава вирішить не брати вугілля з територій на Донбасі, то без нього можна обійтися, але додатково треба буде викласти 551 мільйон доларів на закупівлю вугілля з інших джерел.
Наразі запасів вугілля для теплостанцій вистачає до кінця зими, але в разі цілковитої блокади запаси вичерпаються до кінця березня, а для альтернативних закупівель треба принаймні 50-60 днів з тим, аби недонбаське вугілля прибуло в Україну, йдеться в статті.
Агентство Bloomberg пише, що Україна знову повертає собі репутацію «житниці Європи», адже її сільське господарство стає новим «локомотивом» відродження економіки після війни.
Експорт пшениці, ячменю та соняшникової олії нині є на рекордних або майже рекордних рівнях, що є частиною процесу відродження сільського господарства, яке справді почало відчуватись у 2013 році, читаємо в статті.
Це нарощення аграрного експорту збіглося в часі з падінням експорту сталі та залізної руди, які переважно виробляються на індустріальному сході України, а він потерпає від конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами.
«Сільське господарство стало локомотивом української економіки. Цифри справді вражають», – сказав в інтерв’ю агентству заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб.
А як каже міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, це лише початок, адже нові іригаційні проекти можуть підняти врожай зернових до 100 мільйонів тонн з нинішніх 66 мільйонів. Серед інших потенційних аспектів, які можуть допомогти цьому, – скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, що є умовою від МВФ для надання пакету допомоги Києву розміром 17,5 мільярдів доларів.
Нині на аграрну продукцію припадає 40 відсотків експорту, в той час як частка продукції металургії впала до 25 відсотків, каже агентство, додаючи, що Україна з населенням 45 мільйонів людей може одного дня прогодувати півмільярда населення планети.
