При зарплаті у 250 тисяч гривень на місяць у НАЗК не перевірили жодної декларації – Шабунін

Друга хвиля електронного декларування, що триває місць і завершиться 1 квітня, може повторити хиби попередньої, передусім з технічної точки зору. Кількість декларантів, яких вона стосуватиметься, оцінюють у щонайменше мільйон осіб, тоді як перша, зморена збоями, хвиля охоплювала лише близько ста тисяч. Втім технічна складова, як переконує голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін, вирішується елементарним придбанням НАЗК двох серверів і розширенням доступу до них. Водночас факт відсутності перевірок з боку Нацкомісії за наслідками першої хвилі є не лише ознакою свідомого блокування таких перевірок, а й загрозою для подальшого процесу подачі декларацій. Про це Віталій Шабунін розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.​

– Як Ви оцінюєте останні законопроекти щодо обмеження е-декларування? Їх треба відкинути чи доопрацювати і ухвалити?

– Перше: якщо сьогодні комітет прийме законопроект, який дозволяє директорам держпідприємств не подавати декларації, а парламент його в четвер проголосує (до 1 квітня), то це стосуватиметься цієї хвилі декларування. Якщо законопроект, який обмежує коло декларантів буде прийнятий зараз, то він стосуватиметься якраз другої хвилі декларації.

Тепер, в чому проблема цього закону. Він дає можливість людям, які керують державними підприємствами, комунальними підприємствами ухвалити рішення, що їм подавати декларації не потрібно. Я наголошую, що всі ключові справи в Антикорупційному бюро стосуються державних підприємств. Наприклад, 1 мільярд 600 мільйонів гривень у нас вкрали на «Державній зерновій продовольчій компанії». І таких випадків десятки, навіть не одиниці. Це говорить про те, що народні депутати хочуть допомогти тим людям, які годують їх партійні каси, уникнути декларування. Бо коли з держпідприємств крадуть, то вони крадуть не лише для своїх політичних босів, а й для себе. І це буде одразу видно в їх деклараціях. Тому такий закон є не просто шкідливим. Він значно знижує антикорупційний ефект всієї реформи декларування антикорупційного. Він не може бути прийнятий. І мене дивує, що аж семеро представників коаліції з двох різних фракцій підписались під цим законопроектом. Більше того, половина авторів цього законопроекту – члени парламентського комітету протидії корупції. Це просто в голові не вкладається.

– Чи означає це, що таким законопроектом лише «підживлюється» корупція»?

– Сам законопроект написаний чудовим корпоративним юристом. Читаючи його, на перший погляд, навіть, незрозуміло, що мається на увазі. Так майстерно сховані потрібні норми, що навіть припустити неможливо, що це випадково. Я переконаний, що з десяти авторів суть законопроекту зрозуміли максимум двоє. Всі інші просто не зрозуміли, про що йдеться. І сам підбір авторів свідчить про те, що спеціально планувалося пройти найбільш проблемну зону цього законопроекту. Бо комітет парламентський Єгора Соболєва, як правило, «вбиває» ще до рівня комітету. Тому набрали авторів з комітету, які просто не вчиталися в текст нормально і протягли його через комітет. Дякую Європейському союзі і представництву в Україні, що значно полегшив нам можливість його вбити в парламенті цей законопроект.

– Якщо згадані законопроекти розцінюються як загрозливі, то, ймовірно, потрібні інші. Чи Ви вважаєте, що система е-декларування настільки досконала, що ніяких змін не потребує?

– Є дві частини системи декларування. Перша – це подання декларації, а інша – це їх перевірка. Так-от, у нас проблема не з поданням декларації, а з їх перевіркою, в першу чергу, яку НАЗК (Національна агенція з питань запобігання корупції) на чолі з пані Корчак просто блокує. Вони за цей час не перевірили жодної декларації. Ви чуєте – жодної! Заробляючи по 250 тисяч гривень на місяць, ці люди не перевірили. Проблему ось цю треба вирішувати.

Тепер щодо декларантів. Якщо хтось хоче звузити коло декларантів – це можна обговорювати. Але можна обговорювати – чи треба декларації подавати директорам шкіл? Я вважаю, що треба подавати. Але це тема для дискусії. Але не може бути дискусії в тому, чи треба подавати декларації директорам державних підприємств і комунальних. Це ті люди, які розпоряджаються моїм і вашим майном, бо ми – акціонери цих підприємств. І немає жодного аргументу, чому ці люди не мають звітувати про свої статки.

– Якщо цих декларації, скажімо так – тонни, що руки не доходять всі розглянути, то, можливо, варто розділити їх на менші частини чи якось структурувати?

– НАЗК має право встановлювати пріоритетність перевірки. Вона не може перевірити всі сто тисяч зараз. Ну, можна хоча б 450 депутатів перевірити? Це що – складно. Вісім тисяч суддів перевірити? Ну хоча б вісім – не тисяч ­– декларацій! Вони ж не перевірили жодної.

– Зараз триває друга хвиля подання електронних декларацій. На цей раз декларування має охопити більш ніж мільйон людей. Як Ви оцінюєте перебіг цієї хвилі і результати минулої?

– Декларування має охопити 800 тисяч державних службовців і суб’єктів декларування. В чому проблема з цією хвилею? НАЗК не змінила нічого в програмній частині минулої хвилі. Минулий реєстр ледве не ліг під напливом 100 тисяч людей. Ми боїмося, що через їхню непрофесійність буде заблокована не те, що перевірка, – процес подачі декларацій. Бо, якщо вони свою роботу не роблять, то є Антикорупційне бюро, яке вже має 26 кримінальних проваджень по народних депутатах і суддях, і по брехні в декларації. Тобто я боюсь, що НАЗК не тільки свою роботу не зробить, вона ще й заблокує процес подання декларацій.

– В уряді кажуть, що заклали гроші в бюджеті на покращення роботи системи е-декларування. Які заходи необхідні – технічні чи системні (структурні), щоб система «не лягала»?

– Немає жодних проблем. Просто треба купити два сервери і розширити доступ до цих серверів. Тобто, це, знаєте, не щось таке мега-складне, законодавчо, чи складне інформаційно-технологічно. Треба зробити елементарні речі, які в приватних українських ІТ-компаніях вирішуються за два тижні. Все впирається, виключно, в бажання керівництва НАЗК.