У Сенаті США мають намір стримати Трампа у рішеннях щодо скасування санкцій проти Росії

Євген Аронов

Група сенаторів США від обох партій в середу внесла законопроект, згідно з яким тепер будь-яке рішення президента Дональда Трампа щодо зняття санкцій з Росії повинно отримати схвалення Конгресу. Законопроект, котрий отримав назву «Акт про перегляд російських санкцій», підтримують, серед інших, такі впливові сенатори, як республіканці Джон Маккейн та Ліндсі Ґрем і демократ Бен Кардін.

Дональд Трамп раніше говорив про своє прагнення налагодити відносини з Росією і натякав на можливість скасування заходів, введених адміністрацією Барака Обами через втручання Москви в конфлікт на сході України, анексію Криму та хакерські атаки, які, як стверджують американські спецслужби, були здійснені з метою вплинути на вибори в США. Ініціатива американських сенаторів передбачає, що будь-яке послаблення санкцій щодо Росії має бути погоджене з Конгресом. Спікер Палати представників – палати Конгресу – Пол Раян напередодні заявив, що розуміє спроби адміністрації Трампа поліпшити відносини з Москвою, але впевнений, що вони приречені на провал.

​Впливові республіканські сенатори – Джон Маккейн, Ліндсі Ґрем і Марко Рубіо – бачать в Росії, як і в Китаї, експансіоністську державу, яка жодні кордони своїх сфер впливу не визнає остаточними, і не вірять в можливість укладення з нею будь-якого пакту «Ялта-2». Так в пресі часто називають угоду з Росією, до якої нібито прагне нова американська адміністрація. Одним з її елементів могло б стати скасування санкцій.

Не поділяє республіканський істеблішмент і думку Трампа про те, що частину санкцій можна «розміняти» на співпрацю з Москвою у боротьбі з «Ісламською державою» та міжнародним тероризмом в цілому. Республіканці – опоненти адміністрації звертають увагу на те, що під удари російської авіації в Сирії потрапляли переважно помірковані антиурядові угруповання, а не бойовики «Ісламської держави». Окрім цього, впливові республіканці не хочуть загострювати відносини з Туреччиною і сунітськими монархіями зони Перської затоки, що було б неминучим наслідком співпраці з Кремлем в Сирії. Адже союзником Москви там є режим Башара Асада, якого, в свою чергу, підтримує Іран, а його американські сенатори недолюблюють не менше за Трампа.

Тому, не бачачи наразі ніяких об'єктивних передумов для скасування санкцій проти Росії, Маккейн, Ґрем і Рубіо внесли законопроект, який зобов'язує президента повідомляти Конгрес заздалегідь про плановані кроки такого кшталту і дає законодавцям чотири місяці на розгляд деталей відповідних рішень Білого дому. Президент не має права знімати санкції своєю владою протягом цього терміну, а по його завершенні Сенат може висловити незгоду з президентським розпорядженням і заблокувати його.

«Я проти того, щоб дарувати Росії скасування санкцій, вона повинна її заслужити. А сьогодні, з огляду на ворожі дії Кремля проти наших друзів, це було б недоречно», – сказав Ліндсі Ґрем. Ймовірно, під «друзями» він мав на увазі Україну. Ба більше, відповідно до документу, президент, перш ніж скасовувати санкції, зобов'язаний упевнитися в тому, що Росія припинила надавати допомогу сепаратистам або будь-яким іншим чином підривати стабільність України. У документі прописана і ще одна умова скасування режиму санкцій: припинення кібератак щодо американських установ та громадян.

Законопроект підтримали також кілька демократів, включаючи, напевно, найвпливовішого в області зовнішньої політики сенатора-демократа Бенджаміна Кардіна, давнього недруга Путіна. При цьому Кардін не виявив ніякої особистої ворожості до президента Трампа, а тільки зазначив, що захід такого типу покликаний розширити вплив Сенату на ухвалення життєво важливих зовнішньополітичних рішень.

Сенаторам не припала до душі і заява, зроблена Трампом у нещодавньому інтерв'ю телеканалу Fox News: на зауваження інтерв'юера про те, що «Путін – вбивця», президент відповів, що і «в Америці вбивць вистачає». За такою логікою, якщо ставити моральний знак рівності між Америкою та Росією, то особливих докорів сумління скасування антиросійських санкцій викликати не повинно. Навіть така спокійна і далека від філософських суперечок людина, як лідер сенатської більшості республіканець Мітч Макконнелл, висловив незгоду з моральною тотожністю, що випливає із заяви президента.

До речі, шанси на проходження міжфракційного законопроекту залежать неабияк від підтримки Макконнелла. Чи підпишеться він під ним, чи ні, питання поки відкрите, зауважив Бенджамін Кардін. Наразі основні зусилля Кардін хоче зосередити на комітеті з міжнародних справ, де він – головний представник опозиції. Товариш Кардіна по партії, лідер меншості Чарльз Шумер висловив упевненість в тому, що ініціатива легко набере 80-90 голосів зі ста можливих. Дата розгляду законопроекту в міжнародному комітеті Сенату поки не визначена. Щодо голови комітету Боба Коркера, то він, з одного боку, за збереження санкцій, але з іншого, як і Шумер, до спонсорів законопроекту не пристав. Багато сенаторів-республіканців побоюються на цьому етапі кидати відкритий виклик президенту, а демократи не хочуть робити це наодинці і політизувати питання, що заслуговує міжпартійного консенсусу.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода