Колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт застеріг Захід від зняття з Росії санкцій, запроваджених через її агресію в Україні. Про це він написав на сторінках видання The Washington Post.
Більдт зізнався, що не є великим прихильником санкцій. У минулому вони дуже часто були лише заміною ефективної політики. Їх легко запровадити, але важко реалізувати, а також досить важко оцінити їх ефективність. Крім того, зазначив Більдт, наслідки санкцій можуть бути довготривалими, навіть після їх скасування.
Приклади цього – поява кримінальних мереж на Балканах і зміцнення економічної інфраструктури іранських «Вартових революції» тому доказ.
Отож, коли йдеться про санкції, я – «голуб», а не «яструб», – пише Карл Більдт. «Проте санкції, які були запроваджені проти Росії через військову агресію проти України, – зовсім інша річ».
За його словами, справа не в тому, що оцінити ефективність цих західних санкцій легше, а в тому, що вони тісно прив'язані до чітко визначеної політичної основи. Якщо їх просто зняти, ця політична основа теж розпадеться», – заявін він.
Карл Більдт визнає, що історія санкцій проти Росії почалася не так чітко і вправно. Перший економічний тиск на Москву з'явився після російського вторгнення в Крим і на Донбас навесні і влітку 2014 року. Але умови їхнього скасування були сформульовані лише після підписання Мінських угод. Так створилася нинішня ситуація: жорсткіші санкції чітко прив'язані до повного виконання Мінських угод, які вимагають, щоб Росія вивела всі свої сили зі Східної України і повернула Києву контроль над кордоном. Деякі інші обмеження прив'язані до повернення Криму, анексію якого Москвою Захід не визнав.
Більдт вказує на те, що це не просто санкції, запроваджені тією чи іншою країною чи стороною. Вони були ухвалені усіма ключовими урядами на Заході і час від часу посилені ними ж, оскільки Росія не виконала своїх зобов'язань.
Сигнали адміністрації президента Дональда Трампа щодо майбутнього цих санкцій не зовсім виразні, якщо, пише Більдт, говорити дипломатично. Постійний представник США при ООН Ніккі Гейлі зробила дуже чіткі заяви щодо Криму і пов'язаних з ним санкцій. Це бажано. Але у випадку більш жорстких санкцій, які стосуються спроб Росії створити в Донбасі дві маріонеткові «республіки» для дестабілізації України, заяви Вашингтона були в кращому випадку – неоднозначні.
Натякалося на те, що вони можуть бути скасовані, якщо Росія погодиться співпрацювати із Заходом у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава» на Близькому Сході. І Росія заявляє про свою готовність це зробити.
«Але для Заходу віддати щось, щоб винагородити Росію за те, що вона і так готова зробити, навряд чи є розсудливою політикою», – пише Карл Більдт.
«Це не мистецтво домовленості, а мистецтво капітуляції», – пише Більдт. На його думку, така поступка нічого не додасть боротьбі з угрупованням «Ісламська держава», але знищить політику як США, так і ЄС щодо України. «Мінськ» одразу ж перетвориться з угоди, яку важко виконати, на таку, яку виконати неможливо. Війна на Донбасі стане перманентною і такою, що підриває безпеку у значній частині Європи. На думку Більдта, це навіть буде не в інтересах Росії.
«Український проект був невдалем для Володимира Путіна. Він був переконаний, що країна після втрати Криму розпадеться. Але вона, навпаки, консолідувалася, як ніколи раніше. Путіну довелося відправити свою регулярну армію, ракети, танкові батальйони, «Гради» тощо, щоб врятувати те, що можна. Результат – приблизно 10 тисяч загиблих, близько трьох мільйонів переміщених», – каже Більдт.
Колишній шведський дипломат припускає, що, вірогідно, треба буде нових заходів для вирішення конфлікту. Путін не хоче втрачати лице перед виборами, які пройдуть наступного року. На думку Більдта, рано чи пізно Кремль переконається у розсудливості розміщення незалежних миротворчих сил для запевнення імплементації «Мінська». Але поки що він до цього не готовий. Тим часом, важливим є зберегти загальну політику щодо агресивної поведінки Росії. Санкції у цій політиці відіграють критичну роль.
«Самі по собі санкції не становлять життєздатну стратегію, але без них вся наша політика не буде працювати. В обміні їх на щось на Близькому Сході, що Росія хоче все одно зробити, немає жодного сенсу. Це буде не домовленість, це буде поразка», – пише на сторінках видання The Washington Post колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт.
