Петро Порошенко в інтерв’ю німецькому виданню розповів про плани провести в Україні референдум із питанням про готовність приєднатися до НАТО. Попри те, що соціологічні дослідження в країні показують переважну підтримку вступу до Північноатлантичного альянсу, сама ініціатива референдуму отримала чимало критики. Депутати, політологи та журналісти наголошують на тому, що навіть позитивний результат волевиявлення українців не вплине на питання членства в НАТО. Інші ж переконують в необхідності дати офіційний сигнал про готовність українського народу до цього кроку. Існує і третя думка – що референдум може бути політичною технологією до президентських виборів.
Президент Петро Порошенко наводить цифри досліджень, що чотири роки тому за вступ до НАТО висловлювалися 16% українців, а зараз 54%.
Президент заявив німецькому виданню, що проведе референдум з питання про членство в Північноатлантичному альянсі, і в разі позивного результату, зробить все можливе аби домогтися членства. Втім, про жодні дати проведення референдуму не йшлося.
Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко вважає це необхідним кроком більше для демонстрації офіційної позиції українського суспільства. Навіть якщо НАТО не готове приймати Україну, на тлі агресії з боку Росії, думка українців є важливою, переконаний Романенко.
Аргумент, що це – не рішення Порошенка, Петренка, Романенка, а це – бажання більшості народуІгор Романенко
«Це буде вагомий аргумент, що після всього, що вони наробили, ми хочемо отак. Маємо надію, в першу чергу, на себе, захищаємо себе наскільки вистачає сил, нарощуємо можливості в цьому. А в цілому – гуртом і батька бити краще. І аргумент, що це – не рішення Порошенка, Петренка, Романенка, а це – бажання більшості народу», – пояснює військовий експерт.
Щодо підходу НАТО до країн, в яких відбуваються територіальні спори, то Ігор Романенко каже, що в історії є виключення і наводить приклади Туреччини та Греції із протистоянням за територію Кіпра.
Соціологи підтверджують, що більшість «за»
В Українському інституті соціальних досліджень імені Олександра Яременка зазначають, що в Україні приблизно третина людей проти членства в Альянсі. За висновками опитувань на кінець 2016 року, підтримують вступ до НАТО приблизно 41% українців і ця цифра є меншою на 7% від грудня 2015 року. Зменшення відбулося на користь тих, хто не визначився.
«Чому відбувається збільшення тих, хто не визначився: це пов’язано з геополітичною ситуацією, з тими змінами. Які відбуваються не всередині України, а в цілому в світі. Це ситуація яка змінюється в Євросоюзі, як змінюються взаємини між США, Росією та Євросоюзом. Це все впливає на думку громадян, тому що не всі розуміють наслідки. Побоювання, що ці наслідки матимуть негативний тренд, збільшує частку тих, хто не визначився», – пояснює Ольга Балакірєва, голова Українського інституту соціальних досліджень.
Дослідження Інституту показують, що є традиційні відмінності ставлення до приєднання до НАТО між регіонами України. Втім, Ольга Балакірєва зазначає, що розбіжності не є критичними і не спричиняють розкол країни з цього питання. Частка тих, хто проти вступу до Альянсу, переважає на Півдні та Сході України. Найбільша частка тих, хто не визначився, спостерігається на Донбасі, зауважує соціолог. Ті, хто не визначився – це група балансу та примирення, яка не дозволить протистояти одним і іншим, зауважує Ольга Балакарєва.
Референдум як передвиборча технологія?
Політологи, журналісти та інтернет-блогери вже назвали ініціативу з референдумом підготовкою до президентських виборів.
«Референдум перед виборами президента – класична схема мобілізації виборців та поляризації електорату», – зазначає депутат парламенту Сергій Лещенко.
Журналіст та блогер Роман Шрайк висловив припущення, що найвигідніший політичний сценарій для ініціатора – проводити референдум разом із президентськими виборами у 2019 році.
Депутат «Самопомочі», заступник голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Олексій Скрипник здивований такою ініціативою Петра Порошенка і зізнається, що не бачить сенсу у проведенні референдуму зараз.
«Ми таким самим чином можемо провести велике соцопитування, взявши вибірку не двох-трьох тисячі людей, а десяти тисяч людей. Цього буде достатньо, якщо буде довіра до соціологічної служби. Я не розумію, чим референдум кращий від опитування в даному разі. По-друге, є питання закону про референдум. Третє – наскільки ми готові. Об’єктивно оцінюючи стан української армії, нас попереду чекає навіть не п’ять років, а суттєво більше, щоб виконати умови дороговказу на членство в НАТО», – переконаний депутат.
Олексій Скрипник зазначає, що при цьому до України вимоги є суттєво більшими, ніж були до країн Балтії, Болгарії чи Румунії.
Депутат пояснює, що питання членства в НАТО не полягає в референдумі і його проведення нічого не змінить в цьому напрямку.
Радіо Свобода отримало відповідь від прес-служби Північноатлантичного альянсу на запит щодо ставлення в НАТО до ініціативи влади України провести референдум про можливе приєднання до альянсу.
У НАТО називають пріоритетом у відносинах з Україною підтримку її зусиль у проведенні ключових реформ і повідомляють, що не коментують гіпотетичних сценаріїв. Також зазначили, що кожна країна має суверенне право вибирати свої власні механізми безпеки і в НАТО ставляться до цього з повагою.
